Ухвала суду № 68028660, 25.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування карти відмови, -

В с т а н о в и л а:

27 лютого 2017 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «Єристівський ГЗК», підприємство) звернувся до суду з позовом Полтавської митниці ДФС, яким просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806010002/2016/00040 від 01 листопада 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Єристівський ГЗК» зазначив, що для митного оформлення ввезеного товару із застосуванням преференцій зі сплати мита подав митному органу встановленої форми сертифікат EUR.1, проте, відповідач безпідставно залишив вказаний сертифікат поза увагою та протиправно відмовив у митному оформленні товару із застосуванням преференцій зі сплати мита та відмовив у митному оформленні вантажу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року адміністративний позов ТОВ «Єристівський ГЗК» задоволений.

Рішення суду вмотивовано неправомірністю висновків Полтавської митниці ДФС про неправомірне застосування позивачем преференційного режиму на підставі сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № 3833323 від 23 вересня 2016 року. Крім цього, судом зазначено, що помилка, допущена декларантом у гр. 31 митної декларації, не впливає на результат митного оформлення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Полтавська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Єристівський ГЗК» відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що інформація стосовно ваги товару, яка наведена в графі 9 сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 № А 3833323 від 23 вересня 2016 року, не відповідає інформації, зазначеній в графі 35 митної декларації. Також вказує, що позивачем у митній декларації невірно вказані літерні класифікатори виду пакування вантажу. З цих підстав вважає, що картка відмови у митному оформленні товару прийнята відповідно до вимог чинного митного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року, згідно положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - без змін.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 01 листопада 2016 року позивачем до Полтавської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № 806010002/2016/202443 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: шини гумові, нові, для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: а/шина "Michelin" 40.00 R57 XDR2 В4 Е4R ТL ** - 3 шт., пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, крупногабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу "ялинка", з одним ущільнюючим кільцем (3 шт.). Відповідно до п. 31 митної декларації: місць 3, GI 14 дошка, BD 95 брус, RZ 25 обв'язка, UN 170 цвяхи, скоби 3.0. У графі 35 митної декларації декларантом вказана вага (брутто) кг - 12 400, у графі 38 - вага (нетто) кг - 10 700, у графі 36 - преференція за кодом 410 /а.с. 98-100/.

Відповідно до наданого декларантом сертифікату про походження товару форми EUR.1 № А 3833323 від 23 вересня 2016 року, країна видачі - Іспанія, у графі 9 зазначена вага товару (нетто) кг - 10 700 /а.с. 41-42/.

Відповідно до залізничної накладної від 20 жовтня 2016 року № 01339514 вказана вага товару - усього 12 400 кг, з них 3 місця - 10 700 кг та кріпильні матеріали - 1 700 кг /а.с. 34-35/.

За результатами перевірки електронної митної декларації, Полтавською митницею ДФС виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01 листопада 2016 року № 806010002/2016/00040.

Підставою для відмови у митному оформленні товару у картці відмови зазначено: відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, преференційний режим не може застосований в зв'язку з тим, що інформація наведена в графі 9 сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 № А3833323 від 23 вересня 2016 року, наданого відповідно до статті 16 Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва", не відповідає інформації, зазначеній в графі 35 митної декларації. Порушено вимоги ст.ст. 257, 266 МК України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіна від 30 травня 2012 року № 651, у частині заявлення точних відомостей у гр. 31 митної декларації, а саме - неправильно зазначено складові елементи пакування (дошка, брус) /а.с. 39-40/.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з ч. 5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 281 цього Кодексу передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Статтею 43 указаного Кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію).

Відповідно до п. 1 ст. 16 протоколу 1 до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А 3833323 від 23 вересня 2016 року оформлений належним чином, містить достовірні відомості та підтверджує країну походження товару (Іспанія). Вказана у ньому на момент видачі вага товару (нетто) - 10 700 кг відповідає відомостям, зазначеним в графі 38 митної декларації. Вага товару (брутто) збільшилась до 12 400 кг при транспортуванні за рахунок закріплення спеціальним реквізитом. При цьому, Додатком III до Протоколу 1 Угоди про асоціацію не встановлено вимогу про відповідність графи 9 сертифікату форми EUR.1 графі 35 або графі 38 митної декларації.

Колегія суддів зауважує, що беззаперечних доказів на підтвердження інших розбіжностей сертифіката з перевезення (походження) товару вимогам ст. 16 протоколу 1 до Угоди про асоціацію відповідачем судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіна від 30 травня 2012 року № 651, у графі 31 митної декларації під номером 2, якщо заповнюється графа 6, зазначаються відомості про кількість вантажних місць та код відповідно до класифікатора видів упаковок, найбільш наближений до характеристик упаковки вантажного місця.

Згідно з частиною сьомою статті 257 Митного кодексу України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зауважує, що відомості про кріпильні матеріали, зазначені у митній декларації, не є необхідними для справляння митних платежів і не впливають на ідентифікацію вантажу. Окрім наведеного, помилка у зазначенні літерних класифікаторів виду пакування виправлена декларантом у митній декларації від 01 листопада 2016 року № 806010002/2016/202447 /а.с. 101-103/.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови ТОВ «Єристівський ГЗК» у митному оформленні товару з причин, наведених у картці відмови від 01 листопада 2016 року № 806010002/2016/00040, і приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Полтавської митниці ДФС задоволенню не підлягає, а судове рішення з огляду на положення ст. 200 КАС України, слід залишити без змін.

Інші доводи та заперечення на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 94 КАС України для розподілу судових витрат, відсутні.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 41 ч. 1, 94, 160, 167, 168, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31 липня 2017 року.