Ухвала суду № 6802561, 17.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Христофоров А.Б. Суддя-доповідач Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2009 року справа № 2а-13156/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ястребової Л.В.

суддів: Шаптала Н.К., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання Асєєвій Я.М. за участю представників: від позивача:

від відповідача:

Морозова А.С.

Могила Д.В. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні в м. Донецьку

Державної податкової інспекції у м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року по адміністративній справі № 2а-13156/09/0570 за позовом Державного підприємства «Сніжнянська виправна колонія № 127» управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання відповідача вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року у справі № 2а-13156/09/05задоволено позов Державного підприємства „Сніжнянська виправна колонія № 127" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сніжному, щодо перерозподілу сплаченого ДП Сніжнянська ВК № 127 протягом періоду з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податку на додану вартість в сумі 234 370,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу, зобов'язання відповідача прийняти рішення про визначення податкового боргу ДП „Сніжнянська ВК № 127 з податку на додану вартість в сумі 312 019,09 гривень безнадійним та таким, що підлягає списанню, зобов'язання відповідача вчинити, певні дії, щодо внесення відповідних змін в облікову картку ДП „Сніжнянська ВК № 127" щодо правильного відображення погашення з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 234 370,00 гривень та відповідно наявності безнадійного податкового боргу станом на 01.07.2009 року у сумі 312 019,09 гривень, а також списання безнадійної податкової заборгованості ДП „Сніжнянська ВК № 127" з ПДВ в сумі 312019,09 гривень. Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сніжному, щодо перерозподілу сплаченого Державним підприємством „Сніжнянська виправна колонія № 127" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області протягом періоду з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податку на додану вартість в сумі 234 370,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сніжному прийняти рішення про визначення податкового боргу Державного підприємства „Сніжнянська виправна колонія № 127" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області з податку на додану вартість в сумі 312 019,09 гривень безнадійним та таким, що підлягає списанню; вчинити певні дії, щодо внесення відповідних змін в облікову картку Державного підприємства „Сніжнянська виправна колонія № 127" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області щодо правильного відображення погашення з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 234 370,00 гривень та відповідно наявності безнадійного податкового боргу станом на 01.07.2009 року у сумі 312 019,09 гривень, а також списання безнадійної податкової заборгованості ДП „Сніжнянська ВК № 127" з ПДВ в сумі 312 019,09 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів заперечувала.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Державне підприємство „Сніжнянська виправна колонія № 127" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 29.09.2000 року, виданого Виконкомом Сніжнянської міськради - є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код № 08679959, свою діяльність здійснює у відповідності до Статуту, 20.07.1995 року взято на облік в ДШ у м. Сніжному як платника податків за № 411. Згідно свідоцтва від 12.10.2000 року є платником податку на додану вартість.

31.07.2009 року до ДШ у м. Сніжному надійшов лист № 2647 від 30.07.09 року Державного підприємства „Сніжнянська виправна колонія № 127" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області яким останній, згідно п. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181 -III, просить списати безнадійний податковий борг з податку на додану вартість, який станом на 01.07.09 року становив 312 019,09 гривень в т.ч : податок у розмірі 300 329,57 гривень; пеня у розмірі 11 689,52 гривень (а.с.6).

ДШ у м. Сніжному розглянувши вказаний лист надіслало на адресу ДП „Сніжнянської ВК № 127" відповідь № 2567/10/24-013 від 30.07.09 року, згідно якої повідомила, що станом на 01.07.2009 року за ДП „Сніжнянська ВК № 127" відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181 обліковується безнадійний податковий борг з податку на додану вартість, строк давності якого становить понад 1095 днів, в сумі 14 583,60 гривень, в т.ч.: податок у розмірі 14583,60 гривень, пеня у розмірі 0,00 гривень.

На запит від 30.07.09 року ДПІ у м. Сніжному на адресу ДП „Сніжнянської ВК № 127" надіслало лист № 2566/10/19-013 від 05.08.09 року, згідно якого повідомила, що сума заборгованості з податку на додану вартість по ДП „Сніжнянській ВК № 127" станом на 01.07.2006 року складала 527 469,70 гривень, в т.ч. пені 23830,68 гривень.

Згідно рішення № 56/24-014-24 від 18.02.08 року про списання безнадійного податкового боргу, ДШ у м. Сніжному на підставі п.п. „в", п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІП, листа підприємства від 06.02.08 року № 413, довідки про наявність безнадійного боргу від 18 лютого 2008 року, вирішив списати безнадійний податковий борг ДП „Сніжнянська ВК № 127" код за ЄДРПОУ 08679959, який виник станом на 01 січня 2008 року зокрема за платежами з податку на додану вартість у розмірі 152 943,58 гривень у тому числі податку у розмірі 149 434,35 гривень, пеня у розмірі 3 509,23 гривень.

ДП „Сніжнянська ВК № 127" за період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року в рахунок погашення податкового боргу, що виник до 01.07.2006 року сплатило суму 62 507,03 гривень, що підтверджується відповідними видатковими ордерами, актами та квитанціями.

Згідно розрахунку безнадійного боргу з ПДВ, наданого позивачем, залишок безнадійної заборгованості, яка підлягає списанню складає загалом 312 019,09 гривень, вказана сума утворилась з наступного: сума заборгованості вказана відповідачем згідно наданої довідки станом на 01.07.2006 року складала 527 469,7 гривень, ця сума як вже було встановлено судом була частково сплачена позивачем за період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року сумою у розмірі 62 507,03 гривень, також рішенням відповідача списана безнадійна заборгованість ДП „Сніжнянська ВК № 127" у розмірі 152 943,58 гривень (527 469,7 -62 507,03-152 943,58 ) = 312 019,09 гривень..

ДП „Сніжнянська ВК № 127" виконуючи свої зобов'язання щодо самостійної сплати ПДВ у встановлений законом строк, перераховуючи кошти через банк, зазначало у платіжних дорученнях період саме за який сплачується податок на загальну суму

234 370,00 гривень, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Податковим органом сплачені суми всупереч визначеному позивачем призначенню платежу зараховані в погашення податкового боргу за минулі роки.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачем у період з 01.07.2006 року по 01.07.2009 року проводився перерозподіл сплаченого позивачем податку на додану вартість, що також підтверджує зворотній бік облікової картки наданий відповідачем.

Відповідачем надано суду довідку про наявність безнадійного податкового боргу з ПДВ, що міститься на особовому рахунку ДП „Сніжнянська ВК № 127", згідно вказаної довідки наявність безнадійного податкового боргу станом на 02.09.09 року складає 12125,2 гривень, у тому числі по податку 12 125,2 гривень.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 679-ХІУ „Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної інструкції реквізит „призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Із наведено випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у даному випадку не підлягає застосуванню Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", який є спеціальним законом з податків питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або

фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону , податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст. 7 Закону .

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Згідно п.п. 18.2.1 ст. 18 Закону України № 2181 -III підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом;

Згідно ст. 15 цього ж Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено , що станом на 01.07.2009 року у позивача мав обліковуватися (безнадійний) податковий борг з податку на додану вартість - 312 019,09 гривень, яка і заявлена до списання.

Відповідно до пп. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

З урахуванням положень п.2 зазначеного Порядку щодо визначення безнадійного податкового боргу, списання якого здійснюється органами державної податкової служби, суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій з цього податку та пені, у разі їх належності до безнадійного податкового боргу, підлягають списанню.

Відповідно до положень п. 5 Порядку списання безнадійного посадкового боргу платників податків, у разі наявності безнадійного податкового боргу, щодо якого минув строк давності, платник податків звертається до відповідного податкового органу з письмовою заявою, що позивачем і було зроблено.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності своїх дій.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а відтак постанова суду є законною і обгрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року у справі № 2а-13156/09/0570 за позовом Державного підприємства «Сніжнянська виправна колонія № 127» управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: