Рішення № 68014411, 24.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017Справа №910/8299/17Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росінтек-Україна" про стягнення 9 823,28 грн., за участю представників позивача Гнілуши С.Л. довіреність №350/153/791/пс, від 29.12.2016 року, відповідача не з`явився, третьої особи не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 6 144,00 грн. основного боргу, 3 365,68 грн. інфляційних втрат та 313,60 грн. 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за банківською гарантією №486/10-Г від 30.10.2014 року, виданою на забезпечення виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти від №258/14 від 31.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.06.2017 року.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 24.07.2017 року не з`явилися, відповідач відзив на позов не подав, водночас, про час і місце проведення судового засідання представники були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез`явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2014 року між військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росінтек-Україна" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти від №258/14 (далі договір), відповідно до умов якого 1.1. постачальник зобов`язується у 2014 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили найменування товару: лот №4 авіаційні шини 430x150 м. ІА або еквівалент (далі товар), код 22.11.1 Шини та камери гумові нові: ДК 016:2010. кількість товару зазначена у специфікації товару (додаток № 1 до договору).

Пунктом 4.1. договору обумовлено, що розрахунки за товар здійснюються за фактом постачання згідно з чинним законодавством протягом 2014 бюджетного року, за умови проведення платежів Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області, згідно з чинним законодавством, після отримання представником Замовника (військовою частиною НОМЕР_2 ) наступних документів:

-рахунку-фактури; видаткової накладної;

-акту прийому поставленого Товару (форма - Додаток № 4 до Договору), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 ;

-акту прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.10 № 690), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_3 .

Згідно п. 5.1 договору товар постачається в термін до 01.10.2014. Товар постачається після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Згідно з пунктом 5.4 договору, перехід права власності та ризиків на товар відбувається після розвантаження на склад та передачі його в розпорядження вантажоотримувача замовника. При передачі товару повинні бути оформленні (надані) наступні приймально-здавальні документи:

- видаткова накладна постачальника, яка виписується в чотирьох примірниках;

- акт прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 №690) в чотирьох примірниках;

- Копія Сертифікату якості (Сертифікат відповідності) підприємства-виробника;

- оригінал або нотаріально завірена копія документа, який підтверджує виготовлення товару підприємством-виробником.

Відповідно до п.5.5 договору датою виконання зобов`язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) акту прийому поставленого товару (форма - Додаток №4 до Договору). Зазначений акт затверджується замовником у термін не пізніше ніж п`ять днів від дати отримання військовою частиною НОМЕР_2 документів, які визначено у пункті 4.1 договору.

У відповідності до п.п. 6.2.1 договору замовник має право зменшити обсяги закупівлі товару та загальну суму договору в залежності від реального фінансування видатків на цілі, передбачені специфікацією товару. Замовник у 10 (десятиденний) строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору, письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягу закупівлі товару, у такому випадку сторони вносять відповідні зміни до договору.

Положеннями п.11.6 договору передбачено, що постачальником внесено забезпечення виконання умов договору в розмірі 6 144,00 грн. Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю: гарантія (безвідклична, безумовна банківська гарантія, оформлена відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2014 №639).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано позивачу гарантійний лист №24-05-3207 від 30.10.2014 «Гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю №486/10-Г», відповідно до умов якого відповідач, як гарант, зобов`язувався виплатити військовій частині НОМЕР_1 , як бенефіціару, будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що становить 6 144,00 грн., після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, який заявляє про невиконання або несвоєчасне виконання принципалом своїх зобов`язань за договором закупівлі та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.

Гарант в десятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара (з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її відповідність умовам даної гарантії, та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій гарантії.

Гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога або додані до неї документи: не відповідають умовам гарантії; подані гарантові по закінченні строку дії гарантії.

Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на поштову адресу гаранта: 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3, разом з: копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал ТОВ «Росінтек-Україна» не виконав свої зобов`язання за договором; карткою із зразками підпису посадової особи бенефіціара, яка підписала вимогу і посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.

Термін банківської гарантії до 31 січня 2015 року включно. Зобов`язання гаранта за цією гарантією припиняються, зокрема, закінченням строку, на який видана гарантія.

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №350/129/138/3090/пс від 04.12.2014 року про сплату забезпечення виконання договору про закупівлю на суму 6 144,00 грн., відповідно до якого позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» не виконало взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти №258/14 від 31.10.2014 року, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок щодо виплати позивачеві гарантії у розмірі 6 144,00 грн. Вимогу підписано тимчасово виконуючим обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 Сідаш В.В.

До вказаної вимоги №350/129/138/3090/пс від 04.12.2014 року позивачем додано: 1) засвідчена копія повідомлення №350/129/138/2645/пс; 2) засвідчена копія доповіді про порушення строків постачання; 3) засвідчена копія картки із зразками підписів; 4) засвідчена копія гарантії.

За результатами розгляду вимоги позивача, викладеної у листі №350/129/138/3090/пс від 04.12.2014 року, відповідачем відмовлено позивачу у її задоволенні, з підстав того, що вимогу підписано неуповноваженою особою та не надано відповідачеві всіх належних чином оформлених документів, передбачених гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов`язання за договором закупівлі, яким крім іншого є: договір №258/14 від 31.10.2014 року, що повинен містити предмет, який відповідає умовам гарантії та строки виконання поставки товарів, що є простроченими, як вказано у вимозі.

20.01.2015, позивач повторно звернувся до відповідача з Листом-вимогою №350/129/138/118/пс від 20.01.2015 року про сплату забезпечення виконання договору про закупівлю на суму 6 144,00 грн., відповідно до якого позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» не виконало взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти №258/14 від 31.10.2014 року, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок щодо виплати позивачеві гарантії у розмірі 6 144,00 грн. Дану вимогу підписано уповноваженою особою - командиром Військової частини НОМЕР_1 Байдак Ю.А.

До листа №350/129/138/118/пс від 20.01.2015 року позивачем додано: 1) лист Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи; 2) засвідчену копію договору №258/14 від 31.10.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст.200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 560 Цивільного кодексу України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, (далі Положення) визначено, що гарантійний лист це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Частинами 1, 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Таким чином, відповідач в порушення норм чинного законодавства України та гарантійного листа №486/10-Г від 30.10.2014 року (гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю №102/07-Г) не виконав взяті на себе гарантійні зобов`язання щодо виплати позивачу 6 144,00 грн. гарантії забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» договору про закупівлю №258/14 від 31.10.2014 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 144,00 грн.

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та рішення від 13.06.2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 (далі, Рішення НБУ № 124-рш) оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016, згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 п. 2 та п. 3 ст. 46 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов`язань банку вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов`язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов`язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов`язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов`язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Таким чином, оскільки на відповідача поширюються обмеження Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому від часу запровадження в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації не можуть бути задоволені вимоги позивача.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, в позові про стягнення з відповідача на користь позивача 6 144,00 грн. основного боргу, 3 365,68 грн. інфляційних втрат та 313,60 грн. 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за банківською гарантією №486/10-Г від 30.10.2014 року, виданою на забезпечення виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти від №258/14 від 31.10.2014 року слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.07.2017 р.

Суддя С.О.Чебикіна