Ухвала суду № 68018450, 31.07.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Прядкіної О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу судді Машівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2017 року за матеріалами позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Машівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2017 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Роз'яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, які регулюють питання відповідності форми і змісту позовної заяви, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк"звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддя встановила невідповідність позовної заяви вимогам статей 119, 120 ЦПК України, оскільки її додаток, а саме ксерокопія заяви позичальника, наявністю якої позивач обґрунтовував заявлені вимоги про стягнення заборгованості, частково нечитабельна, що унеможливлює визначити її зміст та є підставою для залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог зазначеної ухвали, банком була надана відповідь і приєднано іншу ксерокопію заяви позичальника, зазначивши, що надана копія є максимально чіткої якості, яка є в розпорядженні банку.

Оскільки надана ксерокопія була гіршої якості, ніж попередня, суддею постановлено ухвалу про визнання позовної заяви не поданою та повернення позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком місцевого суду.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ст.ст. 119, 120 ЦПК України визначені основні вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Перевіривши матеріали позовної заяви колегія суддів вважає, що висновок суду про невідповідність позовної заяви нормам ЦПК України є помилковим, оскільки надана банком позовна заява по формі і змісту відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України.

Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування судом цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

В даному випадку, суддя безпідставно поширила положення статей 119, 120 ЦПК України, які визначають вимоги до позовної заяви, на якість виготовлених та приєднаних до позовної заяви письмових доказів та помилково визнала нечитабельну ксерокопію такого доказу - недоліком самої позовної заяви.

Зазначене свідчить про порушення норм процесуального права при вирішенні питання прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що всі учасники процесу повинні добросовісно використовувати свої процесуальні права, в тому числі подавати суду письмові докази належної якості, принаймні якість яких дозволяє безперешкодно дослідити їх зміст.

Між тим, надана позивачем ксерокопія заяви позичальника, якою останній доводить факт існування між сторонами кредитних правовідносин, критеріям якості та читабельності взагалі не відповідає, а відтак на відповідних стадіях розгляду справи суду повинна бути надана належна ксерокопія такого документу або обговорено питання щодо дослідження його оригіналу.

Беручи до уваги викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з передачею матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 303, 312 ч.1 п.3, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Ухвалу судді Машівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2017 року скасувати, матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованостінаправити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала оскарження не підлягає.

Судді : (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Обідіна О.І.