Постанова № 68023415, 07.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення №0015701304 від 29.08.2016 р., яким застосовано штраф у розмірі 4080,54 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015671304 від 29.08.2016 р. на суму 22610,83 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015681304 від 29.08.2016 р. на суму 2204,90 грн.;

- визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015691304 від 29.08.2016 р. на суму 40805,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують понесення позивачем витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, у періоді - протягом 2015 року, та правомірність формування витрат та податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності відповідно до первинних бухгалтерських документів, а саме з придбання ТМЦ, що реалізовані. Вказує, що контролюючим органом здійснено перевірку формування витрат на підставі звітів про залишки майна, а не на підставі первинних документів, що підтверджують придбання ТМЦ та засвідчують вартість (видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі товару); визначення ціни придбання одиниці товару згідно звітів про залишки майна є неправомірним. Отже висновки про завищення фактично понесених витрат на придбання товарів у сумі 57594,70 грн. є необґрунтованим. Також вказує, що висновки перевірки про безпідставність віднесення до складу витрат на оплату за юридичні послуги є хибними, оскільки п.п.177.4.2 п.177.4 ст.177 177 Податкового кодексу України витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру включаються до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів. Вказані витрати підтверджені належними документами первинного обліку, отже висновок про завищення витрат на суму 11759,70 грн. є хибним.

Представником позивача надано до суду клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказано, що перевіркою визначення витрат за 2015 рік встановлено завищення витрат у розмірі 57594,70 грн., що відбулось внаслідок завищення витрат на придбання товарів, які реалізовані. Вказує, що контролюючим органом правомірно здійснено аналіз витрат на придбання на підставі звітів про залишки майна станом на останню дату кожного місяця, оскільки такі є відображенням собівартості запасів, ціною їх придбання. Також встановлено завищення витрат у сумі 60000 грн., за рахунок включення до складу витрат суму сплати за юридичні послуги, які не підтверджені належними первинними документами, що унеможливлює встановлення пов'язаності таких послуг з господарською діяльністю позивача.

За відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

В період з 25.07.2016 р. по 05.08.2016 р., на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, направлення №000290 від 25.07.2016р. ДПІ в Амур-Нижньодніровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання законодавства з питань повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р..

За результатами перевірки 12.08.2016 року складено акт №2381/04-61-13-04/НОМЕР_1, у висновку якого зазначено про встановлення порушення:

1. п. 177.2, п.п.177.4.1, п.п.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкову зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на суму 18088,66 грн.;

2. ч.2 ст.7, ч.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок у розмірі 34,7 %, який повинен бути нарахований на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-підприємцями за 2015 рік на суму 40805,35 грн.;

3. п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до несплати військового збору за 2015 рік в сумі 1763,92 грн.

ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №2381/04-61-13-04/НОМЕР_1 від 12.08.2016 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0015671304 від 29.08.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 18088,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4522,17 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0015681304 від 29.08.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем в розмірі 1463,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 440,98 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015691304 від 29.08.2016 р. зі сплати єдиного внеску в сумі 40805,35 грн.;

- рішення №0015701304 від 29.08.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 40805,54 грн.

Вказані рішення та вимога про сплату боргу були оскаржені позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення та вимога про сплату боргу на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).

Положеннями п.177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів за господарськими операціями з метою визначення витрат, а також встановлення зв'язку між понесеними витратами і господарською діяльністю платника податку.

Так, досліджуючи питання правомірності віднесення до складу витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, які відображені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 роки, судом встановлено, а також підтверджено актом перевірки, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено завищення загальної суми валових витрат на загальну суму 117594,70 грн., що відбулось внаслідок:

- завищення витрат з придбання ТМЦ, що реалізовані на суму 57594,70 грн.;

- завищення витрат, що включають вартість виконаних робіт, наданих послуг на суму 60000,00 грн.

Так, згідно акта перевірки, визначено ціни придбання одиниці реалізованого товару згідно звітів про залишки майна станом на 31.03.2015 р. та станом на 30.04.2015 р., визначено ціну придбання одиниці реалізованого товару, який отримано та реалізовано протягом одного місяця, визначено згідно накладних на придбання товарів. Контролюючим органом на підставі отриманих даних здійснено перевірку суми витрат, пов'язаних з придбанням товарів за 07.04.2015 р., 23.04.2015 р., 24.04.2015 р., 27.04.2015 р. та встановлено завищення витрат на загальну суму 57594,70 грн.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбано у ТОВ «РЕМС» товар: скловата на суму 5605,00 грн. (без ПДВ) за ціною 280,25 грн., відповідно до видаткової накладної від 28.01.2015 р., скловата на суму 2808,40 грн. (без ПДВ) за ціною 280,84 грн., відповідно до видаткової накладної від 08.04.2015 р.;

придбано у ВАТ «Ижевский завод пластмасс» ізолон на суму 524450,20 руб. за ціною 190,63507 руб./кг, відповідно до ВМД №110080000/2014/120442 від 26.08.2014 р., ізолон на суму 527323,53 руб. за ціною 138,49418 руб., відповідно до ВМД №110080000/2014/128038 від 03.12.2014 р., ізолон на суму 850565,03 руб. за ціною 235,13808 руб., відповідно до ВМД №110080000/2014/129368 від 22.12.2014 р., ізолон на суму 957202,46 руб. за ціною 154,78678 руб., відповідно до ВМД №110080000/2014/127257 від 24.11.2014 р., ізолон на суму 395378,09 руб., відповідно до ВМД №110080000/2014/000232 від 18.02.2015 р., ізолон на суму 32829,00 руб. (109,43 руб кВ.м.) та на суму 63468,00 руб. (52,89 руб. кВ.м.), відповідно до ВМД №110080000/2014/120443 від 26.08.2014 р.; придбано у ТОВ «Теплоізол» полотно «самоклейка» на суму 622,50 грн. (без ПДВ) за ціною 12,45 грн., відповідно до видаткової накладної №3445 від 30.10.2014 р.; придбано у DAS Kaucuk ve Plastic LTD труби на суму 5897,60 дол.США. за ціною 3,6860 дол.США, відповідно до ВМД від 13.04.2013 р.; придбано у ТОВ «НОРМАІЗОЛ» спінений синтетичний каучук на суму 12373,20 грн. (без ПДВ) за ціною 220,95 грн., відповідно до видаткової накладної від 31.03.2015 р.; придбано у ТОВ «Теплоізол» полотно на суму 1078,80 грн. (без ПДВ) за ціною 1,38 грн. та 7,60 грн., відповідно до видаткової накладної №2409 від 19.08.2014 р.; придбано у ТОВ «ТД «ДАР» полотно на суму 7850,00 грн. (без ПДВ) за ціною 1,57 грн., відповідно до видаткової накладної №25 від 28.01.2015 р.; придбано у ТОВ «ТД «ДАР» полотно на суму 720,00 грн. (без ПДВ) за ціною 1,20 грн., відповідно до видаткової накладної №26 від 28.01.2015 р.; придбано у ТОВ «Моноізол» полотно на суму 384,00 грн. (без ПДВ) за ціною 1,28 грн., відповідно до видаткової накладної №25 від 01.04.2015 р.; придбано у ВАТ «Ижевский завод пластмасс» ізолон на суму 104559,00 руб. за ціною 49,79 руб./м.кв., відповідно до ВМД №110080000/2014/122003 від 15.09.2014 р., придбано у ВАТ «Ижевский завод пластмасс» ізолон на суму 30614,40 руб. за ціною 85,04 руб./м.кв., на суму 130782,96 руб. за ціною 330,26 руб./м.кв., на суму 134939,52 руб. за ціною 41,04 руб./м.кв., відповідно до ВМД №110080000/2014/000512 від 27.03.2015 р.

Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання транспортних послуг №20082014 від 20.08.2014 р. отримано від ФОП ОСОБА_2 транспортні послуги з перевезення вантажу по Україні автомобільним транспортом, що підтверджено актом виконаних робіт №150 від 27.08.2014 р.

У грудні 2014 року та лютому 2015 року ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №18-11 від 18.11.2014 р. отримано від ФОП ОСОБА_3 транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №А-00000007 від 04.12.2014 р.; на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №18/11 від 18.11.2014 р. отримано від ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №11-0000001 від 23.12.2014 р.; на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №0907 від 09.07.2014 р. отримано від ФОП ОСОБА_5 транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №48 від 24.11.2014 р.; на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №02-02 від 02.02.2015 р. отримано від ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №А-00000001 від 19.02.2015 р.; на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №Д-19082014-4 від 19.08.2014 р. отримано від ФОП ОСОБА_6 транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №З-19082014-3 від 26.08.2014 р. та актом виконаних робіт №З-19082014-3/1 від 26.08.2014 р.; на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №10/09 від 10.09.2014 р. отримано від ТОВ «Ібіс Компані» транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №11/09 від 12.09.2014 р.; на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №19-03 від 19.03.2015 р. отримано від ФОП ОСОБА_7 транспортно-експедиційні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт №94 від 27.03.2015 р.;

Також, ФОП ОСОБА_1 у вересні, грудні 2014 року та березні 2015 року понесені витрати з надання послуг по зважуванню автотранспортного засобу, що надані ТОВ «Атлас», послуг з прийому та перебування автотранспорту в зоні митного контролю, які надані ТОВ «Автопорт «Південний», у лютому 2015 року ФОП ОСОБА_1 понесені витрати з надання послуг по митного оформлення, які надані ТОВ «Євро-Діліжанс», що підтверджено актами здачі-прийняття робіт та протоколами зважування транспортного засобу, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 понесені витрати з послуг по виготовленню виробу в ізолону (висічка ізолону) у сумі 252,00 грн.. що надавались ТОВ Рекламне агентство «Академія», що підтверджено актом надання послуг від 06.04.2015 р..

Згідно пояснень позивача, до складу витрат, пов'язаних з придбанням товарів за 07.04.2015 р., ФОП ОСОБА_1 включено вартість товару, що було придбано не у ТОВ «РЕМС» - скловата, відповідно до видаткової накладної від 08.04.2015 р., як вказує контролюючий орган, оскільки такі ТМЦ фактично ще не перебували у власності ФОП ОСОБА_1

Вказує, що до складу витрат, пов'язаних з придбанням товарів, зокрема при постачанні товару на адресу ТОВ «Фабрика Іграшок «РК» за видатковою накладною №105 від 07.04.2015 р., включено ціну придбання товару 12,42 грн., що було придбано у ВАТ «Ижевский завод пластмасс», відповідно до ВМД №110080000/2014/129368 від 22.12.2014 р.

Також позивачем зазначено, що у звітному періоді здійснювалось відображення витрат без залежності від робочого дня, протягом якого отримано дохід, оскільки витрати відображались після оплати ТМЦ постачальнику, що відбувалось із запізненням. Разом з тим вказано, що витрати відображені виключно в межах 2015 року.

Крім того, суд зазначає, що звіт про залишки майна не є первинним документом фінансово-господарської діяльності, отже не може бути належним документальним підтвердженням формування витрат з придбання ТМЦ, що реалізовані підприємцем, та бути підставою для обліку витрат.

Таким чином, встановленими обставинами підтверджено суму понесених ФОП ОСОБА_1 витрат з придбання ТМЦ, що реалізовані, з огляду на що висновок контролюючого органу про завищення витрат та заниження оподатковуваного доходу фізичних осіб за 2015 рік на суму 57594,70 грн., є хибним.

Щодо витрат позивача понесених у зв'язку з отриманнях юридичних послуг суд зазначає таке.

Актом перевірки підтверджено, що у відповідності до договору про надання юридичних послуг від 12.01.2015 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_8 (виконавець), виконавець надає визначені договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також, в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України з правового забезпечення здійснення господарської діяльності. Послуги надаються шляхом визначення правової позиції; усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; правова експертиза господарських договорів; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади; інші послуги правового характеру. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг замовником передаються документи, які підтверджують їх складання, участь в судових або інших засіданнях, або інші документи як процесуального так й іншого характеру.

Суми оплати за надання визначених вказаними договорами послуг були внесені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку формування валових витрат можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

Так, на підтвердження виконання договорів про надання юридичних послуг від 12.01.2015 р. позивачем надавались акти здачі-прийняття юридичних послуг виписані ФОП ОСОБА_8: від 02.02.2015 р. на суму 15000 грн., від 02.03.2015 р. на суму 15000 грн., від 01.04.2015 р. на суму 15000 грн., від 30.04.2015 р. на суму 15000 грн. Відповідно до вказаних актів ФОП ОСОБА_1 приймає юридичні послуги на умовах, передбачених договором про надання юридичних послуг від 12.01.2015 р.

В акті перевірки зазначено, що надані позивачем акти надання юридичних послуг не відображають зміст, обсяг та вартість наданих послуг, в них відсутня ціна кожної окремо наданої послуги, надання якої передбачено договором (щодо надання юридичних послуг), а зазначена лише загальна вартість усіх виконаних робіт разом; акт не розкриває змісту наданих послуг, позаяк не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства.

У наданих позивачем актах міститься лише вказівка про виконання робіт, відповідно до договору та їх вартість.

Таким чином, надані позивачем акти виконаних робіт складені з порушенням правил складання первинних документів, установлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, з огляду на відсутність в них змісту та обсягу наданих послуг.

Аналогічна позиція щодо віднесення до складу витрат позивача, понесених у зв'язку з отриманнях юридичних послуг від ФОП ОСОБА_8, висловлена Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у постанові від 26.11.2015 року у справі №804/4779/15.

На підставі викладеного, висновок податкового органу в цій частині є правомірним.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення ФОП ОСОБА_1 валових витрат за 2015 рік в сумі 60000,00 грн. знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Отже судом обраховано суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб: чистий оподатковуваний дохід 97554,78 грн. (дані декларації про доходи 37554,78 грн. + 60000,00 грн. сума заниження чистого доходу) * 15 % ставки податку = 14633,22 грн. - 5633,23 грн. (сума податкового зобов'язання за даними декларації) = 8999,99 грн.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0015671304 від 29.08.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 8999,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2245,00 грн. є такими, що прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим в іншій частині - за основним платежем в розмірі 9088,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2277,17 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже належною сумою податкового зобов'язання з військового збору є 900,00 грн. (60000 грн. * 1,5 % ставки).

Таким чином податкове повідомлення - рішення №0015681304 від 29.08.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем в розмірі 863,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 215,98 грн. є такими, що прийнято відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців є сума доходу, отриманого від її діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

З акту перевірки слідує, що порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та його заниження на загальну суму 40805,35 грн., виникло у зв'язку з заниження позивачем чистого оподаткованого доходу на суму 117594,70 грн., з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок, внаслідок завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу.

Оскільки судом спростовано висновки перевірки в частині заниження доходу за 2015 рік в сумі 57594,70 грн., то вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015691304 від 29.08.2016 р. зі сплати єдиного внеску в частині суми 19985,36 грн. та рішення №0004021302 від 23.08.2016 р. про застосування штрафних санкцій в частині 1998,54 грн. також підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015671304 від 29.08.2016 р. в частині - за основним платежем в розмірі 9088,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2277,17 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015681304 від 29.08.2016 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем в розмірі 863,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 215,98 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015691304 від 29.08.2016 р. зі сплати єдиного внеску в частині суми 19985,36 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0004021302 від 23.08.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині 1998,54 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.