Постанова № 68027656, 31.07.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року справа № 823/445/17

12 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Золотоніської місцевої прокуратури до Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання дій протиправними,

встановив:

Золотоніська місцева прокуратура подала позов, в якому просить визнати дії Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області щодо стягнення плати у розмірі 50 % за харчування у дошкільному навчальному закладі “Берізка” с. Бойківщина Драбівського району батьків, або осіб, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму) протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Безбородьківською сільською радою Драбівського району Черкаської області 23.12.2016 прийняте рішення № 12-8/VII “Про встановлення на 2017 рік батьківської плати за харчування дітей в ДНЗ “Берізка” Безборідьківської сільської ради, яким не встановлені пільгові умови для харчування дітей із сімей, що отримують допомогу відповідно до закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, та відповідно до листа Безборідьківської сільської ради № 13 від 24.02.2017, плата за харчування в ДНЗ “Берізка с. Безбородьки для батьків із малозабезпечених сімей стягується у розмірі 50 %, що суперечить вимогам статті 35 Закону України “Про дошкільну освіту”, статті 5 Закону України “Про охорону дитинства та пункту 2.4 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України № 667 від 21.11.2002, та є протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні 19 липня 2017 року адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

18 липня 2017 року відповідач надав заяву про розгляд справи без участі представника Безборідьківської сільської ради, додатково у вказаній заяві відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.

19 липня 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 23 грудня 2016 року Безбородьківською сільською радою Драбівського району Черкаської області прийняте рішення № 12-8/VII “Про встановлення на 2017 рік батьківської плати за харчування дітей в ДНЗ “Берізка” Безборідьківської сільської ради”, відповідно до якого, зокрема, сільська рада вирішила розмір плати за харчування в дитячому садочку зменшити на 50 відсотків для батьків, у сім’ях яких є троє і більше дітей до 18 років.

Вказане рішення позивач вважає протиправним.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, ґрунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні визначає Закон України “Про дошкільну освіту” від 11 липня 2001 року № 2628-III (далі – Закон № 2628-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2628-III законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України “Про освіту”, цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2628-III основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є, зокрема, забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти.

Частиною 5 статті 35 Закону № 2628-III визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

Пільгові умови оплати харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.

Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, які навчаються у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.

Також, згідно зі статтею 5 Закону України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі – Закон № 2402-III) місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”.

Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (чинного в редакції станом на 26.11.2016), зокрема, пунктом 8 статті 32 визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних навчальних закладах та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 № 667 (в редакції чинній на момент винесення рішення) (далі – Порядок № 667), визначено, що відповідно до статті 35 Закону України “Про дошкільну освіту” батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірі, що становить не менше 60 відсотків у міській місцевості та не менше 40 відсотків у сільській місцевості від вартості харчування на день.

Пунктом 2.4 Порядку № 667, визначено, що від плати за харчування дітей відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.

Беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку про те, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Безбородьківська сільська рада Драбівського району Черкаської області.

Як свідчать матеріали справи, згідно інформації управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації листом № 01-13/615 від 15 березня 2017 року на території с. Безбородьки Драбівського району Черкаської області проживають 15 сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” та у яких виховується 7 дітей віком від 3-х до 5 років.

Рішенням Безбородьківської сільської ради № 12-8/VII “Про встановлення на 2017 рік батьківської плати за харчування дітей в ДНЗ “Берізка” Безборідьківської сільської ради” пільгові умови для оплати харчування вказаної категорії дітей не визначено, та відповідно до листа Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області № 13 від 24 лютого 2017 року, плата за харчування в ДНЗ “Берізка” с. Безбородьки для батьків дітей із малозабезпечених сімей стягується у розмірі 50 %.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо стягнення плати в розмірі 50% з батьків, або осіб, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який встановлений Законом про Державний бюджет на 2017 рік для визначення права на звільнення від плати за харчування батьків дітей із малозабезпечених сімей фактично суперечить вимогам статті 35 Закону України “Про дошкільну освіту”, статті 5 Закону України “Про охорону дитинства та пункту 2.4 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України № 667 від 21.11.2002, та є протиправними.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області щодо стягнення плати у розмірі 50 % за харчування у дошкільному навчальному закладі “Берізка” с. Бойківщина Драбівського району батьків, або осіб, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк