Постанова № 68022015, 28.07.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2017 рокум. Ужгород№ 807/717/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я. М.

при секретарі Пирожук Н.П.

за участю:

представника позивача - Педан С.О.,

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-Плюс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-Плюс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем з 26.09.2016 по 28.11.2016 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Торговий Дім "Маркет-плюс". За результатами перевірки посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС було прийнято Акт № 360/28-06-14-00/37958115 від 5 грудня 2016 року. На підставі вказаного Акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2016 року №№: 0002944602, 0003054602, 0003074602, 0003104602, 0003064602, 0002914602, 0003114602, 0002934602, 0002884602, 0003124602, 0002974602, 0003134602, 0003154602, 0003184602, 0003044602, 0002921400, 0003174602, 0003004602, 0002904602, 0003034602, 0003024602, 0003094602, 0003084602, 0002894602, 0002984602, 0002964602, 0003164602, 0003144602, 0002994602, 0002954602, 0003014602 відповідно до яких позивачу донараховано 5531218,75 грн. грошових зобов'язань із сплати акцизного податку. Позивач вказує на незаконність зазначених податкових повідомлень-рішень, окільки вважає, що вони винесені з порученням чинного законодавста, а тому просить їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав з мотиивів вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. У наданих суду письмових заперечення вказує на безпідставність позовних вимог, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні адміністравтиного позову ТОВ "Торговий Дім "Маркет-плюс" відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС було проведено планову виїздну документальну перевірку стану дотримання платником податків ТОВ "Торговий Дім "Маркет-плюс" (ЄДРПОУ: 37958115) податкового законодавства України, в ході якої встановлено порушення ряду положень ПК України, в результаті яких підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2016. Вказані порушення оформлені Актом перевірки № 360/28-06-14-00/37958115 від 5 грудня 2016 року. На підстав цього Акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2016 року №№: 0002944602, 0003054602, 0003074602, 0003104602, 0003064602, 0002914602, 0003114602, 0002934602, 0002884602, 0003124602, 0002974602, 0003134602, 0003154602, 0003184602, 0003044602, 0002921400, 0003174602, 0003004602, 0002904602, 0003034602, 0003024602, 0003094602, 0003084602, 0002894602, 0002984602, 0002964602, 0003164602, 0003144602, 0002994602, 0002954602, 0003014602 (т.1 а.с. 12-174).

Актом перевірки № 360/28-06-14-00/37958115 від 5 грудня 2016 року зазначено, що позивачем порушено пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213, пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, пп. 215.3.4 та пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.9 ст. 216 ПК України внаслідок яких підприємством занижено акцизний податок, що підлягав сплаті до бюджету. Вказаний висновок посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС зроблено на підставі того, що позивачем не нараховався акцизний податок на відпуск нафтопродуктів та скрапленого газу із автозаправних станцій при здійснення розрахункових операцій та відпуску нафтопродуктів із застосуванням талонів, паливних карток, смарт-карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів (т.1 а.с. 170-211).

У зв'язку з цим, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було донараховано грошові зобов'язання зі сплати акцизного податку та штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 5531218,75 грн. за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т.1 а.с. 12-42, 170).

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За приписами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 цього ж Кодексу у разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303:2004 роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять ", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг; оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

1 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VІІІ (далі - Закон № 909-VІІІ), яким були внесені зміни до ПК України.

Так, абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 замінено абзацами такого змісту: "Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків".

Крім того, Законом №909-VІІІ пункт 216.9 статті 216 ПК України викладено у такій редакції: "216.9. Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар".

Системний та порівняльний аналіз зазначених правових норм дає підстави суду дійти висновку про те, що протягом 2015 року акцизний податок підлягав сплаті за операціями з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, а датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". А вже з 01.01.2016 акцизний податок підлягає сплаті не лише за операціями з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, а й за операціями з фізичного відпуску з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального, а датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є не тільки дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а й для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару.

Отже, у випадку фізичного відпуску з автозаправної станції або автомобільної газозаправної станції пального, якщо при цьому такий відпуск не здійснювався безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а здійснювався, зокрема, суб'єктам господарювання для комерційного використання, то такі операції у 2015 році не підлягали оподаткуванню акцизним податком.

Однією із визначальних умов реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж таких товарів для їх особистого некомерційного використання.

З матеріалів справи вбчається, що позивачем протягом 2015 року було укладено договори закупівлі нафтопродуктів, договори купівлі-продажу нафтопродуктів тощо із різними юридичними особами, заокрема, НПП "Зачарований край", КЗОЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги Валківського району", В/Ч А-1047, ПАТ "Ільницький завод механічного зварювального устаткування" тощо (т.1 а.с. 216-249, т.2 а.с. 11-113).

Аналіз наведених цивільно-правових договорів дає підстави для висновку про здійснення позивачем продажу ПММ шляхом передачі покупцям карток на пальне, талонів та смарт-карток, на підставі яких покупці в подальшому отримували ПММ на АЗС. Згідно умов договорів поставки нафтопродуктів право власності на ПММ переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. З вищевказаних договорів вбачається, що фактичне придбання ПММ покупцями відбулося в момент отримання карток на пальне, талонів та смарт-карток, а на АЗС здійснювався фізичний відпуск пального, дата якого не співпадала з датою переходу права власності на ПММ.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем згідно із вищезазначеними договорами були реалізовані своїм контрагентам оптові партії нафтопродуктів, фізичний відпуск яких здійснювався по довірчим документам через АЗС. Такі операції вчинені до 1 січня 2016 року не підлягали оподаткуванню акцизним податком.

На підставі акту перевірки СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС від 05.12.2016 № 360/28-06-14-00/37958115 саме по вказаним операціям за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем були безпідставно донараховані податкові зобов'язання з акцизного податку за 2015 рік, а належної правової оцінки зазначеним вищезазначеним документам податкового та бухгалтерського обліку в ході перевірки надано не було.

Таким чином, відповідач, у поданих письмових запереченнях, не довів суду правомірність прийнятих 21.12.2016 податкових повідомлень-рішень №№: 0002944602, 0003054602, 0003074602, 0003104602, 0003064602, 0002914602, 0003114602, 0002934602, 0002884602, 0003124602, 0002974602, 0003134602, 0003154602, 0003184602, 0003044602, 0002921400, 0003174602, 0003004602, 0002904602, 0003034602, 0003024602, 0003094602, 0003084602, 0002894602, 0002984602, 0002964602, 0003164602, 0003144602, 0002994602, 0002954602, 0003014602, якими збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 5531218,75 грн., з огляду на що дані рішення слід скасувати як протиправні.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-Плюс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС від 21 грудня 2016 року №№: 0002944602, 0003054602, 0003074602, 0003104602, 0003064602, 0002914602, 0003114602, 0002934602, 0002884602, 0003124602, 0002974602, 0003134602, 0003154602, 0003184602, 0003044602, 0002921400, 0003174602, 0003004602, 0002904602, 0003034602, 0003024602, 0003094602, 0003084602, 0002894602, 0002984602, 0002964602, 0003164602, 0003144602, 0002994602, 0002954602, 0003014602.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЯ.М. Калинич