Ухвала суду № 68028038, 31.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/422/17 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2017 № 0000011300 та № 0000021300.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказів Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 18.11.2016 № 306 та від 20.12.2016 № 328 проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.07.2013 по 30.06.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2016. За результатами вищезазначеної перевірки складено акт від 18.01.2017 № 6/23-12-13/34446197.

Висновками акту перевірки зафіксовано порушення вимог:

- п.п. 170.1.1 п. 170.1. ст. 170, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за земельні частки (паї) в сумі 383 126 грн. 89 коп., зокрема за 2013 рік в сумі 172 237 грн. 38 коп., в тому числі 91 629 грн. 72 коп. по Легедзинській сільській раді та 80 607 грн. 66 коп. по Доброводівській сільській раді; за 2014 рік в сумі 122 511 грн., в тому числі 67 780 грн. 87 коп. по Легедзинській сільській раді та 54 730 грн. 75 коп. по Доброводівській сільській раді, за 2015 рік в сумі 88 377 грн. 89 коп., в тому числі 53 144 грн. 46 коп. по Легедзинській сільській раді та 35 233 грн. 43 коп. по Доброводівській сільській раді;

- п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п.1.2. п.16 прим.1. Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме ненарахування та несвоєчасне перерахування сум військового збору на виплачені доходи, у результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 8 717 грн. 63 коп., в тому числі 5 314 грн. 18 коп. по Легедзинській сільській раді та 3 403 грн. 45 коп. по Доброводівській сільській раді.

На підставі акта перевірки від 18.01.2017 № 6/23-12-13/34446197, 03.02.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0000011300, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 614 575 грн. 37 коп., в тому числі за основним платежем 364 358 грн. 22 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 165 906 грн. 41 коп. та нараховано пеню в розмірі 84 310 грн. 74 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000021300 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 12 841 грн. грн. 19 коп., в тому числі за основним платежем 8 717 грн. 63 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 179 грн. 41 коп. та нараховано пеню в розмірі 1 944 грн. 15 коп.

Позивач не погодився із вищезазначеними рішеннями відповідача подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 01.03.2017 № 4177/6/99-99-11-02-01-15, скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 03.02.2017 № 0000011300 та № 0000011300 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За приписами абз. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду землі", орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до пп. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови, внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між Орендодавцем (власником) та Орендарем.

В акті перевірки від 18.01.2017 № 6/23-12-13/34446197 зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" укладені договори оренди землі (паїв) з орендодавцями земельних ділянок (громадянами), які знаходяться на території Легедзинської сільської ради Тальнівського району та Доброводівської сільської ради Уманського району. Орендна плата громадянам за оренду земельних часток (паїв) видавалася виключно у грошовій формі.

Позивач, як орендар, заключив в 2011 році договори оренди землі з орендодавцями, земельні частки які знаходяться в адмінмежах Легедзинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, де розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки землі.

Також, позивач, як орендар, заключив в 2011 році договори оренди землі з орендодавцями, земельні частки які знаходяться в адмінмежах Доброводівської сільської ради Уманського району Черкаської області, де розмір орендної плати становить 4,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 170.1.1. п. 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України (оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду)) податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, нарахування орендної плати, нарахування податку та виплати на один пай позивачем у 2013-2015 роках здійснювалось у розмірі меншому, ніж зазначено у договорах оренди, чим порушено пп. 170.1.1. п. 170.1. ст. 170 Кодексу №2755.

Що стосується донарахування військового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою правильності нарахування і сплати військового збору з орендної плати за паї встановлено його заниження на загальну суму 8 717 грн. 63 коп. в результаті порушень описаних в п.п. 3.2.2 акта перевірки позивача, а саме: заниження чистого оподаткованого доходу, що відбулося за рахунок заниження розміру орендної плати за паї в 2013-2015 роках.

Пунктом 161 Підрозділу 10 Інших перехідних положень податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (п.п.163.1.1. - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України (пп. 1.4 п. 16 прим.1. підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Стосовно тверджень позивача про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки, що складений з порушеннями норм податкового законодавства, а саме: в акті не досліджено та не вказано які саме первинні документи перевірялися, акт перевірки не завірений печаткою контролюючого органу та направлений на адресу товариства без повідомлення про вручення, суд зазначає таке.

Так, в розділі 2.11 акта перевірки наведено перелік первинних документів, які були використанні в ході перевірки. В описовій частині акта перевірки, встановлюючи порушення норм податкового кодексу, ревізорами зазначено про дослідження та аналіз договорів оренди земель, які додані до акта перевірки як додатки на 1706 аркушах.

Щодо завірення акта перевірки печаткою та направлення на адресу товариства без повідомлення про вручення, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України встановлено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

В свою чергу, прямою нормою щодо оформлення результатів перевірок, а саме статтею 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику (п. 86.3 ст. 86 Кодексу №2755).

Аналогічні положення містяться і в Наказі Мінфіну від 20.08.2015 № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами".

Таким чином, вказані законодавчі акти не містять обов'язку направляти акт перевірки на адресу платника податку із повідомленням про вручення та завіряти такий акт печаткою контролюючого органу.

Крім того, в адміністративному позові позивач звертає увагу суду на строк, протягом якого контролюючий орган мав право провести перевірку та визначити грошове зобов'язання (ст. 102 Податкового кодексу України).

Так, у відповідності до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій щодо донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" військового збору вказане донарахування відбулось за 2015 рік, а відповідно до розрахунку штрафних санкцій за донарахування податку на доходи фізичних осіб здійснене за період з 01.07.2013 по 31.12.2015, тобто нараховано в межах 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

За наведеного, як вірно зазначено судом першої інстанції, податковим органом грошові зобов'язання визначені у відповідності до вимог податкового законодавства з врахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Легедзене" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.