Рішення № 68014805, 25.07.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Національного Банку України

до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит";

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача Колосюк Д.А. за дов.

від відповідача 1 Корчадим В.М. за дов.

від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2016 року Національний банк України (далі - НБУ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Уповноважена особа) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання протиправними дії Уповноваженої особи в частині відхилення кредиторських вимог НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн.; зобов'язання Уповноваженої особи додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн. та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині збільшення акцептованих вимог НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн. і подати зміни на затвердження виконавчою дирекцією Фонду; зобов'язання Фонду затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в частині збільшення акцептованих вимог НБУ у розмірі 1 875 768,66 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017, у справі № 910/13023/16 у задоволенні позову НБУ відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2016 у справі № 910/13023/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ справу № 910/13023/17 передано на розгляд судді Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2017 справу прийнято до провадження, розгляд призначено на 27.06.2017.

26.06.2017 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він відносно вимог зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заперечує, вважає передчасними та такими, що не відповідають нормам закону та задоволенню не підлягають.

21.07.2017 позивачем подані письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 27.06.2017 розгляд справи відкладено на 25.07.2017.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача 1 проти позову заперечив, надав доповнення до відзиву та додаткові докази.

В судовому засіданні 25.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до норм чинного законодавства, з метою надання стабілізаційних кредитів у відповідності до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.09.2006 № 378 та інших постанов НБУ, між Національним банком України (Кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (Позичальник) були укладені кредитні договори: № 48 від 21.10.2008, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008, № 03/2 від 11.02.2009, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/6 від 05.03.2009, № 03/10 від 26.03.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28-1 від 10.07.2009, № 03/28-2 від 18.02.2010, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/28-2 від 18.02.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 44/1 від 16.02.2015, № 44/2 від 24.02.2015, № 44/3 від 03.03.2015, № 44/4 від 13.03.2015, № 44/5 від 20.03.2015, № 44/6 від 27.03.2015, № 44/7 від 03.04.2015, № 44/8 від 14.04.2015, № 44/9 від 21.04.2015, № 44/10 від 28.04.2015, № 47/1 від 2015, № 47/2 від 25.06.2015, № 24 від 24.03.2014 (далі - Кредитні договори).

За умовами Кредитних договорів Кредитор надав Позичальнику у користування кредитні кошти, які останній мав повернути з відсотками у порядку та на умовах, визначених цими кредитними договорами. Кредитору надано право нараховувати пеню на суму заборгованості за кредитом і процентами за користування ним, у разі неможливості списання такої заборгованості з Позичальника.

Постановою Правління НБУ від 17.09.2015 № 612 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних банків та 17.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 171 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у банку на 3 місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015.

Постановою Правління НБУ від 17.12.2015 № 898 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 про початок здійснення процедури ліквідації банку та призначено Уповноважену особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній станом на 17.12.2015) Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній станом на 17.12.2015) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Частинами 1-4 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній станом на 17.12.2015) передбачено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Судом встановлено, що інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" була розміщена на офіційному сайті Фонду 23.12.2015 та була оприлюднена у газеті "Голос України" № 242 (6242) від 23.12.2015.

12.01.2016 Національний банк України звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» із заявою № 18-0005/1983 про кредиторські вимоги, в якій просив внести вимоги НБУ у розмірі 7 065 052 685, 74 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку та сповістити про це Національний банк України.

10.06.2016 НБУ електронним повідомленням № 12-0004/49428 звернувся до Уповноваженої особи з проханням надати інформацію про результати акцептування кредиторських вимог НБУ на вказану суму.

Відповідно до довідки № 3-131100/7622 від 14.06.2016, Уповноважена особа фонду повідомила НБУ про акцептування кредиторських вимог НБУ на загальну суму 7 063 176 917,08 грн., яка складалась із сум заборгованості по кредитах та відсотках за їх користування. Вказана сума на 1 875 768,66 грн. менше ніж було заявлено позивачем.

В позовній заяві позивач вказує, що відхилені кредиторські вимоги в розмірі 1 875 768,66 грн. складаються із пені, яка була нарахована за відсотками за вказаними кредитами, повідомлень про причини відхилення частини вимог Уповноваженою особою надано не було. Посилаючись на норми законодавства, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань, ст. 1054 ЦК України, п.3 ч.5 ст. 36, ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і звернувся з даним позовом.

Враховуючи вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, всебічно та повно встановивши обставини справи, перевіривши доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судових засіданнях докази в їх сукупності господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідок - розрахунків заборгованості за кредитними договорами (додатки 1-19) (т.1 а.с. 272 -290), доданих позивачем до позовної заяви, нарахування пені за простроченими процентами здійснено НБУ за період з 01.07.2015 по 14.07.2015 (14 днів) по всіх кредитних договорах, а по договору № 47/2 і за 1 день - 01.09.2015.

В наданих письмових поясненнях позивач підтвердив, що у зв'язку з укладенням додаткових угод та перенесенням строків сплати процентів з лютого по травень 2015 року Національним банком не нараховувалась пеня до моменту погашення таких відсотків, а саме до 30.06.2015., в липні 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» допустив прострочення сплати процентів на 14 днів, тому Національним банком правомірно нарахована пеня за вказаний період (з 01.07.-14.07.2015).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 09.06.2015 № 363 (в редакції, чинній станом з 11.06.2015) (далі - Постанова № 363) у разі звернення банку щодо неможливості належного виконання ним зобов'язань перед Національним банком України за операціями рефінансування та операціями репо в строки, визначені кредитними договорами та договорами репо, укладеними відповідно до умов Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року N 259, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 травня 2009 року за N 410/16426 (зі змінами), а також за кредитними договорами, укладеними за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків, здійснювати продовження строку та зміну інших умов користування отриманими кредитами на умовах та в порядку, визначених Положенням про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 13 липня 2010 року N 327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 липня 2010 року за N 540/17835 (зі змінами) (далі - Положення N 327), та цією постановою, шляхом унесення відповідних змін до таких кредитних договорів, договорів застави/іпотеки та договорів репо.

Клопотання про зміну умов кредитного договору та/або договору репо в частині продовження строку користування коштами має бути подано банком до настання строку виконання зобов'язань за договором. Банк, який звертається з клопотанням про зміну умов кредитних договорів, укладених за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків, протягом 10 робочих днів із дати подання такого клопотання подає оновлену програму фінансового оздоровлення на строк до 10 червня 2020 року (включно), документи щодо забезпечення, визначені в підпунктах "д" - "ж" пункту 3.1 глави 3 Положення N 327, а також графік повернення основного боргу за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків, підписаний головою правління банку. Банк, віднесений до категорії проблемних, подає графік повернення основного боргу за кредитами для підтримки ліквідності під програми фінансового оздоровлення та кредитами для збереження ліквідності банків та графік повернення процентів, нарахованих за користування такими кредитами, підписані головою правління банку.

Пунктом 3 Постанови № 363 передбачено, що штрафні санкції за невиконання умов договору під час розгляду Національним банком України клопотання та документів про зміну умов кредитного договору та/або договору репо не нараховуються, а нараховані підлягають списанню.

З аналізу вказаної норми слідує, що за період коли НБУ розглядає клопотання та документи про зміну умов кредитного договору та/або договору репо, штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору та/або договору репо не нараховуються, а якщо штрафні санкції саме за вказаний період нараховані, то вони підлягають списанню.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" листами від 09.06.2015 № 11-043100/11576, від 10.06.2015 № 3-084000/1651, від 12.06.2015 № 3-043000/11785, від 19.06.2015 № 3-084200/12288 зверталося до позивача з клопотаннями щодо перенесення термінів погашення заборгованості та сплати процентів за Кредитними договорами, укладеними з НБУ.

Вказані листи НБУ розглянуло лише 30.07.2015 та 31 липня 2015 року Національним банком України прийнято постанову № 500/БТ, якою вирішено перенести терміни сплати ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" платежів за процентами, нарахованими за період з 01 липня по 31 серпня 2015 року згідно з кредитними договорами на строк відповідно до графіка після 01 вересня 2015 року.

Отже, враховуючи викладене вище, у Національного банку було відсутнє право на нарахування пені (штрафних санкцій) за період з 01.07 - 14.07.2015 за кредитними договорами, в тому числі і по кредитному договору № 47/2.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд (уповноважена особа Фонду) ,протягом 90 днів з дня опублікування відомостей здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Отже, чинним законодавством визначений перелік обов'язкових дій для включення (невключення) кредитора(ів) до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зокрема, для кредитора(ів) - заявлення уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, а для уповноваженої особи Фонду - дії, визначені ч. 2 ст. 49 Закону.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до АТ "Банк "Фінанси та кредит" до початку процедури ліквідації (17.12.2015) за сплатою нарахованої пені у вказані періоди на суму 1 875768,66 грн., тому вказана сума не значилась (не була відображена) станом на 18.12.2015 у балансі АТ "Банк "Фінанси та кредит", що підтверджується повідомленням (випискою з балансу) наданим представником відповідача 1 в судовому засіданні 25.07.2017.

Оскільки позивач звернувся з вказаними вимогами до банку лише в січні 2016 року (заява від 12.01.2016), тому підстав для включення уповноваженою особою Фонду вказаних вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів не було, в зв'язку з їх не підтвердженням фактичними даними, що містились у розпорядженні уповноваженої особи Фонду ( п. ч.2. ст. 49 Закону).

Як стверджує представник відповідача 1 в доповненнях до відзиву, в період до березня 2015 року НБУ неодноразово через засоби електронного зв'язку повідомляв банк про нарахування штрафних санкцій (списання) по раніше укладених кредитних договорах, тому вони були відображені в балансі, про факт нарахування пені в сумі 1875768, 66 грн. Уповноваженій особі Фонду стало відомо лише з заяви про кредиторські вимоги від 12.01.2016.

Позивач вказані обставини не спростував, інших доказів не надав.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт порушення його права відповідачами та надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не доведено суду та не підтверджено належними доказами протиправності дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо не включення (не акцептування) вимог у розмірі 1875768,66 грн., а також порушення його прав чи охоронюваних інтересів відповідачами.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Стосовно заяви відповідача-1 про застосування строків спеціальної позовної давності до позовних вимог про включення пені до реєстру кредиторів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням викладеного та зважаючи на той факт, що судом не встановлено порушень прав та інтересів позивача, строки позовної давності в даному випадку не застосовуються.

При цьому суд звертає увагу, що предметом позову, який розглядався у даній справі є не вимога про стягнення заборгованості у вигляді пені, а визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, до яких не застосовується спеціальна позовна давність.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, які складаються з судового збору, у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 82 - 85, 111- 12 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складене 31.07.2017

Суддя О.М.Ярмак