Рішення № 68014535, 24.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2017 р.Справа № 916/2870/16

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Никифорчук М.І.

при секретарі судового засідання Бобошко А.В.

розглянувши справу №916/2870/16

за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача ОСОБА_1 кооперативу "Центральний-2"

про стягнення 106596,95 грн.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2 керівник, ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 02.03.2017р.

Суть спору: КП "Теплопостачання міста Одеси звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ЖБК "Центральний-2" заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 106 596,95 грн.

Підставою позовних вимог є невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії, яка поставлена позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору №4144 на постачання теплової енергії від 01.11.2006р.

У запереченнях проти позову за вх.№30556/16 від 19.12.2016р. відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що розрахунок заборгованості базується на ОСОБА_4 за спожиту теплову енергію, які подавалися колишнім головою ЖБК „Центральний-2, а не на підставі показів вузла обліку, як того вимагають норми чинного законодавства. Для обліку споживання теплової енергії відповідачем було встановлено лічильник МВТ -2М №127125, останніми показами якого станом на 29.11.2016р. були показника 1060 Гкал, а розрахунок заборгованості, який здійснений позивачем, ґрунтується на показах 1220 Гкал, яка встановлені у ОСОБА_4. Дана різниця у 160 Гкал виникла через злочинну змову колишнього голови ЖБК „Центральний -2 та посадових осіб КП „Теплопостачання міста Одеси.

Ухвалою від 10.01.2017р. справу №916/2807/16 призначено до колегіального розгляду у трьох суддів.

Ухвалою від 10.01.2017р. на підставі автоматичного розподілу, справу прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., суддя Рога Н.В., суддя Волков Р.В.

У доповненнях до заперечень проти позову від 01.02.2017р. за вх.№2399/17 відповідач посилається на те, що ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів було проведено повірку лічильника, який встановлений для обліку теплової енергії та видано свідоцтво №24-1-3К/006 від 13.01.2017р., згідно з якою лічильник визнано придатним та допущено до застосування згідно з вимогами ДСТУ, що додатково свідчить про те, що останні покази станом на 29.11.2016р. 1060 Гкал були вірними.

У поясненнях по справі за вх.№2618/17 від 02.02.2017р. позивач пояснив, що 01.11.2016р. було зафіксовано збій у програмному забезпеченні приладу обліку теплової енергії, встановлений на системі опалення та гарячого водопостачання відповідача, у звязку з чим вузол обліку був виведений з експлуатації та направлений на діагностику та повірку до сервісного центру. У разі визнання недійсними показань приладу обліку через його технічну несправність у спірний період, розмір заборгованості відповідача необхідно обчислювати розрахунковим способом. Посилання відповідача на недійсність звітів за показниками приладу обліку через необхідність фіксування показників вузла обліку, не відповідають дійсності, адже прилад обліку це засіб вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку. Відповідальність за технічний стан та вихід з ладу приладів обліку несе відповідач. Факт споживання теплової енергії не оспорюється відповідачем.

У письмових поясненнях за вх.№5768/17 від 13.03.2017р. позивач вказав на те, що посилання відповідача на те, що останні показники приладу обліку від 29.11.2016р. 1060 Гкал є вірними, а тому саме їх необхідно використовувати для обчислення заборгованості за спірний період, - не відповідають дійсності, оскільки наприкінці опалювального сезону 2014-2015р.р. було зафіксовано останні показники приладу обліку 1047,91 Гкал, отже споживання за опалювальний сезон лише 12,09 Гкал не могло мати місце.

13.03.2017р. за вх.№2-1388/147 господарський суд одержав клопотання про залучення до справи посадових осіб, згідно з яким позивач просить суд в порядку ст.30 ГПК України залучити для надання пояснень по справі колишнього голову ЖБК „Центральний-2 ОСОБА_5

13.03.2017р. за вх.№2-1389/17 господарський суд одержав заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та стягнути з відповідача 127 035, 40 грн., з посиланням при цьому на те, що розмір заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію був визначений на підставі показів приладу обліку теплової енергії. Але, в подальшому було встановлено, що відбувся збій у роботі програмного забезпечення приладу (зафіксовано актом за підписами представників позивача і відповідача) і з 01.11.2016р. прилад обліку було виведено з експлуатації для проведення ремонту та повірки. Тому, згідно з вимогами .20 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, умов п.5.6. договору про постачання теплової енергії №4144, через технічну несправність приладу обліку у спірний період розмір заборгованості відповідача необхідно обчислювати розрахунковим способом шляхом здійснення відповідного перерахунку.

У запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог від 14.04.2017р. за вх.№8861/17 відповідач посилається на те, що позивачем не доведено, що в роботі програмного забезпечення приладу обліку теплової енергії відбувся збій, що розмір заборгованості необхідно обчислювати розрахунковим способом, оскільки актом виводу приладу обліку з експлуатації встановлено, що несанкціонованого втручання в роботу лічильника не було, пломби цілі, пошкоджень не було.

У запереченнях на додаткової пояснення від 14.04.2017р. за вх.№8867/17 відповідач посилається на те, що саме виявлені факти розбіжностей в показах приладу обліку стали підставою для проведення позачергової перевірки приладу обліку, а не збій в програмному забезпечення, на яке вказує позивач. Оскільки лічильник був справним, то його показники, які були на день виведення його з експлуатації для позапланової перевірки є дійсними, а саме: 1060 Гкал. Позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог змінив підстави позову, а тому звіти за спожиту теплову енергію не мають застосовуватись.

Ухвалою від 20.04.2017р. строк вирішення спору у справі продовжений господарським судом на 15 днів, у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

10.05.2017р. за вх.№2-2499/17 господарський суд одержав додаткові заперечення на додаткові пояснення, в яких відповідач просить суд винести окрему ухвалу про зобовязання позивача перерахувати заборгованість за фактичну спожиту теплову енергію відповідачем та зменшити плату за фактично спожиту теплову енергію на підставі показів вузла обліку.

У звязку із перебуванням судді Рога Н.В. у відпустці з 11.05.2017р. по 10.06.2017р., розпорядженням в.о. керівника апарату від 11.05.2017р. №525 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/2870/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Никифорчук М.І.

Ухвалою суду від 13.05.2017р. справу №916/2870/16 справу №916/2870/106 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Никифорчук М.І.

У письмових поясненнях за вх.№12529/17 від 07.06.2017р. позивач вказав на те, що контр розрахунок відповідача є необґрунтованим та безпідставним, оскільки розрахунки за теплову енергію не виконуються шляхом усереднення даних.

У запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог за вх.№13598/17 від 21.06.2017р. відповідач вказав на те, що заміна елементу живлення на приладі обліку не свідчить про вихід з ладу приладу; розрахунок потрібно проводити на підставі показів вузла обліку; дійсними є покази приладу обліку день виводу з експлуатації 1060 Гкал.

Ухвалою від 10.07.2017р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 26.07.2017р.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 24.07.2017р. за участю представників відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.11.2006р. між КП "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація, позивач) та ЖБК "Центральний-2" (Споживач, відповідач) укладений договір №4144 на постачання теплової енергії, згідно з яким Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Згідно з п.п.2.1,2.2 договору теплова енергія постачається Споживачу в житловий будинок за адресою вул. Космонавтів, 1 на опалення згідно витрат теплоносія G = 2,75 т/годину та на гаряче водопостачання в обсягах згідно додатку 1 до цього договору. Усі нові або реконструйовані системи теплопостачання Споживача, до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію Теплопостачальною організацією, згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією та Правил технічної експлуатації теплоспоживчих установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту-допуску.

Відповідно до п.п.3.2.2, 3. договору Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

У розділі 5 договору встановлено, що облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається за приладами обліку. ОСОБА_4 про фактичне щомісячне споживання теплової енергії споживач надає теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця. Показники приладів обліку щодобово знімаються в один і той же час та фіксуються у журналі. При відсутності приладу обліку (або виході його з ладу), кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом:

- на опалення згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період;

- на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді.

Вузол обліку теплової енергії визнається таким, що вийшов із ладу у випадку:

-несанкціонованого втручання в його роботу;

-порушенні пломб на устаткуванні вузла обліку;

-механічному пошкодженні приладів і елементів вузла обліку.

Наявність цих порушень фіксується відповідним записом в журналі з негайним (не більше ніж на протязі доби) повідомленням про це Теплопостачальної організації і оформляється актом. У видатку несвоєчасного повідомленні про вихід з ладу вузла обліку, вузол обліку рахується таким, що вийшов з ладу з моменту його останньої перевірки Теплопостачальною організацією, але не більше 6-ти місяців.

Згідно із пунктами 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 10.1, 10.4 Договору на постачання теплової енергії від 01.11.2006 №4144 розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал. діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007, та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.

Також судом встановлено, що 02.12.2011р. КП „Теплопостачання м. Одеси було допущено в експлуатацію вузол обліку теплової енергії в наступному складі обладнання: обчислювач АКВА МВТ -2М заводський номер 127125, расходомір опалення DN2WR7 заводський номер 66417804, расходомір гарячого водопостачання DN2WR7, заводський номер 66417805, про що складений відповідний ОСОБА_2 приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 02.12.2011р., який підписаний представниками сторін, та згідно з яким датою проходження повірки є 4 кв.2011р., міжповірочний інтервал 4 роки з дня проходження повірки, дата наступної повірки 4 кв.2015р.

16.07.2015р. представником підрядної організації здійснено демонтаж тепло обчислювача, із показниками тепла на момент демонтажу 1047,911 Гкал, про що складений відповідний ОСОБА_2.

24.07.2015р. представниками сторін підписаний ОСОБА_2 виведення із експлуатації вузла обліку теплової енергії, згідно з яким КП „Теплопостачання м. Одеси виведений засіб обліку теплової енергії з експлуатації з 01.05.2015р. При цьому, в ОСОБА_2 встановлено, що засіб обліку теплової енергії на системі опалення і гарячого водопостачання зовнішніх пошкоджень не має. Пломби цілі. Прибор виводиться з експлуатації для проведення чергової метрологічної держ повірки. Показники прибору опалення 1047,911 Гкал, гаряче водопостачання 32,174 Гкал.

20.07.2015р. ДП „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації видано Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №1242-тт, яке чинне до 20.07.2019р., та згідно з яким теплообчислювач МВТ 2 М зав. №127125, що належить ЖБК „Центральний 2 на підставі результатів повірки визнається придатним і допускається до застосування згідно з ДСТУ 3339-96.

29.07.2015р. представником підрядної організації здійснено монтаж тепло обчислювача із показниками тепла на момент монтажу 1047,911 Гкал, про що складений відповідний ОСОБА_2.

17.08.2015р. між сторонами підписаний ОСОБА_2 приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії після держповірки, згідно з яким КП „Теплопостачання міста Одеси допускає в експлуатацію вузол теплової енергії з 20.08.2015р. в наступному складі: обчислювач МВТ 2 М заводський номер 127125, опалення ДУ 25 заводський номер 66417804, показники прибору 1047,911 Ггкал, гаряче водопостачання ДУ25 заводський номер 66417805. показники прибору 32,174 Гкал. Дата проходження повірки 3 кв.2015р. Міжповірочний інтервал 4 роки з дня проходження повірки. Дата наспаної повірки 3 кв. 2019р.

15.10.2015р. КП „Теплопостачання міста Одеси одержано заяву ЖБК „Центральний -2 про підключення будинку до тепла у звязку з опалювальним сезоном, а 06.11.2015р. ЖБК „Центральний -2 підключено до опалення, про що свідчить наряд на включення абоненту до системи опалення №13/04-05-129 та акт зняття пломб від 06.11.2015р., згідно з яким станом на момент підключення пломби не порушені.

З 01.11.2015р. по 30.11.2015р. відповідачем спожито теплову енергію 24,593 Гкал, що підтверджується ОСОБА_4, який складений та підписаний відповідачем.

З 01.12.2015р. по 31.12.2015р. відповідачем спожито теплову енергію 30,42 Гкал, що підтверджується ОСОБА_4, який складений та підписаний відповідачем.

З 01.01.2016р. по 31.01.2016р. відповідачем спожито теплову енергію 54,2 Гкал, що підтверджується ОСОБА_4, який складений та підписаний відповідачем.

З 01.02.2016р. по 29.02.2016р. відповідачем спожито теплову енергію 37,089 Гкал, що підтверджується ОСОБА_4, який складений та підписаний відповідачем.

З 01.03.2016р. по 31.03.2016р. відповідачем спожито теплову енергію 25,988 Гкал, що підтверджується ОСОБА_4, який складений та підписаний відповідачем.

В подальшому між сторонами підписаний ОСОБА_2, згідно з яким система опалення була відключена 04.04.2016р. та ОСОБА_2 схоронності пломб.

На підставі наданих відповідачем ОСОБА_4 позивачем проведений розрахунок, згідно з яким вартість спожитої теплової енергії за опалювальний сезон 2015-2016р.р. становить 106596,95 грн.

Окрім того, судом встановлено, що 29.11.2016р. сторонами складений ОСОБА_2 виводу із експлуатації вузла обліку теплової енергії, згідно з яким КП „Теплопостачання м. Одеси виводить вузол обліку теплової енергії із експлуатації з 01.11.2016р. Розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється розрахунковим засобом. Також в акті встановлено, що засіб обліку теплової енергії на системі опалення і гарячого водопостачання: обчислювач МВТ -2М №127125, разходомір на опалення 2WR№66417804. Зовнішні пошкодження відсутні. Пломби цілі. Показники прибору опалення 1060 Гкал, Гвп-32,174 Гкал. Показники прибору згідно останнього наданого звіту від 05.04.2016р. опалення 1220, 201 Гкал, Гвп 32,174 Гкал. Збій програмного забезпечення. Прибор виводиться із експлуатації для здійснення ремонту і держповірки.

08.12.2016р. представником підрядника ПП „Техприлад складений ОСОБА_2 демонтажу засобів обліку теплової енергії.

У листі від 05.01.2017р. за вих.№1 ПП „Техприлад повідомлено, що теплолічильник АКВА МВТ -2М обчислювач 3127125, рас ходомір опалення№66417804, раз ходомір ГВС №66418705 знаходяться на діагностиці і повірці у сервісному центрі ПП „АКВА Україна м. Київ.

13.01.2017р. ДП „Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-3К/006, згідно з яким за результатами повірки засіб вимірювальної техніки визнається придатним та допускається до застосування згідно з вимогами ДСТУ Е 1434.

У листі від 01.02.2017р. №2 ПП „Техприлад повідомлено, що тепло лічильник пройшов повірку у сервісному центрі. Було здійснено заміну елементу живлення, роз печатку архівних даних виробник не надав.

07.02.2017р. відповідач звернувся до позивача з заявою про опломбування системи теплового обліку, яке встановлено ПП „Техприлад.

З 13.02.2017р. КП „Теплопостачання м. Одеси допущено в експлуатацію вузол обліку теплової енергії в наступному складі обладнання: тепло лічильник АКВА МВТ -2М заводський номер 127125, раз ходомір заводський номер 66417804, рас ходомір заводський номер 66417805, з датою проходження повірки І кв. 2017р. та датою наступної повірки І кв. 2021р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір на постачання теплової енергії, згідно з яким позивач зобовязався постачати споживачу теплову енергію, а відповідач зобовязався оплачувати фактичну одержану теплову енергію за встановленими тарифами з кінцевим терміном розрахунку 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не здійснено оплату теплової енергії, яка спожита у період з листопада 2015р. по квітень 2016р. на загальну суму 106 596,95 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У ст. 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вище встановлено господарським судом, факт споживання відповідачем теплової енергії у період з листопада 2015р. по квітень 2016р. підтверджується відповідними ОСОБА_4 про обсяг спожитої електричної енергії, які складені самим відповідачем, та які в силу умов п.5.2. укладеного між сторонами договору є належними доказами споживання теплової енергії відповідачем.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 106 596,95 грн., а отже і їх задоволення.

Збільшені позовні вимоги у розмірі 127035,40 грн., не можуть бути задоволені господарським судом, оскільки їх розмір встановлений позивачем розрахунковим способом, що в свою чергу не відповідає ані обставинам справи, ані укладеному між сторонами договору, умовами п.5.6. якого встановлено, що кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом за відсутності приладу обліку (або виходу його з ладу).

У п.5.7. договору встановлено, що вузол обліку теплової енергії визначається таким, що вийшов із ладу у випадку: несанкціонованого втручання в його роботу; порушення пломб на устаткуванні вузла обліку; механічному пошкодженні приладів і елементів вузла обліку. Наявність цих порушень фіксується відповідним записом в журналі з негайним (не більше ніж на протязі доби) повідомленням про це Теплопостачальній організації і оформлюється актом.

Між тим, акт виводу із експлуатації вузла обліку теплової енергії від 29.11.2016р., на який позивач посилається як на доказ наявності підстав встановлення обсягу спожитої відповідачем теплової енергії розрахунковим способом, не мітить посилань на встановлення обставин щодо несанкціонованого втручання в роботу вузла обліку теплової енергії; щодо порушення пломб на устаткуванні вузла обліку; щодо механічного пошкодження приладів і елементів вузла обліку. Тобто саме обставин, які відповідно до умов договору є підставою для встановлення спожитої відповідачем кількості теплової енергії розрахунковим способом.

Більш того, у вказаному акті встановлено, що вузол обліку теплової енергії виведений із експлуатації з 01.11.2016р. та розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється розрахунковим способом.

Отже, акт виводу із експлуатації вузла обліку теплової енергії від 29.11.2016р. та встановлені в цьому акті обставини стосуються опалювального сезону 2016-2017р., а тому не мають значення для розгляду даної справи, предметом спору у якій є стягнення боргу з відповідача за період з листопада 2015р. по квітень 2016р., тобто опалювальний сезон 2015-2016р.р.

За таких же обставин господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що за останнім звітом відповідача від 05.04.2016р. показники прибору обліку становлять 1220,201 Гкал, а в акті виводу із експлуатації вузла обліку теплової енергії від 29.11.2016р. встановлені показники прибору обліку на опалення 1060 Гкал.

Також господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що фактичний обсяг спожитої відповідачем теплової енергії за опалювальний сезон 2015-2016р. становить 12,023 Гкал, оскільки такий обсяг спожитої теплової енергії встановлений відповідачем, як різниця між показниками прибору обліку, які встановлені в акті приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії після держповірки від 17.08.2015р. та показниками прибору обліку, які встановлені в акті виводу із експлуатації вузла обліку теплової енергії від 29.11.2016р. Проте, як вище встановлено господарським судом, обставини, які встановлені в акті виводу із експлуатації вузла обліку теплової енергії від 29.11.2016р. не можуть бути застосовані до опалювального сезону 2015-2016р.

Більш того, встановлений відповідачем обсяг теплової енергії 12,023 Гкал за опалювальний сезон 2015-2016р.р. не відповідає ані звітам про спожиту теплову енергію за опалювальний сезон 2015-2016р.р., які складені та підписані самим відповідачем, ані даним про фактичне споживання теплової енергії відповідачем за опалювальні сезони 2011-2012р.р., 2012-2013р.р., 2013-2014р.р., 2014-2015р., згідно з якими середній обсяг спожитої теплової енергії відповідачем по показникам прибору обліку за опалювальний сезон становить 276, 42 Гкал.

Посилання відповідача на наявність злочинної змови колишнього голови ЖБК „Центральний -2 ОСОБА_5 та посадових осіб КП „Теплопостачання міста Одеси, господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання фактично є обвинуваченнями, які є предметом досліджень в іншому (кримінальному) провадженні.

Клопотання позивача про залучення до справи для надання усних та письмових пояснень попереднього голови правління ЖБК „Центральний -2 ОСОБА_5 відхилено господарським судом, з огляду на розяснення, що містяться у п.1.9. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в яких встановлено, що згідно зі статтею 30 ГПК в судовому процесі, у тому числі в справах про банкрутство, можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних чи інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. У частині першій зазначеної статті ГПК йдеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами (установами, організаціями, органами) трудовими відносинами на основі трудового договору (контракту). Тому якщо певна фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства (установи, організації, органу), в тому числі в разі, якщо зазначені відносини припинилися до моменту вирішення спору господарським судом, то вона не підпадає під дію відповідної норми ГПК.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 кооперативу "Центральний-2" (65059, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23208068) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, рахунок 26037301416451 в АТ "Державний ощадний банк України" Філія Одеське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 328845) 106 596 (сто шість тисяч пятсот дев'яносто шість) грн. 95 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію та 1598 (одну тисячу пятсот девяносто вісім) грн. 95 коп. судового збору.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 31 липня 2017 р.

Головуючий Г.Є. Смелянець

Суддя Т.Г. Д'яченко

Суддя М.І. Никифорчук