Ухвала суду № 68028292, 01.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петров Є.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року справа №229/1941/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 29 червня 2017 року у справі №229/1941/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області (далі УСЗН Ясинуватської РДА), в якому просила:

визнати протиправними дії УСЗН Ясинуватської РДА щодо відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

зобов'язати УСЗН Ясинуватської РДА видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 2-4).

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 29 червня 2017 року зазначений позов ОСОБА_2 задоволений повністю, а саме:

визнано протиправною бездіяльність УСЗН Ясинуватської РДА щодо видачі довідки про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції у відношенні ОСОБА_2;

зобов'язано УСЗН Ясинуватської РДА видати довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції ОСОБА_2;

зобов'язано УСЗН Ясинуватської РДА подати у місячний строк звіт про виконання постанови у відповідності до статті 267 КАС України (а.с. 29-35).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що с.Нівельське Ясинуватського району Донецької області не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. (а. с. 39-44).

3.07.2017 від представника відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю ( а. с. 64).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта позивача (а.с. 6).

Відповідно до акту обстеження від 22.08.2016, виданого Первомайською сільською радою Ясинуватського району Донецької області, встановлено, що будинок, в якому проживала ОСОБА_2, розташований за адресою АДРЕСА_1, був пошкоджений в результаті проведення АТО: вибиті 2 вхідні двері, розбиті повністю 2 вікна, розбито скло в 4 вікнах, розбито паркан (а.с.8).

23.02.2017 позивач звернулась до відповідача з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки.

Листом УСЗН Ясинуватської РДА від 23.02.2017 позивачеві відмовлено у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку з тим, що с.Нівельське не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не входить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (а.с. 9).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо відмови у взятті на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки.

Статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 638) передбачено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Наказ, яким визначено район проведення АТО, виданий керівником Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень). Таким чином всі населені пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО.

В ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, який набрав чинності 15.10.2014 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1669) зазначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014».

Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п. 2, 3 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

01 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення (далі - Порядок).

Пунктом 1 визначено, що цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення (далі - довідка).

Довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується).

Тобто, законодавець не визначив такої підстави, за якою відповідач відмовив ОСОБА_2 у видачі довідки.

Як встановлено вище, відповідно до акту обстеження від 22.08.2016, виданого Первомайською сільською радою Ясинуватського району Донецької області, встановлено, що будинок, в якому проживала ОСОБА_2, та розташований за адресою АДРЕСА_1, було пошкоджено внаслідок проведення антитерористичної операції (а.с.8).

Враховуючи встановленні обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що на момент виникнення спірних відносин, позивач є внутрішньо переміщеною особою, оскільки наявність відповідних несприятливих обставин, встановлених статтею 1 Закону № 1706-VII, які змусили ОСОБА_2 покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, підтверджено вищезазначеним актом обстеження від 22.08.2016. Орган не довів, що продовження проживання за місцем реєстрації позивача є безпечним для життя, право на яке, відповідно до ст.1 Європейської Конвенції з прав людини,охороняється законом.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законів, нормативно-правові акти, якими регулюються спірні відносини, колегія судів дійшла висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо видачі позивачеві довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Решта позовних вимог, а саме, щодо зобов'язання відповідача видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від задоволених позовних вимог.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм закону, нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, ст.1 Європейської Конвенції з прав людини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Суд першої інстанції, задовольнив позовні вимоги саме до відповідача - Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, що підтверджується мотивувальною частиною постанови суду, проте в другому абазі резолютивної частини постанови допустив описку, зазначивши відповідачем не Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, а Управління соціального захисту населення Покровської міської ради. Відповідно до ст169 КАС України суд може виправити допущені в судовому рішенні описки. За приписами ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 29 червня 2017 року у справі №229/1941/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова