Ухвала суду № 68021874, 30.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року у справі за його позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання противними дій,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою 21 лютого 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду ФОП ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року з підстави передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у місті Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 9 жовтня 2013 року № 3961-VI.

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС Верховний Суд України своєю ухвалою від 23 травня 2017 року заяву залишив без руху, вказав на недоліки та надав ФОП ОСОБА_2 строк до 12 червня 2017 року для їх усунення.

12 червня 2017 року до Верховного Суду України надійшли матеріали на усунення недоліків заяви.

Подана заява ФОП ОСОБА_2 відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску до провадження цього Суду з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування у подібних правовідносинах, ФОП ОСОБА_2 посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду від 28 січня 2016 року (справа № К/800/49078/15).

Однак аналіз зазначеного судового рішення та рішення, про перегляд якого подана заява, свідчить про те, що вони ухвалені за різних фактичних обставин справ, встановлених судом, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

У оскаржуваній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність документів про розміщення елементу вуличної торгівлі є підставою для складання акта обстеження і як наслідок - демонтаж зазначеного об'єкту.

Проте, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року, яку надано на порівняння, суд виходив із того, що відповідачем не встановлено в чому саме є порушення у розміщенні тимчасових споруд та не надано доказів невиконання умов договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди.

Крім того, ФОП ОСОБА_2, як на підставу для перегляду оскаржуваної ухвали суду посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2015 року (справа № К/800/18715/15). Зазначеною ухвалою касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з невстановленням усіх фактичних обставин справи, що мають значення для їх правильного вирішення. Таким чином, наведеним судовим рішенням не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточного висновку щодо правильного застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах.

Отже, надану на порівняння ухвалу касаційного суду не можна вважати судовим рішенням, що підтверджує різне правозастосування та дає підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року у цій справі.

За таких обставин керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання противними дій до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Ф. ВолковСудді: М.І. Гриців О.В. Кривенда