Рішення № 68014176, 30.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.2017 Справа № 904/6549/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Приватного підприємства "ЕРУ Трейдінг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 4726388грн.25коп., інфляційної складової у розмірі 42537грн.49коп., 3% річних у розмірі 30301грн.00коп. та пені у розмірі 267267грн.55коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №1/01-2491-Д від 01.02.2017р.

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні від 12.07.2017р. було оголошено перерву до 26.07.2017р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "ЕРУ Трейдінг" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 4726388грн.25коп., інфляційної складової у розмірі 42537грн.49коп., 3% річних у розмірі 30301грн.00коп. та пені у розмірі 267267грн.55коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №1003/Ф від 10.03.2017р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 27.06.2017р., 12.07.2017р. та 26.07.2017р.

12.07.2017р. відповідач надав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 12.07.2017р., на іншу дату. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

25.07.2017р. відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 1616000грн.00коп.

Представник позивача в судовому засіданні від 26.07.2017р. підтвердив факт оплати відповідачем грошових коштів в розмірі 1616000грн.00коп. При цьому, позивачем були надані платіжні доручення №3157 від 29.03.2017р. та №1624 від 14.04.2017р. на загальну суму 1116000грн.00коп. Як вбачається зі змісту платіжних доручень №3157 від 29.03.2017р. та №1624 від 14.04.2017р., грошові кошти на суму 1116000грн.00коп. були сплачені згідно договору №0903/М від 09.03.2017р., який не є предметом розгляду у цій справі.

В судове засідання від 26.07.2017р. представник відповідача не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 73)

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

10.03.2017р. між Приватним підприємством "ЕРУ Трейдінг" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (далі - покупець) підписаний договір поставки №1003/Ф (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується здійснити поставку товару покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент товару узгоджуються сторонами та зазначаються у відповідних специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що порядку розрахунків за поставлений товар може бути визначений у відповідній специфікації.

Згідно з пунктом 4.5 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця с дати його поставки, яка підтверджується датою підписання акту приймання - передачі та/чи видаткової накладної.

Відповідно до пункту 7.1 договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від суми порушеного грошового зобов'язання, за кожен день такого порушення, а також покупець сплачує постачальнику 3 відсотки річних від простроченої суми та інфляційні втрати (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.7 договору передбачено, що сторони домовились про те, що договір та додатки до нього (а також вся супутня документація, складена на підставі та на виконання умов договору: угоди, специфікації, листи, повідомлення, заявки та інше), оформленні належним чином та передані шляхом факсимільного зв'язку у вигляді "сканкопій" електронною поштою, є дійсними та мають юридичну силу, за умови їх подальшого підтвердження оригіналами протягом 10 днів з дати такої відправки.

Специфікацією №1 від 10.03.2017р. сторони узгодили поставку товару на суму 4649811грн.60коп.

Пунктом 3 вказаної специфікації сторони визначили, що оплата покупцем за товар здійснюється протягом 5 календарних днів з дати поставки.

Позивач здійснив поставку товару на загальну суму 5226388грн.25коп., що підтверджується видатковими накладними №108, 109 та 110 від 15.03.2017р. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

З огляду на положення договору та специфікації №1 від 10.03.2017р., відповідач був зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за видатковими накладними №108, 109 та 110 від 15.03.2017р., в строк до 20.03.2017р. (включно).

Відповідач 22.03.2017р. перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 500000грн.00коп., в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №1485 від 22.03.2017р.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару, отриманого за видатковими накладними №108, 109 та 110 від 15.03.2017р., у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4726388грн.25коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4726388грн.25коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Позивач на підставі пункту 7.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.03.2017р. по 07.06.2017р. в розмірі 267267грн.55коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, пеня через несплату суми боргу в розмірі 4726388грн.25коп. за період з 21.03.2017р. по 07.06.2017р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 267267грн.55коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 42537грн.49коп. за період з 21.03.2017р. по 07.06.2017р. та 3% річних в розмірі 30301грн.00коп. за період 21.03.2017р. по 07.06.2017р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 42537грн.49коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, сума 3% річних через несплату суми боргу в розмірі 4726388грн.25коп. за період з 21.03.2017р. по 07.06.2017р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми 3% річних в розмірі 30301грн.00коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "ЕРУ Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" про стягнення суми основного боргу у розмірі 4726388грн.25коп., інфляційної складової у розмірі 42537грн.49коп., 3% річних у розмірі 30301грн.00коп. та пені у розмірі 267267грн.55коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (ідентифікаційний код: 33612250; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Обручева, буд. 17) на користь Приватного підприємства "ЕРУ Трейдінг" (ідентифікаційний код: 24330682; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 11, корп. Б, пов. 6) суму основного боргу у розмірі 4726388грн.25коп., інфляційну складову у розмірі 42537грн.49коп., 3% річних у розмірі 30301грн.00коп., пеню у розмірі 267267грн.55коп. та судовий збір в розмірі 75997грн.42коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 26.07.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 31.07.2017р.

Суддя ОСОБА_2