Рішення № 6802147, 13.11.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А

Справа № 2-5293/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З а о ч н е)

13 листопада 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10540 доларів США за договором банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року . Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що між нею, та відповідачем було укладено вищевказаний договір банківського вкладу. На її вимогу повернути банківський вклад, відповідач суму вкладу не повернув, чим порушив умови вказаного договору.

15 жовтня 2009 року під час проведення попереднього судового засідання представником позивача було подано клопотання про збільшення позовних вимог, а саме окрім заявлених позовних вимог позивач просив стягнути 1700 грн. 00 коп. витрат за надану правову допомогу.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали з викладених в них підстав, просили задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечили.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року , (вклад „КАПІТАЛ”, строк вкладу 390 днів з 25 липня 2008 року до 18 серпня 2009 року, зі сплатою 11,9% річних, сума вкладу 9000 доларів США).18 вересня 2008 року та 29 вересня 2009 року позивачем за додатковими договорами до договору банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року було збільшено суму банківського вкладу до 10540 доларів США. Після закінчення дії вказаного договору банківського вкладу позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення суми банківського вкладу. Вимогу позивача про повернення суми вкладу відповідач залишив без реагування, суму вкладу не повернув.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року в розмірі 10540 доларів США є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вважає, що відсутні правові підстави стосовно задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 1700 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, оскільки граничні розміри компенсації витрат, повязаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, диференційована в залежності від платника. Так, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, проте позивачем не надано, такого розрахунку. Таким чином, копія прибуткового касового ордеру, що міститься в матеріалах справи, не може вважатись документальним підтвердженням судових витрат на юридичну допомогу, що згідно з правилом ч. 1 ст.88 ЦПК України виключає можливість стягнення вказаної грошової суми.

Крім того, оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 120 грн. 00 коп . у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 842грн. 81 коп. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 10540 (дві тисячі) доларів США, що станом на 13листопада 2009 року за офіційним курсом НБУ (100 доларів США 799 грн. 63 коп.) становить 84281 (вісімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят одну) грн. 00 коп. заборгованості за договором банківського вкладу №1007/0404371003883001 від 25 липня 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 842 (вісімсот сорок дві) грн. 81 коп. судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя О.М. Соколов