Постанова № 68015541, 26.07.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

26 липня 2017 року Справа № 906/327/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Левчук І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2017р. у справі №906/327/17 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Спрут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор"

про стягнення 21000,00 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 05.04.2017р.);

відповідача - не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.05.2017р. у справі №906/327/17 (суддя Тимошенко О.М.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Спрут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" про стягнення 21000 грн. штрафу за договором.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 31, 32).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 61-64).

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що клопотанням від 15.05.2017р. відповідачем на адресу суду було направлено прохання щодо відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю направлення представника для участі в судове засідання та підготування заперечення на позовну заяву. Судом дане клопотання було відхилено, що не надало можливості на захист прав та інтересів відповідачем, а також з'ясування фактичних обставин справи для правильного застосування законодавства. Рішення було прийнято по наданим позивачем матеріалам.

Також, апелянт зазначає, що у зв'язку з виробничою потребою в ТОВ «Андрушівський елеватор» виникла необхідність в розміщенні за територією елеваторів полімерних рукавів з зберігання зерна. Відповідно до п.2.9 «Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних-зернових рукавів», затвердженої Міністерством аграрної політики, та Закону України «Про зерно та ринок зерна» - майданчик для розміщення ПЗР повинен знаходитись під охороною.

На підставі вищевказаного з Директором ТОВ «Безпека-Спрут» було проведено зустріч щодо потреби відповідача у розширенні послуг охорони, а саме - розташування обєкту дислокації (поста) на майданчику для розміщення ПЗР. За результатами зустрічі відповідачу було відмовлено в розширені послуг, в звязку з чим товариство було змушене звернутись до іншої охоронної компанії, про що ТОВ «Безпека-Спрут» було повідомлено.

В звязку з неможливістю повноти виконання своїх обовязків з охорони, а також для виконання умов законодавства було прийнято рішення щодо дострокового розірвання Договору, про що ТОВ «Безпека-Спрут» було повідомлено листом від 25.10.2016р. (з недотримання строків з поважних причин). З листом-повідомленням надавалась Додаткова угода про дострокове розірвання, яка ТОВ «Безпека-Спрут» не була підписана без пояснень та заперечень. Відповідно до Акта про зняття постів від 01.11.2016р. сторони претензій одна до одної не мали. Листом №08/11 від 07.11.2016р. ТОВ «Безпека - Спрут» вимагало виплату штрафу в сумі 21000,00грн. на свою користь за невиконання умов Договору. У відповідь на вищевказаний лист ТОВ «Андрушівський елеватор» направило рекомендованим листом №143 від 17.11.2016р. прохання з поясненнями, щодо незастосування штрафних санкцій з поважних причин. Відповіді на зазначений лист отримано не було.

На підставі викладеного скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2017р. у справі №906/327/17 за позовом ТОВ «Безпека-Спрут» до ТОВ «Андрушівський елеватор» про стягнення 21000,00 грн. та ухвалити нове рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2017р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2017р. у справі №906/327/17, прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на "26" липня 2017 р. о 15:15 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

26.07.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Спрут" на адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (вх.№21863/17, арк.справи 82-84).

Щодо розгляду судом першої інстанції справи за відсутності представника ТОВ "Андрушівський елеватор", позивач зазначає, що у відповідача було достатньо часу протягом місяця надати суду відзив з обґрунтуванням своєї позиції по позову, а також можливість забезпечити участь свого представника у судовому засіданні, в тому числі скористатися послугами адвокатів. Відсутність у товариства керівника є проблемою засновників. Крім того, підписант клопотання про перенесення розгляду справи не підтвердив своїх представницьких повноважень та не довів неможливість забезпечити явку представника документально. Даними діями відповідач прагнув затягнути розгляд справи, зловживаючи своїми процесуальними правами і нехтуючи процесуальними обовязками. Тому, розгляд господарським судом Житомирської області даної справи за відсутності представника відповідача позивач вважає законним та таким, що не порушує процесуальних норм в частині рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності.

Позивач звертає увагу, що у апеляційній скарзі відповідач вказує причини дострокового розірвання Договору про надання послуг з охорони №06/07 від 14.07.2016р., однак, не вказує причини недотримання ним строків попередження про таке розірвання. Навпаки, підтверджує, що строк ним не дотримано, за що і передбачено штраф у розмірі 21000,00 грн.

По факту відмови в охороні додаткового обєкту позивач пояснює, що відповідач не забезпечив виконавцю послуг дотримання ним вимог до технічного стану обєкту, передбачені розділом 2 вказаного Договору, а також пункти 4.1.-4.7. розділу 4 «Обовязки замовника» Договору, зокрема обєкт охорони знаходився в полі, і, зважаючи на вже осінню пору року (жовтень), елементарні умови для зігріву працівників були абсолютно відсутні, працівники були змушені зігрівалися в машинах, а тому хворіли. З огляду на це позивач відмовився від охорони додаткового обєкту і від дострокового розірвання Договору з порушенням строків попередження про це, так як такий порядок розірвання завдав би позивачу збитків, зокрема щодо працевлаштування працівників. Від так додаткова угода про розірвання підписана позивачем не була.

Також, відповідач завчасно знав про те, що такий додатковий обєкт має охоронятися, цього не спростовує в апеляційній скарзі і не вказує, коли в нього виникла така «виробнича потреба» в охороні полімерних рукавів та чим це документально підтверджується. Так, Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.02.2011р. №10, та Закон України «Про зерно і ринок зерна» від 04.07.2002р. №37-ІУ діяли під час укладання Договору №06/07 від 14.07.2016р., тому їхні вимоги не були «раптовими» для відповідача і він мав можливість і час забезпечити їх виконання, в тому числі укласти інший договір з іншими охоронними фірмами, не порушуючи при цьому умов Договору з позивачем та вимог чинного законодавства, зокрема статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Тому такий аргумент апелянта як «виробнича потреба» не дає йому права порушувати умови розірвання договору і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного позивач просить суд залишити рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2017 р. у справі №906/327/17 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Андрушівський елеватор» - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.07.2017р. представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2017р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання апеляційної інстанції, причини неявки не зазначив, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека-Спрут" (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" (замовник/відповідач) укладено договір про надання послуг з охорони №06/07, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався надати послуги по охороні майна відповідача за адресою: Житомирська область, м.Андрушівка, вул.Лисенка, буд.22 (арк.справи 7).

Відповідно до п.7.1 Договору сторони домовились, що щомісячна вартість охоронних послуг, за 2 пости охорони даного Договору, складає: 18000,00 грн. за місяць без ПДВ.

Згідно п.9.1 Договору, договір укладено строком на один рік.

Відповідно до п.8.2 Договору, дія даного Договору може бути припинена достроково, при чому сторона-ініціатор до припинення цього Договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі за 30 (тридцять) календарних днів про таке припинення.

Згідно п.8.3 Договору, при достроковому розірванні даного Договору за ініціативою замовника у разі недотримання письмової форми та строку (вказаних в п.8.2. цього Договору), замовник відшкодовує виконавцю штраф, в розмірі місячної оплати за надані послуги охорони в сумі визначеної в пункті 7.1. даного Договору.

Додатковою угодою від 30 вересня 2016 року до Договору внесено зміни, відповідно до яких Сторони домовилися про те, що щомісячна вартість за надання послуг охорони з 01 жовтня 2016 року встановлюється у розмірі 21000,00 грн. за місяць без ПДВ (арк.справи 13).

Листом №124 від 25.10.2016р. відповідач повідомив позивача про дострокове припинення договору №06/07 з 01.11.2016р. (арк.справи 17).

01.11.2016р. сторонами складено Акт про зняття постів (арк.справи 18).

07.11.2016р. позивачем на адресу відповідача направлено лист №08/11 з повідомленням щодо погашення заборгованості згідно договору від 14 липня 2016 року у розмірі 21000,00грн.

14.11.2016р. позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням було направлено Претензію №09/11 щодо погашення заборгованості згідно договору від 14 липня 2016 року у розмірі 21000,00грн., яку відповідач отримав 18.11.2016р. та залишив без відповіді та задоволення (арк.справи 19-22).

Листом №143 від 17.11.2016р. відповідачем на адресу позивача було направлено відповідь на лист №08/11 від 07.11.2016р. з проханням переглянути та відізвати лист у звязку з недотриманням строків з поважних причин.

Позивач просив господарський суд Житомирської області стягнути з відповідача штраф за порушення відповідачем умов п.8.2 договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За ст.ст.627,629 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного сторонами договору та характеру взятих на себе сторонами зобов'язань, вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється згідно із ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути ро зірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Як було встановлено, пунктом 8.2 сторони погодили, що дія Договору може бути припинена достроково, при чому сторона-ініціатор до припинення цього Договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі за 30 (тридцять) календарних днів про таке припинення.

З листа відповідача №124 від 25.10.2016р. про дострокове припинення договору №06/07 з 01.11.2016р., вбачається, що в порушення вимог п.8.2 Договору, відповідачем не було дотримано тридцятиденного терміну інформування виконавця про дострокове розірвання Договору.

Тому позивачем, на підставі п.8.3 Договору, правомірно заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі місячної оплати за надані послуги охорони в сумі визначеної в пункті 7.1. даного Договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Спрут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" про стягнення 21000,00 грн.

При цьому, доводи апелянта щодо незастосування штрафних санкцій з поважних причин не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в Договорі сторони не передбачили жодних причин, за наявності яких штраф, передбачений п.8.2 Договору, не стягується.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач надіслав на адресу місцевого господарського суду клопотання від 15.05.2017р., в якому просив відкласти розгляд справи 15.05.2017р. (призначеної ухвалою від 13.04.2017р.) для можливості підготувати відзив на позовну заяву та неможливістю направити свого представника по причині знаходження його у відпустці та проведення змін у складі керівництва.

За нормами ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб, крім керівника підприємства та організації, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто, інтереси підприємства може представляти будь-яка особа на підставі довіреності виданої його керівником.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України. При цьому, у відповідача було достатньо часу (протягом місяця) для підготовки відзиву та довіреності на представництво інтересів товариства в суді.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушень місцевим господарським судом процесуальних норм в частині рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.42 ГПК України) та змагальності (ст.43 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський елеватор" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2017р. у справі №906/327/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Розізнана І.В.