Рішення № 68030, 04.08.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.08.06           Справа № 143/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Вузла зв’язку МНС України, м. Переяслав-Хмельницький

Миронівського будівельно-монтажного управління,

м. Миронівка

простягнення 8542,54 грн.,

за участю представників

від позивача: Савічева О.А., дор. № 404 від 02.08.2006р.,

від відповідача: не з`явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Вузла зв’язку МНС України (далі –Позивач) до Миронівського будівельно-монтажного управління (далі –Відповідач) про стягнення 8542,54 грн., з яких 6382,50 грн. заборгованості за користування майном та 2160,04 грн. як залишкової вартості майна.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові та уточненнях до нього.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 26.05.2006 року, від 13.06.2006 року та від 26.06.2006 року, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Згідно наказу МНС України № 320 від 08.11.2005 року „Про здійснення організаційно-штатних заходів у організаційних структурах, підрозділах МНС України” до 30.12.2005 року було розформовано 2-й Вузол зв’язку (військову частину Д3728) та сформовано на його базі Вузол зв’язку МНС України, який є правонаступником 2-го Вузла зв’язку (військової частини Д3728).

Між 2-им Вузлом зв’язку (військова частина Д3728) (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 7 від 21.05.2005 року (далі –договір), згідно п. 1 якого виконавець зобов’язується надати послуги згідно розпорядження Директора департаменту ресурсного забезпечення та резервів № 152-498/01 від 12.05.2005 року в забезпеченні наступним майном: матраци –50 штук, подушки –50 штук, ліжка солдатські –50 штук, а замовник в свою чергу, до третього числа кожного місяця зобов’язується (п. 2 договору) внести на розрахунковий рахунок виконавця кошти за використання майна згідно рахунку (додаток 1) до договору.

Строки надання послуг закріплені сторонами п. 3 договору: початок –21 травня 2005 року –до закінчення робіт з капітального ремонту споруд військового містечка № 242 „Хутір Редьки”.

Пунктом 4 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих зобов’язань. У тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність встановлену законодавством України. Всі суперечки по даному договору вирішуються в судових і арбітражних органах.

Факт передачі товару позивачем відповідачу підтверджується належним чином засвідченою копією накладної № 4 від 21.05.2005 року, яка підписана з боку відповідача за довіреністю серії ЯИВ № 066156 від 21.05.2005 року Мартиненко Володимиром Олеговичем.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи відповідач в порушення п. 2 договору не здійснював оплату за використання наданого йому майна.

В результаті неналежного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті наданих позивачем послуг за період з 01.01.2006 року по 21.04.2006 року за ним утворилась заборгованість в сумі 6382,50 грн.

Як зазначив позивач, у зв’язку з невиконанням, з 21.05.2005 року, відповідачем своїх договірних зобов’язань, з останнього присуджено до стягнення: 5922,50 грн. заборгованості за користування майном за період з 21.05.2005 року по 31.08.2005 року (рішення господарського суду Київської області від 27.12.2005 року у справі № 402/2-2005) та 7015 грн. заборгованості за користування майном за період з 01.09.2005 року по 31.12.2005 року (рішення господарського суду Київської області від 12.04.2006 року у справі № 25/16-2006).

З метою вирішення питання щодо оплати відповідачем заборгованості за користування майном, яка виникла за період з 01.01.2006 року по 12.04.2006 року, позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою про сплату боргу, відповіді на який позивач не отримав, і заборгованість відповідача щодо оплати заборгованості за користування майном в сумі 6382,50 грн. на момент розгляду справи залишилась не погашеною.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 6382,50 грн. заборгованості за користування майном.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2160,04 грн. як залишкової вартості майна, остання підлягає задоволенню з наступних підстав:

- рішенням господарського суду Київської області від 12.04.2006 року у справі № 26/16-2006 розірвано договір № 7 від 21.05.2005 року укладений між 2-им Вузлом зв’язку (військовою частиною Д3728) та Миронівським БМУ (будівельно-монтажне управління);

- відповідач не надав суду доказів повернення майна відповідачу.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Згідно п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за користування майном в сумі 6382,50 грн. та 2160,04 грн. як залишкової вартості майна є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Миронівського будівельно-монтажного управління (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Захарченка, 10б, код 05409024) на користь Вузла зв’язку МНС України (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. О. Богданова, 11, код 33962437) 6382,50 грн. заборгованості за користування майном, 2160,04 грн. як залишкової вартості майна, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова