Ухвала суду № 68028796, 26.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2017 року м. Київ К/800/25572/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 17 грудня 2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах та слідчого в органах прокуратури Миколаївської та Тернопільської областей, з суми 28 160,00 гривень без обмеження граничного розміру, із врахування раніше виплачених сум. В обґрунтування позову зазначав, що після звільнення з посади судді апеляційного суду Тернопільської області 19 грудня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому довічного грошового утримання судді у відставці, однак листом від 03 лютого 2017 року за № 34/с-11 Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило про те, що йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, у зарахуванні половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержинського, календарного періоду проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах в органах прокуратури Миколаївської та Тернопільської областей до стажу роботи на посаді судді - відмовлено. Позивач вважаючи такі дії неправомірними, звернувся до суду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не проведення ОСОБА_2 - судді у відставці перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи судді, що дає право на відставку половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, календарний період проходження стокової військової служби та період роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури Миколаївської та Тернопільської областей. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_2 - судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 17 грудня 2016 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з суми 28160,00 гривень без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи, зокрема, доводам відповідача про те, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402, до стажу роботи на посаді судді зараховується лише робота на посадах: суддів судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражних судів; члена Вищої ради юстиції, вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному та відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу, а календарний період проходження строкової військової служби та перебування на слідчих посадах зарахуванню не підлягають.

Згідно із пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних рішень видно, що задовольняючи позов, суди виходили з наступного.

Судами встановлено, що позивач з 10 травня 1984 року по 24 квітня 1986 року проходив строкову військову службу, 01 вересня 1986 року зарахований студентом 1-го курсу денного факультету Харківського юридичного інституту ім. Дзержинського та 29 червня 1990 року отримав диплом серії УВ-№ 748118 за спеціальністю правознавство. З 01 серпня 1990 року по 09 березня 1992 року працював в прокуратурі Корабельного району Миколаївської області на посадах стажиста, слідчого, прокурора відділу по нагляду за виконанням законів в соціально-економічній та екологічній сферах та звільнений у зв'язку із переведенням в прокуратуру Тернопільської області. З 16 березня 1992 року по 07 серпня 1996 року працював у прокуратурі Тернопільської області на посадах прокурора відділу загального нагляду, старшого помічника прокурора Тернопільського району, прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, старшого помічника прокурора Тернопільського району. 07 серпня 1996 року призначений на посаду судді Тернопільського районного суду, а 27 березня 2004 року - на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. 12 листопада 2013 року призначений на посаду судді апеляційного суду Тернопільської області. Рішенням Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року позивача звільнено із посади судді апеляційного суду Тернопільської області у зв'язку із поданням заяви про відставку. Наказом голови апеляційного суду Тернопільської області №267-К від 16 грудня 2016 року відрахований зі штату апеляційного суду.

19 грудня 2016 року позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 03 лютого 2017 року №34/с-11 позивача повідомлено, що з 17 грудня 2016 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір якого обчислено із заробітної плати в розмірі 28160,00 грн., згідно довідки апеляційного суду Тернопільської області № 01-17/123/2016 від 16 грудня 2016 року, виходячи із стажу роботи на посаді судді 20 років 4 місяці 12 днів без врахування календарного періоду проходження військової служби, половини строку навчання позивача за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури.

Пунктом 11 розділу XIII «;Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 № 2862-XII (в редакції, що діяла на день набрання чинності Закону № 2453-VI), до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно із пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 зазначив, що гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних та вказав, що при визначенні довічного грошового утримання судді у відставці застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VІ, у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

Виходячи із вищенаведених норм законодавства, період перебування позивача на посаді слідчого та на посаді прокурорсько-слідчого складу і календарний період проходження строкової військової служби повинен був враховуватись відповідачем при призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук