Ухвала суду № 68029549, 01.08.2017, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 241/1939/16-к

Провадження 1-кп/222/57/2017 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

за участю прокурора Боровікової А.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не одруженої, не працюючої, раніше судимої: 1) 16.06.2000 року Олександрівським районним судом Донецької області за ст. 140 ч.3, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 15.06.2012 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст. 164 ч. 1 КК України до 120 годин громадських робіт; 3) 29.08.2012 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст. 309 ч. 1, 71, 72 КК України до 1 року 15 днів позбавлення волі; 4) 03.12.2013 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст. 395, 71 КК України до 7 місяців позбавлення волі, звільнена з місць позбавлення волі 22.04.2016 року в звязку з відбуттям строку покарання, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.04.2016 року встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, яка перебуває під вартою в СІ м. Маріуполя на підставі ухвали Володарського районного суду Донецької області від 27.06.2017 року, яка має зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна), 56

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Володарського районного суду Донецької області знаходиться на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 27.06.2017 року обвинуваченій ОСОБА_2 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 25.08.2017 року.

Під час розгляду кримінального провадження судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченій ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді тримання її під вартою, оскільки розгляд судового провадження триває і його з обєктивних причин не можливо завершити до спливу строку тримання її під вартою, в ході обговорення якого прокурор пояснив, що оскільки ризики, які стали підставою для обрання останній міри запобіжного заходу не зменшилися, вона неодноразово судима, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і в подальшому може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від суду, а також вчинити новий злочин і обрання більш мякого запобіжного заходу не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченої їй доцільно продовжити міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченої заявив клопотання в якому просив замінити обвинуваченій міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мяку, а саме домашній арешт, оскільки остання має постійне місце проживання, підтримує стійки соціальні звязки, наміру переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення немає, ризики передбачені ст. 177 КПК України значно зменшилися, загрози впливу на свідків та потерпілого вже немає, оскільки дані особи в ході судового розгляду допитані, а тому підстави тримати обвинувачену під вартою відсутні.

Обвинувачена клопотання захисника підтримала та просила замінити їй міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мяку, а саме домашній арешт, оскільки вона ніякої загрози для суспільства не представляє, злочинною діяльністю не займається, та наміру переховуватися від суду немає.

Вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 05.08.2016 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 відмовлено. Цією ж ухвалою застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці до 03.10.2016 року.

Проте, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 16.08.2016 року ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 05.08.2016 року про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на дві місяці скасовано та постановлено нову ухвалу, якою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі м. Маріуполя строком на 60 діб до 03.10.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.10.2016 року ОСОБА_2 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01.12.2016 року включно.

Ухвалами Володарського районного суду Донецької області обвинуваченій ОСОБА_2 неодноразово продовжувався строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній раз ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 27.06.2017 року останній було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.08.2017 року включно.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеручи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з положеннямист. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.ч.1, 4ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як вбачається підставами для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 послугувало наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що вона може залишити місце проживання і переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що вони зменшилися, оскількина даний час свідки та потерпіла особа по кримінальному провадженню допитані, а тому ризик передбачений ст. 177 КПК України, з приводу того, що обвинувачена може незаконно впливати на потерпілого і свідків відсутній.

Проте, переконливих доводів про те, що обвинувачена ОСОБА_2 може залишити місце проживання і переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_2 прокурором не надано.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, раніше судима, але вона має зареєстроване (постійне) місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, оскільки факт позбавлення її батьківських прав не звільняє її від батьківського обовязку, щодо утримання неповнолітньої дитини, після вчинення інкримінованого правопорушення не стала переховуватися від органу досудового розслідування, хоча мала таку можливість та не допускала порушень процесуальної поведінки під час досудового розслідування.

Приймаючи до уваги викладене, а саме тяжкість обвинувачення, тривалість перебування обвинуваченої під вартою, строки розгляду кримінального провадження, яке ще триває, наявність постійного місяця проживання та осіб на утриманні, відсутність відомостей, про те, що дану особу повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також зменшення ризиків, на які посилається прокурор, та недоведеність останнім, що більш мякий запобіжній захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання наявним ризикам, суд вважає можливим замінити ОСОБА_2 раніше обраний їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт і переконаний, що саме такий запобіжний захід є співрозмірним та достатнім для запобігання доведеним ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Також слід зазначити, що заміняючи обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, суд вважає, що їй слід заборонити залишати місце проживання у вечірню та нічну пору доби, а саме з 18-00 год. по 08-00 год. ранку та зобовязує прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися з території с. Приазовське Мангушського району Донецької області, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду та повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ст. 202 КПК Українив разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з під-варти та зобовязується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 202, 331, 369,372, 392 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 вересня 2017 року включно.

Покласти на обвинуваченуОСОБА_2 наступні обовязки:

1)заборонити покидати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Леніна), 56 з 18-00 год. вечора до 08-00 год. ранку.

2) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

3) не відлучатися з території с. Приазовське Мангушського району Донецької області, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду;

4) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити негайно обвинувачену ОСОБА_2 з під варти в залі суду.

Розяснити обвинуваченій ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на неї обовязків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали негайно направити начальнику Маріупольського слідчого ізолятора та начальнику Мангушського відділу поліції Центрального відділу поліції ГУНПв Донецькій області,для виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Подліпенець