Ухвала суду № 68028446, 27.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів - Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, у якому просив визнати протиправною діяльність ДМС України щодо вручення йому повідомлення про скорочення займаної ним посади; скасувати наказ ДМС України № 226-к від 17.05.2017 про звільнення ОСОБА_1; скасувати наказ ГУ ДМС України у Львівській області № 142-к/тр від 17.05.2017 про призначення ОСОБА_1; поновити на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області; зобов'язати ГУ ДМС України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 1 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року з урахуванням вимоги Постанови КМУ від 06.04.2016 № 292, якою встановлено розмір окладу для заступника керівника державного органу, компетенція якого поширюється в межах однієї області, в розмірі 8615 грн на місяць; зобов'язати ГУ ДМС України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 1 січня 2017 року по 17 травня 2017 року з урахуванням вимоги Постанови КМУ від 18.01.2017 № 15, якою встановлено розмір окладу для заступника керівника державного органу, компетенція якого поширюється в межах однієї області, в розмірі 8850 грн на місяць; відшкодувати заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі середньої заробітної плати згідно з вимогами Постанови КМУ від 18.01.2017 №15; винести окрему ухвалу по фактах грубих порушень трудового законодавства з метою проведення відповідних службових розслідувань відносно осіб, винних в цих порушеннях.

Водночас позивачем відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області №142-к/тр від 17.05.2017 «Про призначення ОСОБА_1.».

В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення адміністративного позову заявник, покликаючись на порушенням відповідачем вимог конвенції Міжнародної організації праці №29 «Про примусову чи обов'язкову працю», зазначає, що оскаржуваним наказом Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області № 142-к/тр від 17.05.2017 ОСОБА_1 без його згоди призначено на посаду головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області. Заявник вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку з високою ймовірністю притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, пов'язаним з відмовою від виконання обов'язків на посаді, на яку він призначений оскаржуваним наказом без його згоди.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 142-к/тр від 17.05.2017 про призначення ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі №813/1854/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування наказів.

Ухвала мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у наведений позивачем спосіб, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову саме шляхом зупинення дії рішення відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладену правову норму, самостійними підставами забезпечення адміністративного позову є:

1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі;

2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладення значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності.

Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: 1) зупинення дії всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи клопотання ОСОБА_1 підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає існування небезпеки у вигляді заподіяння значної шкоди його правам та інтересам та очевидність ознак протиправності наказу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області №142-к/тр від 17.05.2017 «Про призначення ОСОБА_1.».

Тобто, необхідність застосування заходів забезпечення позову зумовлена існуванням ризику того, що за невиконання позивачем обов'язків на посаді, на яку його призначено оскаржуваним наказом без його згоди, за час розгляду справи в суді може слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та матиме наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а у випадку задоволення позову - їх відновлення потребуватиме значних зусиль.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, а також відповідності способу забезпечення позову ч.ч.3,4 ст.117 КАС України.

При наданні правової оцінки клопотанню позивача суд не вправі давати оцінку законності чи протиправності оскаржуваному наказу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 142-к/тр від 17.05.2017 «Про призначення ОСОБА_1.» до розгляду справи по суті, проте, зважаючи на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також зважаючи на те, що у разі задоволення позову захист цих прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, викладеному в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, про наявність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 118, 160 ч.3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 813/1854/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена в повному обсязі 31.07.2017.