Рішення № 68015948, 24.07.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря Черняк О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ясен» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

17 травня 2017 року ОСББ «Ясен» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території. Позовні вимоги мотивував тим, що на утриманні ОСББ «Ясен» перебуває будинок АДРЕСА_3, у якому власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач. Договір про надання комунальних послуг між сторонами не укладався, проте послуги фактично надавалися.

ОСОБА_2 свої зобов'язання по сплаті коштів за утримання будинку та прибудинкової території не виконує, у зв'язку з чим за період з 1 серпня 2014 року по 1 квітня 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 798 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1645,39 грн., з яких: 798 грн. сума основного боргу, 503,32 грн. пеня в розмірі подвійної ставки НБУ, 76 грн. 3 % річних та 255,53 грн. інфляційні втрати.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2017 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСББ «Ясен» заборгованість за утримання будинку, прибудинкової території та за надання інших житлово-комунальних послуг в розмірі 1645,39 грн. з яких: 798 грн. сума основного боргу, 503,32 грн. пеня в розмірі подвійної ставки НБУ, 76 грн. 3 % річних, 255,53 грн. втрати від інфляції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Ясен» судові витрати у справі в сумі 1600 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, в якій просила апеляційну скаргу задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує свої зобов'язання з оплати наданих послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1645,39 грн. з яких: 798 грн. сума основного боргу, 503,32 грн. пеня в розмірі подвійної ставки НБУ, 76 грн. 3 % річних, 255,53 грн. втрати від інфляції, яку слід стягнути на користь позивача.

Вказаний висновок не повною мірою відповідає вимогам матеріального права.

Правильно встановивши фактичні обставини справи суд першої інстанції помилився при визначенні загальної суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідно до статуту ОСББ «Ясен» створено власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках № 3а, 3б, 3в по вул. Підколодного в м. Ковелі Волинської області для утримання, використання і управління загальним та неподільним майном відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Об'єднання має право, відповідно до статуту, доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів. Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів (а.с. 7-9).

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із протоколом № 2 учасників зборів власників квартир і нежитлових приміщень будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 від 29 серпня 2014 року встановлено тариф за утримання будинків в розмірі 1 грн. за 1 м.кв. приміщення на місяць (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та уклала відповідні договори на газо-, водо-, електропостачання (а.с. 33-40).

Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно акту звірки від 1 квітня 2017 року за відповідачем рахується дебіторська заборгованість за період з 1 серпня 2014 року по 31 березня 2017 року в розмірі 798 грн. (а.с. 10).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_2 становить 1645,39 грн., з яких: 798 грн. сума основного боргу, 503,32 грн. пеня в розмірі подвійної ставки НБУ, 76 грн. 3 % річних, 255,53 грн. втрати від інфляції (а.с. 11).

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих послуг за утримання будинку та прибудинкової території, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Однак суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 503,32 грн.

Згідно п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Вказана правова норма є бланкетною, яка сама по собі не встановлює правило нарахування пені, а передбачає можливість такого нарахування лише у випадку, коли це прямо встановлено законом, або договором.

Зокрема, можливість стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних прямо передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Договір між сторонами не укладено, а позивач у позовній заяві не зазначив, на підставі якого закону у нього виникло право на нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який передбачає, що розмір пені не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, регулює відносини між підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та не поширюється на спірні правовідносини.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача щодо недопустимості доказів, оскільки кошториси витрат ОСББ «Ясен» за 2015-2017 роки приєднані до справи в суді першої інстанції та містять інформацію на спростування заперечень проти позову.

На підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_3 не мав права підписувати позовну заяву як голова правління вказаного об'єднання відповідач не надала жодних доказів.

Невідповідність позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК України, на що покликається відповідач в апеляційній скарзі, зокрема незазначення номеру засобів зв'язку, дати подання заяви не може бути підставою для скасування рішення в даній справі.

Не надала відповідач також доказів на підтвердження заінтересованості секретаря судового засідання в суді першої інстанції в результатах розгляду справи та наявності підстав для її відводу (самовідводу).

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що вона не є членом ОСББ «Ясен» та не укладала з позивачем договору до уваги не беруться, оскільки між сторонами фактично склалися відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, які відповідач зобов'язана оплачувати.

У зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід змінити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1129,53 грн., з яких 798 грн. основного боргу, 76 грн. 3 % річних та 255 грн. 53 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 1645,39 грн., суд вважає доведеним позов на суму 1129,53 грн., отже позов задоволено на 69 %. При подачі позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600 грн., а при подачі апеляційної скарги відповідач сплатила 1760 грн., отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 558,40 грн. судового збору, виходячи із наступного розрахунку: 1600 грн. х 69 % - 1760 грн. х (100 % - 69 %) = 558,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2017 року в даній цивільній справі змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ясен» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн. 53 коп., з яких 798 грн. основного боргу, 76 грн. 3 % річних та 255 грн. 53 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ясен» 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді