Постанова № 68015688, 26.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Справа № 922/4928/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність №01-16/308 від 16.01.17 р.), ОСОБА_2 (довіреність №01-16/3065 від 19.05.17 р.), ОСОБА_3 (довіреність №01-16/2318 від 24.04.2017 року),

відповідача - ОСОБА_4 (довіреність №7209 від 13.12.16 р.),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№2084Х/3-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.2017 року, винесену за результатами розгляду заяви КП “Харківводоканал” про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 року у справі №922/4928/15

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м.Харків

до Комунального підприємства “Харківводоканал”, м.Харків

про стягнення 80398397,58 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2017 року у справі №922/4928/15 заяву Комунального підприємства “Харківводоканал” (вх. №18835 від 08.06.2017 р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/4928/15 задоволено. Надано Комунальному підприємству “Харківводоканал” відстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/4928/15 до 31.12.2017 р.

Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, зокрема, що суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, врахував лише інтереси відповідача, не дослідив чи вчинялись боржником дії для виконання рішення суду. Також позивач вказує, що, на його думку, неможливо здійснити розрахунки за постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №332, оскільки податковий борг АК «Харківобленерго» станом на 1 січня 2017 року складає лише 50,8 млн. грн., а борг позивача перед ДП «Енергоринок» взагалі відсутній.

В додаткових поясненнях №16-1086 від 13.07.2017 року позивач вказав, зокрема, що наведені відповідачем обставини щодо збитковості підприємства та перебування у складному фінансовому становищі є негативними наслідками його власної господарської діяльності та не є підставою для надання відстрочки виконання рішення суду на підставі ст.121 ГПК України.

В додаткових поясненнях №16-1116 від 25.07.2017 року позивач зазначив, що розгляд даної справи тривав майже 2 роки, за клопотаннями відповідача проведено три судових експертизи, тобто з вини відповідача розгляд справи затягувався і як наслідок, затримувалось проведення оплати за спожиту електричну енергію у травні-липні 2015 року.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що стаття 121 ГПК України не обмежує право сторони на звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення будь-якими строками, а з моменту видачі господарським судом Харківської області наказу у даній справі КП «Харківводоканал» набув статусу сторони виконавчого провадження в розумінні наведеної правової норми. Просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – без змін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Акціонерна компанія “Харківобленерго”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Харківводоканал”, про стягнення вартості електричної енергії в сумі 79736750 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 661647,58 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області 23.05.2016 р. у справі 922/4928/15 стягнуто з Комунального підприємства “Харківводоканал” на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” вартість електричної енергії в сумі 79552211,53 грн., плату з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 578851,47 грн., судовий збір в сумі 73080 грн.(а.с.60).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. рішення господарського суду Харківської області 23.05.2016 р. у справі 922/4928/15 змінено; абзац другий резолютивної частини викладено у наступній редакції: “Стягнути з Комунального підприємства “Харківводоканал” на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” заборгованість у розмірі 80099060,20 грн., з якої: вартість електричної енергії в розмірі 79520208,72 грн., плата з компенсації перетікання електричної енергії у розмірі 578851,47 грн., а також судовий збір в сумі 73050,81 грн. Стягнути з Акціонерної компанії “Харківобленерго” на користь Комунального підприємства “Харківводоканал” судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 32,11 грн.” (а.с.69).

На виконання вказаного рішення та постанови, господарським судом Харківської області видано відповідні накази від 23.05.2016 року у справі №922/4928/15 (а.с.81,82).

КП “Харківводоканал” звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх.№18835 від 08.06.2017 р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі № 922/4928/15, в якій просить суд надати йому відстрочку виконання вказаного рішення суду до 31.12.2017 р. (а.с.85).

В заяві відповідач зазначає, що тарифи, які діяли у період з травня по липень 2015 року та поточні тарифи, за якими формуються економічні та фінансові засади діяльності підприємства, не компенсують фактичних витрат на виробництво послуг, у зв’язку з чим, утворюється заборгованість держави перед КП «Водоканал» з компенсації різниці в тарифах. Відповідач вказує, що він об’єктивно позбавлений можливості самостійно впливати на здійснення розрахунків за електричну енергію та залежить від законодавчо врегульованого механізму компенсації тарифної різниці шляхом взаєморозрахунків за електроенергію. Як зазначає відповідач, Кабінет Міністрів України на виконання Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прийняв постанову №332 від 18.05.2017 р., яка визначає порядок та механізм проведення взаєморозрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала у зв’язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво, в тому числі, передбачено сплату з бюджету для Харківської області, основним отримувачем якої є КП «Харківводоканал», майже 700 млн. грн.

Обгрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду відповідач зазначає, що отримавши зазначені кошти він буде в змозі виконати судове рішення у даній справі, тоді як примусове виконання рішення у даній справі, за відсутності інших джерел компенсації витрат підприємства, на даний час, не призведе до виконання рішення суду, а лише до погіршення і так вкрай скрутного матеріального становища підприємства боржника та може призвести до повного зупинення його виробничої діяльності з доведенням підприємства до стану банкрутства. Крім того, примусове виконання рішення суду у даній справі призведе до неспроможності підприємства фінансувати власну виробничу діяльність для забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення, що матиме несприятливі наслідки екологічного, санітарно - епідемічного та соціального характеру для всього Харківського регіону.

Позивач заперечував проти задоволення заяви відповідача, посилаючись на скрутне фінансове становище АК «Харківобленерго», що виникло, в тому числі, внаслідок збільшення заборгованості КП «Харківводоканал» за спожиту електроенергію. Крім того, позивач просив суд врахувати наявність стрімких інфляційних процесів в економіці держави, що є суттєвою перешкодою для відстрочки виконання рішення суду. Також позивач вважає безпідставними доводи відповідача про невідповідність тарифів на водопостачання економічно обґрунтованим, оскільки в листі від 10.11.2016 року №12135/19.3/7-16 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зазначила, що відповідно до повноважень забезпечує встановлення економічно обґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, в яких враховуються витрати на електричну енергію.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до п.6 ст. 83 та ст.121 ГПК України господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз’яснено в п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, …стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв … сторони про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання.

Судова колегія, аналізуючи фінансовий стан сторін, приймає до уваги надані сторонами матеріали, а також доводи позивача та відповідача.

До матеріалів справи відповідачем додано звіт про фінансові результати КП «Харківводоканал» за січень-квітень 2017 року та баланс на 30 квітня 2017 року, відповідно до яких, збиток відповідача за вказаний період складає 10 010 000 грн. (а.с.89-90, 100-101).

Також відповідачем надано суду звіт незалежного аудитора з огляду фінансового звіту КП “Харківводоканал” від 15.06.2017 року (а.с.155), в якому зазначено, що підприємство має збитковий баланс; балансові збитки станом на 30.04.2017 року складають 572418000 грн., в тому числі за 4 місяці 2017 року –

10 010 000 грн., про що також свідчить розділ 1 звіту відповідача про фінансові результати за січень-квітень 2017 року (а.с.90).

Як вказано в звіті аудитора, причиною збитковості підприємства відповідача є, зокрема, невідповідність тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, фактичним витратам на його виробничу діяльність.

Про збитковість підприємства відповідача свідчать також надані суду довідки КП «Харківводоканал» (а.с.96, 166), відповідно до яких, дебіторська заборгованість населення та бюджетних установ за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2017 року складає 809,3 млн. грн., а поточна кредитна заборгованість КП «Харківводоканал» станом на 30.04.2017 року становить 186,1 млн. грн.

Очікуваний непогашений обсяг різниці в тарифах за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до довідки КП «Харківводоканал», станом на 01.01.2017 року становить 566842 тис. грн. (а.с.91).

Відповідач зазначає, що з державного бюджету щорічно виділяються кошти на погашення різниці в тарифах для підприємств водопостачання та водовідведення, що є єдиним дієвим механізмом та основною формою розрахунків підприємства за спожиту електричну енергію.

Так, відповідно до п.23 ст.14 Закону України “Про ОСОБА_5 бюджет на 2017 рік” кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються, зокрема на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).

На виконання вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 від 18.05.2017 року, в якій визначено механізм надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці в тарифах та здійснення розрахунків підприємств.

До матеріалів справи додано протокол № 2 від 26.05.2017 р. територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах Харківської обласної державної адміністрації (а.с.159), в якому, КП «Харківводоканал» узгоджено обсяги з різниці в тарифах.

Згідно вказаного протоколу, відповідно до статті 33 ЗУ «Про ОСОБА_5 бюджет України на 2017рік», постанови КМУ №332 від 18.05.2017 року, на підставі документів, перелік яких затверджено наказом Мінрегіону від 15.03.2017 року №53, узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах, зокрема, для Комунального підприємства “Харківводоканал” в розмірі 404,6 млн. грн.

Таким чином, грошові кошти з субвенції з Державного бюджету на погашення різниці в тарифах, відповідно до ст.14 Закону України “Про державний бюджет України “ на 2017 рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, будуть спрямовані для розрахунку з позивачем, зокрема, сплати заборгованості за рішення суду у даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.07.2017 року пояснив, що на даний час триває підготовка до укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, на підставі яких грошові кошти будуть спрямовані на погашення заборгованості відповідача за електроенергію перед позивачем.

Доводи позивача про те, що на даний час відсутні докази укладення угод на підставі постанови КМУ №332 від 18.05.2017 року відхиляються судом, оскільки відсутні підстави вважати, що до кінця бюджетного року таке документальне оформлення не відбудеться.

Позивач також посилається на відсутність заборгованості перед іншими учасниками розрахунків, що, на його думку, свідчить про неможливість здійснення розрахунків за постановою КМУ від 18.05.2017 №332.

Однак, вказані доводи позивача документально не підтверджені, докази відсутності у позивача заборгованості перед іншими учасниками розрахунків, перелік яких визначено в постанові КМУ від 18.05.2017 №332, зокрема, перед ДП «Енергоринок», матеріали справи не містять.

За таких обставин, посилання позивача на неможливість здійснення розрахунків на підставі постанови КМУ від 18.05.2017 №332 є необґрунтованими.

Колегія суддів приймає до уваги, що у відповідача відсутня можливість погасити заборгованість за рішенням суду у даній справі в інший спосіб, окрім, проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію коштами державного бюджету, оскільки грошові кошти, що надходять на рахунки підприємства не покривають всі необхідні витрати підприємства.

Як вбачається з довідки КП «Харківводоканал» про наявність та рух коштів за 5 місяців 2017 року (а.с.160), 29,9 % коштів, які надійшли на рахунки підприємства, використані для розрахунків з АК «Харківобленерго».

Таким чином, з урахуванням збитковості КП «Харківводоканал», погасити існуючу заборгованість перед позивачем, відповідач взмозі лише отримавши до кінця року субвенцію з державного бюджету України в порядку, визначеному ст.14 Закону України “Про державний бюджет України“ на 2017 рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332.

При цьому, невідкладне вжиття до відповідача заходів примусового виконання судового рішення зі сторони органів Державної виконавчої служби (зокрема, звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника), зупинення видаткових операцій по банківських рахунках підприємства можуть призвести до його неспроможності вчасно погасити поточну заборгованість за спожитий природний газ, здійснити інші поточні платежі, що може мати наслідком припинення діяльності підприємства, в тому числі і банкрутство.

Судова колегія приймає до уваги, що держава щорічно виділяє з державного бюджету кошти на погашення різниці в тарифах, як дієвий механізм та основну форму розрахунків підприємств водопровідно-каналізаційного господарства за спожиту електроенергію, в результаті чого коштами державного бюджету в останні роки погашена заборгованість за електроенергію в сумі понад 840 млн. грн.

Також суд враховує, що система централізованого водопостачання КП "Харківводоканал" являє собою єдиний технологічний виробничо-господарський комплекс водопровідних споруд з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації питної води споживачам системи групового водопостачання м. Харкова і Харківської області.

Неспроможність підприємства здійснювати фінансування власної господарської діяльності для забезпечення функціонування єдиної технологічної системи КП «Харківводоканал» може призвести до надзвичайних наслідків екологічного, санітарно-епідеміологічного та соціального характеру для всього Харківського регіону.

При вирішенні питання про надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення у даній справі, суд також враховує скрутне фінансове становище «АК «Харківобленерго».

Так, позивачем надано суду звіт про фінансовий стан АК «Харківобленерго» станом на 31.12.2016 року (а.с.150), відповідно до якого дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 1 437 444 тис. грн., а кредиторська заборгованість - 21033 тис. грн.

Як зазначає позивач, податковий борг АК «Харківоблеенерго» постійно зростає у зв’язку з несвоєчасною оплатою КП «Харківводоканал» наданих послуг, у зв’язку з чим з 07.03.2017 року з усіх розрахункових рахунків позивача ОСОБА_5 фіскальна служба, на підставі свого рішення №2 від 17.03.2017 року, в примусовому порядку списує грошові кошти.

До матеріалів справи позивач надав довідку (а.с.124), відповідно до якої податковий борг компанії, не погашений станом на 09.06.2017 року, складає 52920503,52 грн.

Також позивачем надано суду акти опису майна АК «Харківобленерго» у податкову заставу, складені податковим керуючим на підставі рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові (а.с.126-135).

Крім того, до матеріалів справи додано звіти з праці АК «Харківобленерго» за період з грудня 2016 року по травень 2017 року (а.с.136-143).

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що примусове стягнення з відповідача заборгованості за рішенням суду у даній справі не призведе до належного виконання рішення суду, а тільки погіршить становище відповідача, що, в свою чергу, створить загрозу його банкрутства та зупинення усього технологічного процесу виробництва комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання та водовідведення) і як наслідок, суттєве утруднення виконання рішення або взагалі неможливість його виконання.

Натомість, при залученні коштів державного бюджету в порядку, визначеному ст.14 Закону України “Про державний бюджет України“ на 2017 рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332, відповідач буде взмозі виконати судове рішення, тобто буде досягнуто одночасно інтерес позивача при зменшенні негативних наслідків для відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що відстрочка - це відкладення виконання рішення на новий строк, що жодним чином не звільняє відповідача від виконання судового рішення, а, навпаки, сприяє реальному виконанню рішення суду в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що скрутне фінансове становище КП «Харківводоканал» є наслідком його власної господарської діяльності, у зв’язку з чим відсутні обставини, з якими пов’язується застосування судом статті 121 ГПК України.

Втім, збиткова господарська діяльність КП «Харківводоканал» має джерелом тарифну політику, а також значною мірою зумовлена невиконанням перед ним бюджетних зобов'язань з компенсації різниці між тарифом надання послуг і фактичними витратами, наявність якої (різниці та заборгованості) не залежить від підприємства, а також неналежним виконанням зобов'язань з боку споживачів послуг підприємства.

Вказані обставини впливають на ступінь вини відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем, що також враховує суд при вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення суду.

В судовому засіданні 26.07.2017 року представник позивача зазначив, що напередодні судового засідання відбулось засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на якому для «КП «Харківводоканал» встановлено нові тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які є економічно обґрунтованими, у зв’язку з чим відповідач має можливість виконати судове рішення без надання відстрочки його виконання.

Однак, такі доводи не можуть бути прийняті судом, оскільки вказане рішення як на час розгляду заяви відповідача судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження у даній справі офіційно не опубліковано, відсутні докази набрання вказаним рішенням чинності, документально доводи позивача не підтверджено.

Крім того, реалізація вказаного позивачем рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг займе певний час, тобто досягнення відповідачем економічного результату внаслідок встановлення нових тарифів на послуги відбудеться не одразу, а в процесі його виробничої діяльності, у зв’язку з чим, неможливо стверджувати, що вказані позивачем обставини впливають на можливість негайного виконання відповідачем рішення суду у даній справі.

Позивач також зазначає в своїх поясненнях, що розгляд даної справи тривав майже протягом 2 років, за клопотаннями відповідача проведено три судових експертизи, тобто з вини відповідача розгляд справи затягувався і як наслідок, затримувалось проведення оплати за спожиту електричну енергію у травні-липні 2015 року.

Судова колегія зазначає, що розгляд справи №922/4928/15 по суті завершено з прийняттям господарським судом Харківської області рішенням у даній справі 23.05.2016 р. та постанови Харківським апеляційним господарським судом від 29.05.2017 р.

На даний час судом розглядається питання, пов’язане з виконанням судового рішення, у зв’язку з чим доводи позивача, які стосуються процесуальних строків розгляду справи по суті, обґрунтованість призначення судових експертиз, не можуть бути предметом дослідження суду під час розгляду заяви відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

У даному випадку, відповідачем було зазначено та доведено наявність обставин, що роблять неможливим виконання рішення у зв’язку з тяжким економічним становищем відповідача, яке виникло через невідповідність тарифів на водопостачання та водовідведення розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво; невиконанням споживачів вказаних послуг своїх зобов’язань перед відповідачем.

На думку колегії суддів, тарифна політика, відсутність своєчасної сплати бюджетних компенсацій різниці між тарифами на послуги і фактичними витратами, неналежне виконання зобов’язань з боку споживачів, велика дебіторська заборгованість, обов’язок товариства забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг ускладнюють та роблять неможливим відповідачу на цей час негайно виконати рішення суду, оскільки це може призвести до зупинки діяльності підприємства, що виключить надалі можливість розрахунку з позивачем.

Виконання рішення суду у цій справі можливе за рахунок субвенцій відповідно до ЗУ «Про ОСОБА_5 бюджет на 2017 рік».

Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно задоволено заяву відповідачу та надано відстрочку виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2017 року.

Доводи позивача про неврахування інфляційних процесів в державі судом відхиляються, оскільки відстрочку надано до 31.12.2017 року, тобто лише на пів року.

Розстрочка виконання рішення у даному випадку не порушує баланс інтересів сторін, не сприяє ухиленню від виконання рішення.

В апеляційній скарзі позивач також вказує, що надання відстрочки виконання рішення суду можливо лише за наявності відкритого органом Державної виконавчої служби провадження, тобто заявник має бути стороною виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що стаття 121 ГПК України не обмежує право боржника подати у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання заяву про відстрочку виконання рішення суду, незалежно від того, чи відкрито виконавче провадження з виконання судового рішення.

Наведена правова позиція узгоджується з п 7.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідно до якого, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

З огляду на викладене, доводи позивача є безпідставними.

Колегія суддів також зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, а також те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення відповідачем, доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції повно та всебічно не досліджено обставини, що мають значення для правильного вирішення питання надання відстрочки виконання рішення суду, є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 22.06.2017 р. у справі №922/4928/15 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 99, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.2017 року, винесену за результатами розгляду заяви КП «Харківводоканал» про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 року у справі №922/4928/15, залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 31.07.2017 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Істоміна О.А.