Ухвала суду № 68028235, 31.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4863/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григоровича П.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000461401 від 25.01.2017 та № 0002021401, 0002031401 від 31.03.2017.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 01.01.2015 року №7/26-15-14-01-02/34882504.

25 січня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №7/26-15-14-01-02/34882504, прийнято податкове повідомлення рішення:

- № 000461401, яким позивачу за порушення п.п. 198.3, 198.6 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" всього в сумі 567 947 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 378 631 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 189 316 грн.

В подальшому, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги №6240/6/99-99-11-01-01-25, 31 березня 2017 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002021401, яким позивачу за порушення п.п.134.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" всього в сумі 374 811 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 331 500 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 311 грн.;

- № 0002031401, яким позивачу за порушення п.п. 188.1, 187.1, 198.3, 189.4, 198.6 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2016 року всього в сумі 602 449 грн.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пункт 201.6 ст.201 ПК України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" уклало з ТОВ "ВК ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ" договір від 05.08.2015 №329/15-С, за яким ТОВ "ВК ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ" зобов'язалось виконати роботи з реконструкції камер B1-4, B1-5, В1-6, влаштування нової камери В1-11 і колодязя В1-12 з прокладанням трубопроводів поліетиленових 160 мм - 45 метрів погонних та емальованих труб 159 мм - 7 погонних метрів з відновленням благоустрою по об'єкту "Будівництво житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення чи підземним паркінгом по вул. С. Сагайдака, 101-А в Дніпровському районі м. Києва" (а.с.158-162 том 1).

Сторони також у додатках до Договору (Договірна ціна) визначили вартість робіт, а згідно з додатковою угодою №1 від 30.11.2015, продовжено строк дії договору до 30.01.2016 (а.с.163-165 том 1).

Виконання умов договору між сторонами підтверджується наступними документами: Довідками про вартість виконання будівельних робіт та витрат (КБ-3); Актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.166-188 том 1).

При цьому, якість та обсяг робіт перевірялись замовником ТОВ "ТМК-Блок" або ТОВ "ЄПТН" за договором від 12.05.2015№06-05/15 технічного нагляду, про що свідчить підпис та відмітки відповідальних осіб на актах виконаних робіт.

Податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.253-276 том 1, а.с.1-4 том 2).

За виконанні роботи ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.5-18 том 2).

Додатково виконання робіт підтверджується актом перевірки та випробування пожежних гідрантів, актом на закриття прихованих робіт, актом приймання робіт по захисту /герметизації/ від проникнення газу в підвали і технічні підпілля в місцях вводів інженерних комунікацій, актами про проведення попереднього гідравлічного випробування водопровідної мережі, актом на промивку водопровідної мережі, актом проведення дезінфекції трубопроводів водопостачання господарсько-питного призначення, актами технічного приймання водопроводу, копії яких позивачем в підтвердження власної правової позиції долучено до матеріалів справи (а.с.190-210 том 1).

Згідно з актами технічного приймання водопроводу комісія у складі начальника Району експлуатації водопровідних мереж №8, представника технагляду ДЕВГ ПАТ "АК" "Київводоканал", представника замовника ТОВ "ТМК-БЛОК" та у присутності директора будівельної організації ТОВ "ВК ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ" прийняла рішення про придатність водопроводу до експлуатації.

До того ж, реальність виконання робіт підтверджується наданими від ТОВ "ВК ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ" листом від 13.03.2017 №13/03-1, сертифікатами відповідності, висновками, гарантійними листами, паспортами якості матеріалів, які були використані під час виконання будівельних робіт, видатковими накладними про закупку матеріалів, що також підтверджують той факт, що саме вказаний контрагент виконував роботи власними силами (а.с.211-239 том 1) .

Таким чином, наявність первинних та інших документів підтверджує як виконання робіт, так і наявність матеріалів та ресурсів для виконання цих робіт, а тому суд приходить до висновку про те, що сформований позивачем податковий кредит з ПДВ та витрати за наслідками взаємовідносин з ТОВ "ВК Інженерні мережі" відповідають вимогам податкового законодавства.

Посилання контролюючого органу на відсутність виробничих потужностей у ТОВ "ВК Інженерні мережі" згідно звітності, судом не беруться до уваги, адже матеріалами справи підтверджується наявність у вказаного контрагента ліцензії Серія АЕ №640791 щодо виконання відповідних видів робіт строком дії з 09.06.2015 по 20.01.2018 (а.с.240-243 том 1).

Що стосується посилання контролюючого органу на ухвали в рамках кримінального провадження.

Так, відповідач в Акті перевірки (а.с.86-87 том 1) зазначає про дві ухвали Святошинського та Оболонського районних судів міста Києва, що винесені за клопотаннями слідчих щодо застосування заходів забезпечення кримінальних проваджень, про надання тимчасового доступу до документів та про накладення арешту на майно. У даних ухвалах суду фігурує ряд суб'єктів господарювання, окрім ТОВ "АРКАДА- БУДІВНИЦТВО" та його контрагента.

Суд зазначає, що встановлені у межах розслідування кримінальних проваджень обставини, не стосуються господарської операції між ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" та ТОВ "ВК Інженерні мережі". До того ж, вказані документи не є доказами, в розумінні ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, наведені в Акті перевірки ухвали суду у кримінальних провадженнях відхиляються судом як докази порушення ТОВ "АРКАДА- БУДІВНИЦТВО" податкового законодавства.

Стосовно взаємовідносин ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" з ТОВ "Київзеленбуд" суд зазначає наступне.

За договором підряду від 13.08.2015 №333/15-Гл ТОВ "Київзеленбуд" виконувало для ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" роботи по санітарній обрізці та видаленню дерев і кущів на території 1-ої черги будівництва у складі об'єкта будівництва "Будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціально-побутового, торговельно-розважального та готельно-офісного призначення по проспекту Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва".

Додатковою угодою № 1 змінено строки щодо виконання робіт, вартості робіт та строку дії договору.

Виконання робіт за договором підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрат, актами приймання виконаних робіт, актом виявлення старих пнів (а.с.41-18 том 2).

Податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що зареєстровані в ЄРПН, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.50-56 том 2).

За виконанні роботи ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.57-63 том 2).

Виконання робіт здійснювалося під контролем відповідальної особи, призначеної згідно Наказу Позивача від 14.05.2015 №19 (а.с.64 том 2).

На підтвердження реальності виконання вказано договору, ТОВ "Київзеленбуд" надало ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" листом від 24.03.2017 №15/17 договори щодо залучення субпідрядних організацій, а саме: ТОВ "Комерційна фірма "Агропродукт", ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "ПРОМТРЕЙДІНВЕСТ", ТОВ "ТРЕЙДІНВЕСТ ПЛЮС", кошториси, акти приймання робіт, з яких вбачається виконання робіт залученими силами (а.с.65-84 том 2).

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про те, що надані позивачем до матеріалів справи первинні та інші документи підтверджують виконання робіт, а тому сформований податковий кредит з ПДВ відповідає вимогам податкового законодавства.

Посилання відповідача в акті перевірки (стр.50-51 акта) на ухвалу Подільського районного суду м. Києва у справі №758/7100/16-к від 06.06.2016, винесену за клопотаннями слідчого про надання тимчасового доступу до документів, судом відхиляються, адже у вказаній ухвалі суду не фігурують ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" та його контрагент у розрізі їх господарських взаємовідносин. До того ж, як вже зазначалось, даний процесуальний документ не є належним доказом в розумінні ч. 4 ст. 72 КАС України.

Щодо взаємовідносин ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" з ГО "Добробут Киян", суд зазначає наступне.

В акті перевірки (стор. 33 Акту) зроблено висновок про порушення ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" вимог податкового законодавства, оскільки ним не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 577 325 грн. від реалізації (поставки) робіт, а саме: з організації проведення ремонтних робіт по об'єкту "Казарма №2 військової частини А2777 у військовому містечку №141" відповідно до договору доручення від 16.03.2015, укладеного з ГО "Добробут Киян".

Дослідивши матеріали справи суд не може погодитись з обґрунтованістю вказаних доводів суб'єкта владних повноважень, оскільки податкові зобов'язання з ПДВ не виникають за правовідносинами, що виникли між ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" з ГО "Добробут Киян" за договором доручення від 16.03.2015, враховуючи наступне.

ГО "Добробут Киян" звернулася з листом від 13.03.2015 №13/03 до ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" з пропозицією на умовах доручення від імені та за рахунок громадської організації, як Довірителя, здійснити організацію проведення ремонтних робіт казарми №2 Військової частини А2777 у військовому містечку №141.

ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" прийняло таку пропозицію та уклало договір доручення від 16.03.2015 з ГО "Добробут Киян".

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах визначених цим Договором Довіритель (ГО "Добробут Киян") доручає, а Повірений (ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО") зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії: здійснити організацію проведення ремонтних робіт по об'єкту "Казарма №2 військової частини А 2777 у військовому містечку №141", в тому числі замовити роботи та контролювати хід їх виконання.

Положеннями п. 1.4 Договору передбачено, що за вчинення дій, визначених у п. 1.1 цього Договору, Довіритель зобов'язується виплатити Повіреному плату у розмірі 1% від суми вартості робіт.

Разом з цим, окремо, згідно з п. 1.3 Договору Довіритель перераховує Повіреному суму вартості Робіт у розмірі 2 584 860 грн. для розрахунку з підрядними організаціями.

У пп. 3.1.1 Договору передбачено: "видати Повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у п. 1.1. Договору".

Додатковою угодою №1 внесено зміни до Договору щодо строків виконання та вартості робіт.

На виконання умов договору доручення ГО "Добробут Киян" виписала довіреність від 16.03.2015 на ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" в особі директора Бабія Володимира Дмитровича для вчинення дій, визначених Договором.

ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" отримало кошти, що не заперечується Відповідачем, однак ці кошти не є власністю Повіреного, а мали, відповідно до умов Договору, цільове призначення - оплата виконання будівельних робіт.

Для виконання Договору доручення від 16.03.2015 ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО", як Повірений, від імені та за рахунок ГО "ДОБРОБУТ КИЯН" уклало договір підряду від 18.03.2015 №164/15 з ТОВ "МикРемБуд".

Виконання договору доручення підтверджується звітом Повіреного. За виконання договору доручення згідно виписки банку за 22.12.2016 та листа ГО "Добробут Киян" від 23.12.2016 №23-01/12, ТОВ "АРКАДА- БУДІВНИЦТВО" отримано винагороду у розмірі 1 % від виконаних робіт згідно п. 1.4 Договору доручення від 16.03.2015, що і є виручкою підприємства. Зазначені кошти були оприбутковані та оподатковані, що не заперечується Відповідачем.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки саме для довірителя.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1006 цього Кодексу визначено, що повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Так, у відповідності до ч.1 ст.1002 ЦК України визначено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас у ст. 1007 ЦК України імперативно вказано, що Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Також Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Відповідно до п. 14.1.202 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Як вже зазначалось, згідно п. 1.4 Договору Довіритель зобов'язується виплатити Повіреному плату в розмірі 1% від суми вартості Робіт.

Саме ці кошти у якості винагороди Повіреного є виручкою у розмірі 1 відсотка від виконаних робіт ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО", які підприємство оприбуткувало та оподаткувало і з боку органу ДФС до цієї операції не виникало зауважень.

Правовий аналіз зазначених вище норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку, що за договором доручення та на підставі довіреності документи про поставку виконаних робіт оформлюються безпосередньо від постачальника до замовника, внаслідок чого, а ні права на податковий кредит, а ні податкового зобов'язання з ПДВ у виконавця - Повіреної особи ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" не виникає.

До того ж, отримані кошти ТОВ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" для виконання договору доручення щодо організації будівництва не є власністю Повіреного, вони є засобами, необхідними для виконання доручення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.10.2011 №21-209а11, який вказав, що за змістом правових норм ЦК України грошові кошти, отримані повіреним для виконання доручення, не є його власністю. Зазначені кошти є саме засобами, необхідними для виконання договорів доручення, тому підстави для включення їх до складу виручки у Позивача відсутні.

З огляду на викладене, за Договором доручення від 16.03.2015, фактично не здійснювалась господарської операція з постачання (продажу) послуг організації будівництва, відповідно, відсутній об'єкт оподаткування ПДВ, визначений ст. 185 ПК України.

За наслідком дослідження наданих позивачем первинних документів, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони відповідають вимогам норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також підтверджують реальний характер господарських відносин позивача з його контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0000461401 від 25.01.2017 та № 0002021401, 0002031401 від 31.03.2017.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.