Рішення № 68024477, 01.08.2017, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/6110/17

Провадження № 2/520/7733/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі :

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2017 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7, ЄДРПОУ НОМЕР_2) суму виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 825, 07 гривень; стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7, ЄДРПОУ 1570904678) суму виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 16 450 гривень

В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідачі надали недостовірні відомості, вказавши про відсутність на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що їм були надмірно виплачені кошти, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України

У судовому засіданні представник позивача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - Пужакова Єлизавета Сергіївна позовні вимоги підтримала та просила постановити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідачів грошові кошти, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились про час дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, клопотань та заяв про відкладання розгляду справи суду не надали.

Вислухавши представника позивача, дослідивши докази та матеріали справи, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Перш за все, слід зауважити, що жодних нових доказів, окрім тих, що були надані до позовної заяви, представник позивача суду не надала, з клопотаннями про їх витребування не зверталась, доказів неможливості отримати їх самостійно не навела, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у ній документами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб НОМЕР_6.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як вбачається з довідок № 5106004129 та № 5106004130 від 15.05.2015 року, були взяті на облік в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як особи переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Згідно п. 5 вказаного Порядку, для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

03 червня 2015 року Управлінням соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги на проживання з 15.05.2015 року по 14.11.2015 року у розмірі 884 гривень кожному, загальна сума допомоги на сім`ю - 1768 гривень.

В подальшому 18.11.2015 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У зв'язку з чим, 04.01.2016року Управлінням соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги на проживання з 18.11.2015 року по 14.05.2016 року у розмірі 884 гривень кожному, загальна сума допомоги на сім`ю - 1768 гривень.

19 травня 2016 року відповідач ОСОБА_3 знов звернувся до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

09.08.2016 року Управлінням соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги на проживання з 19.05.2016 року по 18.11.2016 року у розмірі 884 гривень кожному, загальна сума допомоги на сім`ю - 1768 гривень.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що Актом ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів з 2014-2016 роки в Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 041-11/105, визначено, що згідно з даними офіційної інформації, наданої Державній фінансовій інспекції України Міністерством фінансів України відповідно до доручення Міністра фінансів від 26.05.2016 №29020-06/1 для здійснення верифікації, гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали кошти на депозитних банківських рахунках з 09.10.2015 року, відкритих в банківських установах у розмірі, що перевищує 10- кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб

Таким чином, позивач стверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали недостовірні відомості, тобто вказала про відсутність на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що їм були надмірно виплачені кошти, а саме ОСОБА_2 за листопад 2015 року у сумі 825,07 грн, ОСОБА_3 за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року у сумі 16450,0 грн.

У зв'язку з чим, 23 та 26 вересня 2016 року Управлінням соціального захисту в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рекомендованим листом були направлені повідомлення про припинення надання соціальної допомоги та необхідність повернення надміру отриманих коштів відповідно у сумі 825,07 гривень та 16450,00 гривень.

Відповідно до п. 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Належних в розумінні ст. 57, 58 ЦПК України доказів того, що відповідачі мали кошти на депозитних банківських рахунках відкритих в банківських установах, в якій саме сумі, в яких саме банківських установах, суду не надано, оскільки наданий представником позивача витяг з Акту ревізії не може бути доказом цього.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частиною 2 ст. 3 ЦПК України зазначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505, ст.ст. 10, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої допомоги - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.