Ухвала суду № 68028547, 26.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/4401/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

01.05.2016р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначені та виплаті їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю сина - ОСОБА_2; стягнення на її користь одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю сина - ОСОБА_2, 1983р.н., у розмірі 203000грн.; стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 1000000грн.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2017р. позов задоволений; визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина військовослужбовця ОСОБА_2, 1983р.н.; стягнуто з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу у розмірі 203000грн.; позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000000грн. залишено без розгляду, оскільки від позивача до суду подано заяву про відкликання позовних вимог в цій частині.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом, при вирішенні справи, вимог законодавства, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що син відповідача, рядовий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., з 05.08.2014 року по 22.01.2015р. проходив службу у Збройних Силах України, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на сході України, учасник бойових дій, що підтверджується довідкою військової частини - польова пошта В4750 від 24.01.2015 року.

Згідно вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27.08.2015 року у справі №233/34/3450/15-к (набрав законної сили) вбачається, що відповідно до акту №8 про нещасний випадок, 22.01.2015р. в адміністративній будівлі трамвайного депо м. Костянтинівна, спеціально обладнаного для відпочинку особового складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 було вбито співслужбовцем ОСОБА_4 пострілами із автомату, коли він спав.

Згідно наказу №24 від 24.01.15 року ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу в/в В4750 на підставі лікарського свідоцтва про смерть №92 Артемівського відділення СМЕ «Донецького обласного бюро судово-медичних експертиз» від 23.01.2015 року. Смерть сталася під час проходження військової служби. /а.с.21/

Позивачем надано до обласного військового комісаріату Миколаївської області перелік документів, що передбачений п.10 порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Згідно протоколу №2286 від 18.06.2015 року Центральної військово-лікарської комісії поранення, причина смерті ОСОБА_5 пов'язана із захистом батьківщини. Протоколом №1308 від 23.03.16р. причинний зв'язок встановлений протоколом ЦВЛК №2286 від 18.06.2015р. відмінений.

25.07.2016 року, військовий комісар Заводського району військового комісаріату повідомив позивача про відмову в призначені їй одноразової грошової допомоги, як матері загиблого 22.01.2015р. солдата ОСОБА_2, оскільки на час загибелі він перебував у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено положеннями ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Не погоджуючись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, на яких поширюється чинність цього Закону належать сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Другою частиною цієї статті вказано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, якщо знаходяться на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається та виплачується в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. Пункт 6 цієї ж статті встановлює, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, а пунктом 9 цієї ж статті передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Теж саме передбачено п. 19 Порядку.

На виконання наказу Міністра оборони України №168 від 12.04.2007 року «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 наказу №168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги. З аналізу вищевикладеного вбачається, що, в силу положень наказу №168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби. За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Загиблий 22.01.2015р. внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, солдат ОСОБА_2 є сином позивача, яка відповідно до положень абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України є членом його сім'ї, тому вона на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання одноразової грошової допомоги, як член сім'ї загиблого військовослужбовця в рівних частках з іншими особами, які мають на це право, а саме на 1/3 (33,3%) одноразової грошової допомоги від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент загибел в розмірі 203000грн.

При цьому, посилання відповідача на безпідставність позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_2 не пов'язана з вчиненням ним дій у стані алкогольного сп'яніння, оскільки він був застрелений іншим військовослужбовцем коли спав.

Таким чином невиплата Міністерством оборони позивачу частки одноразової грошової допомоги після смерті її сина солдата ОСОБА_2 є неправомірною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія