Ухвала суду № 68015707, 28.07.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/973/17

1-кс/154/545/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2017 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

слідчого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Баскакової К.А.,

прокурора Панасюка В.В.,

слідчого Куліша І.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого Володимир-Волинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017030060000097, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4, звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що у органу досудового розслідування є докази, які свідчать про те, що 01.02.2017 року, в м. Володимирі-Волинському, ОСОБА_1, при невстановлених досудовим слідством обставинах, незаконно придбав наркотичний засіб бупренорфін, котрий зберігав при собі з метою подальшого його збуту та знаходячись о 15 год. 23 хв. поблизу будинку №3/1 по вул. Старицького, керуючись корисливим мотивом, під час оперативної закупівлі незаконно збув ОСОБА_5, продавши останньому за ціною 250 грн., вказаний наркотичній засіб, який згідно висновку експерта №60/57 від 13.02.2017 року, є наркотичним засобом - бупренорфін, масою 0,0024 г, котрий згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

02.02.2017 року, слідчим відділенням Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області, відомості про даний факт внесено у ЄРДР за №12017030060000097, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, 26.07.2017 року, в м. Володимирі-Волинському, ОСОБА_1, при невстановлених досудовим слідством обставинах, повторно незаконно придбав наркотичний засіб бупренорфін, котрий зберігав при собі з метою подальшого його збуту та знаходячись о 16 год. 50 хв. поблизу території залізничної станції по вул. Привокзальній, керуючись корисливим мотивом, під час оперативної закупівлі повторно незаконно збув ОСОБА_6, продавши останньому за ціною 250 грн., вказаний наркотичній засіб, який згідно висновку експерта №521/515 від 27.07.2017 року, є наркотичним засобом - бупренорфін, масою 0,0024 г, котрий згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

26.07.2017 року, слідчим відділенням Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області, відомості про даний факт внесено у ЄРДР за №12017030060000617, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Того ж дня, о 21 год. 15 хв., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

27.07.2017 року вказані кримінальні провадження обєднані в одне провадження за №12017030060000097.

27.07.2017 року о 18 год. 50 хв., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом проведення оперативної закупки у ОСОБА_1 наркотичних засобів, висновком експерта № 60/57 від 13.02.2017 року, висновком експерта № 521/515 від 27.07.2017 року, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, зможе здійснити дії, передбачені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- через тяжкість злочинів, по яких йому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі, у разі доведення вини ОСОБА_1, а також враховуючи, що останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання;

- оскільки на даний час не встановлено джерело придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом приховування доказів його причетності до незаконного поводження із наркотичними засобами, незаконно впливати на свідків, з метою уникнення відповідальності за вчинення вказаних злочинів, так як раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення насильницьких злочинів, а саме був судимим 06.06.2008 року за ст.ст. 122 ч. 1, 296 ч. 1 КК України.

- оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та законних засобів до існування, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення повязанні з незаконним обігом наркотичних засобів.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, якими є особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, продовжуватиме займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду, може здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні, відсутність постійного місця роботи, а також те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення насильницьких злочинів, а саме був судимим 06.06.2008 року за ч.1 ст. 122, ч. 1 ст.296 КК України, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, захисник просив суд застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі, а саме у виді домашнього арешту, аргументуючи тим, що слідством та прокурором не було доведено в судовому засіданні реальності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у підозрюваного в наявності міцні соціальні звязки в сімї, а саме на утриманні перебувають троє малолітніх дітей та непрацююча дружина і матір, сам підозрюваний є інвалідом ІІІ групи з дитинства по життєво, отримує відповідне пенсійне та соціальне забезпечення. Крім того, як ствердив захисник бупренорфін, не відноситься до наркотичних засобів, включених до Переліку, передбаченого Єдиною конвенцією про наркотичні засоби 1961 року, яка є ратифікованою Україною та є частиною її законодавства. В той же час захисник звернув увагу суду на недопустимість використання в кримінальному процесі доказів, здобутих до внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування та докази в заперечення клопотання у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою євинятковимзапобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно положеньст.177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставоюзастосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, який кваліфікується як: незаконні придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Однак Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів. Востаннє у 2008 році Володимир-Волинським міським судом Волинської області за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.122 та ч.1 ст.196 КК України. На даний час судимість за вчинення даних злочинів ОСОБА_1 знята, а отже він вважається несудимим. В той же час факти притягнення раніше до відповідальності можуть свідчити про негативну характеристику останнього, стійкість його злочинної поведінки та схильності до насильства.

В той же час в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 є наркозалежною особою. Його залежність від наркотичних засобів призвела до надзвичайно великих матеріальних витрат для придбання наркотиків, що значно перевищує розмір отримуваного ним пенсійного забезпечення, у звязку з чим він не здатний утримувати членів своєї сімї та приділяти їм достатньо уваги. Усі отримані ним законним чином кошти та час ОСОБА_1 витрачає для пошуку наркотиків, що значно підвищує його рівень суспільної небезпеки. Крім пенсії, будь-яких інших джерел заробітку у ОСОБА_1 немає, пошуками роботи він не займався.

За таких обставин суд вбачає реальний стимул для підозрюваного ОСОБА_1 за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов?язаних із позбавленням волі, отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового слідства та суду. Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1, свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв'язків, репутацію злочинця.

І саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний є інвалідом ІІІ групи пожиттєво та багатодітним батьком, як на підставу звільнення його з-під варти суд відхиляє, оскільки в утриманні своєї сімї підозрюваний активної участі не приймає, в ході обшуку житла ОСОБА_1, де також проживають його неповнолітні діти, слідством було вилучено значну кількість медичних шприців та на даний час невстановлених речовин із написами «Tramal», «Subutex» та інші, які за поясненнями самого підозрюваного в судовому засіданні є наркотичними засобами. Вказані обставини лише сприяють висновку суду саме щодо необхідності тимчасової ізоляції підозрюваного ОСОБА_1, не лише від суспільства, а й від своїх неповнолітніх дітей з метою запобігання нанесення їм певної шкоди здоровю чи виховання. При цьому слід зауважити, що будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано. В той же час згідно довідки Володимир-Волинського ТМО про стан здоровя ОСОБА_1 від 27 липня 2017 року, а також із врахуванням усіх поданих стороною захисту медичних документів, останній може утримуватися в умовах СІЗО.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується тимчасово на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідност.198 КПК Українивисловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-183, 193,194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Володимир Волинського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Володимир Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на Володимир-Волинський ВП ГУ НП у Волинській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 26 липня 2017 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 23 вересня 2017 року.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень та надати можливість внесення даної застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37310041002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбаченіст. 194 КПК України, зокрема:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких будуть знаходитися матеріали даного кримінального провадження два рази в тиждень в період з 16 до 17 години кожного понеділка та четверга;

-не відлучатись із міста Володимир-Волинського, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-пройти курс лікування від наркотичної залежності;

-докласти зусиль до пошуку роботи та/або навчання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 вересня 2017 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: /-/- підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер