Ухвала суду № 68022668, 28.07.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/22155/16-ц

Провадження № 2/127/441/17

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючогосудді Гриневича В.С.,

при секретарі: Марценюк А.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_3, яка подана її представником ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі №127/22155/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа №127/22155/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2017р. задоволено заяву ОСОБА_3, яка подана її представником ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі №127/22155/16-ц та накладено арешт на грошові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству «Продовольча компанія «Поділля» (код за ЄДРПОУ 33143011, місцезнаходження Вінницька обл., Крижопільський район, смт. Крижопіль, вул. Юрія Тютюнника (попередня назва Куйбишева), будинок 74А) та розміщені на рахунку 26007010036343 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 та рахунку НОМЕР_1 в ВОД ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 302247 в межах ціни позову в сумі 611 252,47 грн. (шістсот одинадцять тисяч двісті пятдесят дві грн. сорок сім коп.)

Однак, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19.07.2017р. ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2017 року про забезпечення позову скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову підтримала та просила її задовольнити, зазначивши, що з часу скоєння ДПП минуло майже рік, а відповідачем в добровільному порядку не відшкодовуються збитки завдані позивачу внаслідок ДТП, а з матеріалів справи вбачається, що відповідач позовних вимог не визнає, а навпаки створює умови для затягування розгляду справи, що дає підстави позивачу стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому можуть зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував, щодо забезпечення позову, вказавши, про відсутність підстав стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому можуть зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки підприємство здійснює свою діяльність у звичному режимі, а показники діяльності підприємства вказують на можливість виконати рішення суду в будь-який час. При цьому, представником відповідача зазначено, що відповідачем позов не визнається саме враховуючи розмір заявленої суми, оскільки оцінка вартості пошкоджень автомобіля здійснювалася без участі представника відповідача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, а також врахувавши вказівки апеляційного суду Вінницької області, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3, яка подана її представником ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі №127/22155/16-ц, слід відмовити з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що поведінка відповідача свідчить про зловживання своїми процесуальними правами спрямованими на затягування розгляду справи, а тому суд вважав, що між сторонами існує спір з приводу відшкодування шкоди та у позивача є всі підстави стверджувати про наявність достаньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд Вінницької області в ухвалі від 19.07.2017р. зазначив про те, що: «Суд першої інстанції помилково не взяв до уваги те, що застосування відповідних заходів, а саме арешту на грошові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству «Продовольча компанія «Поділля» та розміщені на рахунку 26007010036343 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 та рахунку НОМЕР_1 в ВОД ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 302247 в межах ціни позову в сумі 611 252,47 грн. (шістсот одинадцять тисяч двісті пятдесят дві грн. сорок сім коп.) можуть перешкоджати відповідачу у його діяльності, оскільки він є господарюючим субєктом, який відповідно здійснює свою діяльність, про що надав баланс (Звіт про фінансову діяльність) на 31 грудня 2016 року, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 березня 2017року, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) на І Квартал 2017».

Враховуючи вищенаведені вказівки суду апеляційної інстанції слід зазначити наступне.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Крім того, відповідно до частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розяснено судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів справи, а саме звіту про фінансову діяльність відповідача станом на 31 грудня 2016 року, звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, балансу (звіт про фінансовий стан) на 31 березня 2017 року, звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) на І Квартал 2017 вбачається, що ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» є прибутковим підприємством, у нього наявні основні засоби на суму 529909 грн., сукупний дохід за 2016 рік становить 294379 грн.

Таким чином, суд вважає. що на накладення арешту на грошові кошти відповідача буде перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Посилання ж представника позивача на ту обставину, що відповідач заперечує щодо позовних вимог судом до уваги не приймається, оскільки висловлення заперечень щодо позову є реалізаціє стороною своїх процесуальних прав та не свідчить про створення умов для невиконання рішення суду.

Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_3, яка подана її представником ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі №127/22155/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: