Рішення № 68019976, 25.07.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5767/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спадкового майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить поділити між нею та відповідачами спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та складається із однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_5, автомобіля марки «Тойота» і гаража АДРЕСА_7, визнавши за нею право власності на однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1; за відповідачами визнати право власності на трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5, автомобіль марки «Тойота» та гараж (гаражний бокс) АДРЕСА_7 в гаражному кооперативі «Дніпро» та стягнути з відповідачів різницю у вартості часток в розмірі 15633,33 грн. по ? з кожного, а також стягнути з неї та відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги по квартирі за адресою АДРЕСА_5 в розмірі 18 230,91 грн. в рівних частинах із кожного.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року після тривалої тяжкої хвороби помер її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5, автомобіль марки «Тойота» та гараж (гаражний бокс) АДРЕСА_7

Спадкоємцями являються вона, як мати, та дві доньки спадкодавця - відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Кожен із них прийняв спадщину у рівних долях, тобто по 1/3 частині спадкового майна.

Державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу № 643/2016 та видано їй свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2017 року зареєстровані в реєстрі за № 3-18, № 3-16, № 3-22, № 3-20 на 1/3 частину зазначеного спадкового майна.

З метою встановлення вартості спадкового майна була замовлена його оцінка.

Відповідно складених висновків експерта в грошовому вимірі частка кожного спадкоємця складає 623 433,33 грн.

Вона запропонувала відповідачам здійснити поділ спадкового майна в натурі шляхом виділення їй в одноособове користування квартири за адресою АДРЕСА_1 з доплатою відповідачами суми 15 633,33 грн. та розподілом між відповідачами в рівних частках трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2, автомобіля «Тойота Корола» та гаражу АДРЕСА_7. Проте у відповідь було отримано відмову про зустріч для обговорення порядку поділу спадкового майна, а направлені відповідачами пропозиції різні за змістом.

Вказаний поділ майна був запропонований нею через те, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто є особою похилого віку, потребує тиші і спокою, не має окремої власної квартири. Саме вона лікувала та піклувалась про свого сина ОСОБА_4, який помер від тяжкої довготривалої хвороби, що виснажило її, а смерть близької людини негативно вплинула на її стан здоров'я, емоційний стан. Крім того, спірна однокімнатна квартира знаходиться неподалік кладовища, де похований її син, могилу якого вона бажає відвідувати. Жодна з відповідачів не утримувала і не доглядала за тяжко хворим батьком.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позов та викладені у ньому обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, пояснили, що вимоги є необґрунтованими, викладені у позові факти є перекрученими та такими, що не відповідають дійсності.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_4 (а.с. 6).

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З матеріалів спадкової справи убачається, що 01 липня 2016 року до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 подавали позивач ОСОБА_1, як мати спадкодавця, та відповідач ОСОБА_2, як донька спадкодавця.

Також 16 вересня 2016 року до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька ОСОБА_4 подавала відповідач ОСОБА_3

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

13 січня 2017 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. на ім'я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 за реєстровим № 3-16, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 за реєстровим № 3-18, на 1/3 частку гаражного боксу АДРЕСА_7 за реєстровим № 3-20, та на 1/3 частку автомобіля «Тойота Корола», д.н.з. НОМЕР_1 за реєстровим № 3-22 (а.с. 7-10).

24 квітня 2017 року до Десятої Київської державної нотаріальної контори від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшла спільна заява про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом.

24 квітня 2017 року на ім'я ОСОБА_3 державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 за реєстровим № 3-273, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 за реєстровим № 3-271, на 1/3 частку гаражного боксу АДРЕСА_7 за реєстровим № 3-275 та на 1/3 частку автомобіля «Тойота Корола», д.н.з. НОМЕР_1, за реєстраційним № 3-277.

Також 24 квітня 2017 року на ім'я ОСОБА_2, державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 за реєстровим № 3-266, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 за реєстровим № 3-264, на 1/3 частку гаражного боксу АДРЕСА_7 за реєстровим № 3-268, та на 1/3 частку автомобіля «Тойота Корола», д.н.з. НОМЕР_1, за реєстровим № 3-270.

Відповідно Звітів про оцінку майна, складених ТзОВ «Аванті-Груп» від 30-31 березня 2017 року, ринкова вартість однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 становить 607 800 грн. (а.с. 11, 12), ринкова вартість автомобіля марки «Тойота» становить 65 100 грн. (а.с. 13, 14), ринкова вартість гаража АДРЕСА_7 в гаражному кооперативі «Дніпро» становить 201 800 грн. (а.с. 15, 16) та ринкова вартість трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_5 становить 995 600 грн. (а.с. 17, 18).

Позивач, звернувшись з даним позовом до суду, вважає справедливим, якщо буде розділена спадщина з відповідачами шляхом визнання за нею права власності на однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 та визнання за відповідачами у рівних частинах права власності на трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5, на автомобіль марки «Тойота» і гараж АДРЕСА_7 в гаражному кооперативі «Дніпро», стягнувши з відповідачів різницю у вартості часток у розмірі 15633,33 грн. по ? частини цієї суми з кожного.

В судовому засіданні відповідачі заперечували проти заявленого розподілу, посилаючись на те, що таким чином буде порушене їхнє право власності на спадкове майно.

При цьому представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 просила визнати за позивачем право власності на 0,36 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_8, на решту 0,64 частки цієї квартири визнати право власності за ОСОБА_3, позивачу також виділити спірний автомобіль та гаражний бокс в гаражному кооперативі, за ОСОБА_2 визнати право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 з відповідними компенсаціями вартості різниці часток у спадковому майні (а.с. 61-65).

Відповідач ОСОБА_3 просила виділити відповідачу ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, їй виділити у трикімнатній квартирі АДРЕСА_8 дві кімнати площею 18,20 кв.м., яка є прохідною, та площею 10,70 кв.м., балкон площею 2,0 кв.м., позивачу у спірній трикімнатній квартирі виділити одну кімнату площею 12 кв.м., вбудовану шафу 1,3 кв.м. і частину коридору біля неї, також позивачу виділити гараж та автомобіль (а.с. 90-99).

Отже, між сторонами не досягнуто погодження стосовно поділу спадкового майна, при цьому кожен з них має рівну частку у праві власності, а саме позивачу та відповідачам належить по 1/3 частці спадкового майна, що є предметом спору.

Відповідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).

За нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 2 ст. 1278 ЦК України передбачає, що право на виділ частки із спадщини в натурі реалізується з урахуванням ч. 2 ст. 364 ЦК України.

Відповідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за умови звернення сторін до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

При цьому ч. 1 ст. 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Судом безспірно встановлено, що у однокімнатній квартирі АДРЕСА_4, яку позивач просить виділити їй у власність, зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_2 куди остання вселилася за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.04.2014 року (а.с. 68 зв., 69-76). Відповідач ОСОБА_3 суду пояснила, що окрім спірного, будь якого іншого власного житла вона не має та на даний час мешкає у двокімнатній квартирі свого чоловіка з його батьками, де проживає шість осіб.

Отже, відповідачі, як співвласники, не надають згоди на припинення їх права на частки у спільному спадковому майні з компенсацією таких часток та визнання за позивачем права власності на спірну однокімнатну квартиру.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням зазначеного позивачем не доведено, що проведення поділу спадкового майна по запропонованому нею варіанту за заявленими вимогами не порушить законних прав відповідачів, які являються власниками частин спадкового майна у рівних долях і не бажають відмовлятися від свого права власності на користь позивача.

На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині поділу спадкового майна.

Також не підлягають задоволенню заявлені вимоги про стягнення зі сторін по справі заборгованості за житлово-комунальні послуги по трикімнатній квартирі АДРЕСА_8 оскільки за даними вимогами позивач не є належним суб'єктом звернення та не позбавлена можливості сплатити свою частку зазначеного нею боргу у разі його наявності, на підтвердження чого суду будь яких доказів про розмір заборгованості не надано.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 317, 321, 365, 1216, 1278, 1296 ЦК України, ст. ст. 5, 6,10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спадкового майна відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя