Ухвала суду № 68015381, 31.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

31.07.2017 Справа № 904/12433/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. ( доповідач)

суддів: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017р. у справі № 904/12433/16

за позовом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017р. у справі № 904/12433/16 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено.

Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Новомосковській міській раді Дніпропетровської області земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,1468 га, за актом приймання-передачі земельної ділянки, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, у п'ятнадцятиденний строк з дати набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 1 378, 00грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 21.03.2017р.

Строк для оскарження вищевказаного рішення суду сплив 31.03.2017р.

На примусове виконання судового рішення господарським судом Дніпропетровської області видано два накази від 03.04.2017р. у справі № 904/12433/16. (а.с. 52, 53)

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Одночасно в тексті апеляційної скарги скаржник обґрунтовує причину пропущеного строку на подання апеляційної скарги тим, що ФОП ОСОБА_1 не отримував поштою ані матеріали позовної заяви, ані судових повісток та копії рішення господарського суду від 16.03.2017р. у даній справі. Зазначає, що апелянт дізнався про судове рішення випадково, отримавши 13.07.2017р. у відділенні УДППЗ «Укрпошта» у м. Новомосковськ постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень за № 54215671 та № 54215764, які прийняті на підставі наказів господарського суду Дніпропетровської області. Після чого представник відповідача звернулась до господарського суду із заявами про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії рішення суду. Посилається на те, що у справі відсутні повідомлення про вручення з підписом відповідача, всі поштові відправлення були повернуті на адресу суду.

Розглянувши доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, колегія суддів колегія суддів не вбачає поважності причини пропуску строку подання апеляційної скарги у зв'язку з наступним.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що за змістом частини першої статті 91 ГПК апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК щодо відновлення строку подання скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

В даному випадку, рішення, що оскаржується, складено в повному обсязі відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.03.2017 року, отже останній день подачі апеляційної скарги - 31.03.2017 року.

Апеляційна скарга на вказане рішення, згідно зі штампом вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області, подана 19.07.2017 року, тобто з пропуском майже чотири місяці процесуального строку, встановленого для її подання.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК.

Згідно ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В поданій апеляційній скарзі в підтвердження поважності пропущення встановленого строку на подання апеляційної скарги відповідач посилається на обставину необізнаності про існування цієї справи та неповідомлення останнього судом про наявність господарського судовому провадження.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд Дніпропетровської області направляв ухвалу про порушення провадження у справі від 30.12.2016р. (а.с.23-26), ухвали про відкладення розгляду справи від 26.01.2017р. та від 16.02.2017р. (а.с. 38-44) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, 51200.

Зазначені поштові відправлення були повернуті Укрпоштою на адресу господарського суду з причини «за закінченням терміну зберігання».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійсненого на запит судді господарського суду Дніпропетровської області Петровою В.І. від 15.02.2017р. за № НОМЕР_1 (а.с.27-28) місцем проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 визначено адресу: АДРЕСА_1, 51200.

З довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважує представляти його інтереси вбачається, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3

Доказів на підтвердження порушень з боку працівників відділення зв'язку, які повернули поштові відправлення, спрямовані на вищезазначену адресу, в зв'язку із закінченням термінів зберігання апелянт не надав.

Отже, матеріалами справи підтверджено правильність спрямування судових документів на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як АДРЕСА_4 і не отримання їх в встановленому порядку саме апелянтом.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які у даному випадку відсутні.

Вищезазначене дає підстави апеляційному господарському суду дійти висновку, що несвоєчасність оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене причинами, які не є поважними, підстави для відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги відсутні, відповідно, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Керуючись ст. ст. 86, 53, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017р. у справі № 904/12433/16 про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги - відмовити.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга б/н від 18.07.2017р. з доданими до неї документами всього на 12 аркушах, в тому числі оригінал квитанції № 0.0.809712379.1 від 19.07.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.Л.Кузнецова