Рішення № 68020530, 11.04.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44425/16-ц

Провадження № 2/761/2782/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 14 грудня 2016 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора (далі - Третя особа) про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її нерідний дід ОСОБА_2, який утримував її до смерті і, що вона є єдиною спадкоємицею, як особа, яка перебувала на утриманні спадкодавця. Зауважує, що спадщина складається із квартири АДРЕСА_1. Вказує, що згідно рішення Миронівського районного суду Київської області, встановлено юридичний факт, зокрема, що вона перебувала на утриманні спадкодавця до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Зауважує, що вона звернулася до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої 30 жовтня 2015 року, була заведена спадкова справа № 1306/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2. Разом з тим, вказує, що своєю постановою від 23.11.2016 року, державний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2, оскільки не надано правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності спадкодавця на спірну квартиру. Зауважує, що оригінал право встановлювального документа у неї відсутній і, що на її звернення до Відділу приватизації Шевченківської РДА щодо видачі дубліката свідоцтва про право власності на вказану квартиру, їй відмовлено. Беручи до уваги ту обставину, що у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно, посилаючись на статті 525, 531, 535 ЦК УРСР, вважає себе такою, що прийняла спадщину. Просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 29,2 кв.м.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Від представника Відповідача на адресу суду надійшло пояснення на позов, згідно якого він просив суд ухвалити судове рішення, згідно чинного законодавства, та одночасно подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від представника Третьої особи на адресу суду 21 березня 2017 року надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд знаходить можливим розгляд справи за відсутності представника Відповідача та Третьої особи на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник Позивача не заперечував щодо розгляду справи за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

При вирішенні даного спору суд застосовує положення Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент відкриття спадщини.

За змістом частини 1 статті 525 Цивільного кодексу Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до частини 1 статті 531 Цивільного кодексу Української РСР, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 549 Цивільного кодексу Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 535 Цивільного кодексу Української РСР, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка). При визначенні розміру обов'язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується матеріалами спадкової справи, актовий запис про смерть № 11 91 від 30 грудня 1999 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 утримував до смерті Позивача, про що свідчить рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 травня 2016 року.

Відповідно до частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент смерті ОСОБА_2 належала на праві власності квартира АДРЕСА_4. Однак у Позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вказану квартиру та оскільки, вона не є власником, у неї відсутня можливість звернутися до компетентного органу для отримання документів, що підтверджують право власності після померлого ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2015 року була заведена спадкова справа № 1306/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.11.2016 року, державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Кулєшова Ю.В. відмовила Позивачеві у видачі свідоцтва про прийняття спадщини на квартиру АДРЕСА_5, оскільки відповідно до ст.ст. 46, 47 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, нотаріусу необхідно надати правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності на вказану квартиру на ім'я померлого. Вказаний оригінал документу у Позивача був відсутній.

Відділ приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації листом № 429 від 26.10.2016 року, відмовив Позивачеві у видачі дубліката свідоцтва про право власності на спірну квартиру, оскільки Позивач не є власником нерухомого майна.

З матеріалів справи також вбачається, що квартира АДРЕСА_1, належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 23 травня 1997 року у реєстровій книзі за № 15 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент смерті ОСОБА_2, останньому на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1

Згідно з частинами 1-3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Беручи до уваги той факт, що на момент відкриття спадщини, Позивач постійно проживала зі спадкодавцем, що встановлено судом, вона є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2

Враховуючи ту обставину, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, Позивач була позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на спірну квартиру.

При цьому, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 977 грн. 73 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 525, 531, 548 Цивільного кодексу Української РСР, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 61, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 29,2 кв.м., житловою площею 15,3 кв.м., після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнути із Київської міської ради (Код ЄДРПОУ 22883141) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 977 (дев'ятсот сімдесят сім) гривень 73 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :