Рішення № 68014252, 31.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2017р. Справа №905/1122/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово

про стягнення заборгованості в сумі 13778,55 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго",

м.Курахово

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя

про стягнення неустойки в розмірі 926,39 грн. та штрафу в розмірі 1737,81 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово, про стягнення заборгованості в сумі 13778,55 грн., у тому числі основний борг в сумі 12741,95 грн., пеня в сумі 548,74 грн., три проценти річних в сумі 61,79 грн. та інфляція в сумі 427,02 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС в частині повної та своєчасної оплати вартості товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень по суті позовних вимог не надав.

19.06.2017р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя про стягнення неустойки в розмірі 926,39 грн. та штрафу в розмірі 1737,81 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2017р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на порушення позивачем умов договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС в частині дотримання строків поставки товару.

Позивач надав відзив на зустрічний позов від 26.06.2017р. №06/17-4287, в якому посилається на неправомірне нарахування відповідачем штрафних санкцій на вартість товару в сумі 21835,74 грн., який був поставлений 13.10.2016р.

31.07.2017р. до суду надійшло клопотання від 24.07.2017р. №24-07-17 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам добровільно врегулювати спір по справі.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення, враховуючи, що з моменту порушення провадження по справі у сторін було достатньо часу для врегулювання спору.

При цьому, ст.ст.78, 121 Господарського процесуального кодексу України надають сторонам можливість врегулювати спір й на стадії виконання судового рішення.

31.07.2017р. до суду також надійшло клопотання від 24.07.2017р. №24-07-17 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово про витребування у позивача оригіналів первинних документів по справі.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення як необгрунтоване враховуючи наявні у справі документи, пояснення сторін тощо.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

22.09.2016р. між сторонами був підписаний договір поставки №584-ВЭ-ЗуТЭС, за умовами якого позивач зобовязався на умовах та у порядку, передбаченими договором, поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, 32.50.4 Окуляри, лінзи та їхні частини в асортименті, кількості та строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невідємними частинами договору.

Згідно п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до договору. Під партією сторони розуміють будь-яку кількість продукції однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції DDP, згідно «Інкотермс-2010» з урахуванням умов та оговорок, які містяться у договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.4.2 договору).

Згідно п.5.1 договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невідємною частиною договору. В будь-якому випадку загальна орієнтовна сума договору не має перевищувати 35206,92 грн. з ПДВ на дату укладання договору.

Ціни на продукцію, що постачається, згідно п.5.2 договору встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях.

Сторонами 22.09.2016р. було підписано специфікацію до договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС, згідно якої позивач зобовязаний поставити відповідачу:

-окуляри UVEX FUTURA 9180.043 у кількості 106 од. на суму 18020,00 грн.;

-окуляри UVEX VISITOR 9161.005 у кількості 85 од. на суму 11142,65 грн.;

-окуляри UVEX VISITOR 9161.141 у кількості 1 од. на суму 176,45 грн., протягом 20 календаринх днів з моменту підписання договору.

Виходячи зі змісту наданої до матеріалів справи видаткової накладної №363 від 12.12.2016р. позивачем за договором було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 12741,95 грн.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС з боку відповідача не спростований, не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.4 договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в порядку та строки узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку відповідача.

Згідно зі специфікацією до договору розрахунки за продукцію, що постачається за специфікацією, здійснюються відповідачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 90 календарних днів з моменту поставки продукції.

За таких обставин, відповідач мав сплатити вартість отриманої продукції в строк до 13.03.2017р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 12741,95 грн. за договором поставки від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення з відповідача три проценти річних в розмірі 61,79 грн. за період з 13.03.2017р. по 10.05.2017р. та інфляцію в сумі 427,02 грн. за період з 13.03.2017р. по 10.05.2017р.

Проте, виходячи з того, що відповідач мав сплатити позивачу вартість отриманої продукції в строк до 13.03.2017р., прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань розпочалося з 14.03.2017р., внаслідок чого неправомірним є нарахування трьох процентів річних за 13.03.2017р.

Одночасно, щодо вимог про стягнення інфляції суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, за результатом проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача підлягає інфляція в сумі 114,68 грн. за квітень 2017р. та три проценти річних в сумі 60,74 грн. за період з 14.03.2017р. по 10.05.2017р., а решта вимог в цій частині є неправомірною.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.8 договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець за писбьмовою вимогою постачальника спачує позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно несплаченої продуцкції, проте не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Позивачем на підставі п.6.8 договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС нараховано за період з 13.03.2017р. по 10.05.20117р. пеню в сумі 548,74 грн.

Враховуючи викладені вище висновки суду щодо початку прострочення виконання відповідачем свого зобовязання, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 538,97 грн. за період з 14.03.2017р. по 10.05.2017р.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 312,34 грн., трьох процентів річних в сумі 01,05 грн. та пені в сумі 09,77 грн. є неправомірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 13456,34 грн., у тому числі основний борг в сумі 12741,95 грн., інфляція в сумі 114,68 грн., три проценти річних в розмірі 60,74 грн. та пеня в сумі 538,97 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного:

Як було зазначено вище, згідно з умовами специфікації від 22.09.2016р. до договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС позивач зобовязаний поставити відповідачу продукцію на суму 35206,92 грн. протягом 20 календаринх днів з моменту підписання договору, тобто, до 12.10.2016р.

Як встановлено, позивачем відповідачу за договором від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС було поставлено:

- згідно з видатковою накладною №283 від 13.10.2016р. товар на суму 21835,74 грн.;

- згідно з видатковою накладною №363 від 12.12.2016р. товар на суму 12741,95 грн.

Доказів своєчасного постачання решти товару матеріали справи не містять.

Відповідно до п.6.2 договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС у випадку непоставки продукції або поствки продукції з порушенням строків, передбачених в договорі або відповідній специфікації, постачальник несе наступну відповідальність:

-у випадку прострочення поставки продукції у межах 10 календарних днів постачальнк сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості продукції, що постачається за відповідною специфікацією.

-у випадку прострочення поставки продукції понад 10 календаринх днів, постачальник починаючи з 11 календарного дня сплачує неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Відповідачем згідно п.6.2 договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС нараховано та предявлено до стягнення з позивача штраф в сумі 1737,81 грн. та неустойку в сумі 926,39 грн.

Позивач у відзиві на зустрічний позов від 26.06.2017р. №06/17-4287 стверджує про неправомірне нарахування заявленої до стягнення відповідачем суми, виходячи з того, що товар на суму 21835,74 грн. не підпадає під санкції.

Суд вказані заперечення позивача до уваги не приймає, враховуючи, що строк постачання товару встановлений специфікацією від 22.09.2016р. до договору від 22.09.2016р. №584-ВЭ-ЗуТЭС до 12.10.2016р., а товар на суму 21835,74 грн. був поставлений позивачем 13.10.2016р., тобто, з простроченням.

За таких обставин, враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір за первісним позовом підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Судовий збір за зустрічним позовом підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово про стягнення заборгованості в сумі 13778,55 грн., у тому числі основний борг в сумі 12741,95 грн., пеня в сумі 548,74 грн., три проценти річних в сумі 61,79 грн. та інфляція в сумі 427,02 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя основний борг в сумі 12741,95 грн., інфляцію в сумі 114,68 грн., три проценти річних в розмірі 60,74 грн. та пеню в сумі 538,97 грн., всього заборгованість в сумі 13456 грн. 34 коп., судовий збір в сумі 1568 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя про стягнення штрафу в сумі 1737,81 грн. та неустойки в сумі 926,39 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД, м.Запоріжжя на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м.Курахово штраф в сумі 1737,81 грн. та неустойку в сумі 926,39 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 31.07.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина