Рішення № 68013366, 28.07.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/535/17

№ провадження 2/646/857/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2017 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Теслікової І.І

За участі серктаря судових засідань Жура О.В.

ОСОБА_2

Представника позивача - ОСОБА_3

Відповідача - ОСОБА_4

Представника відповідача - ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_4 22000,00 грн. за договором підряду, штрафних санкцій на суму 3290,00 грн. та 10000,00 грн. відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду, відповідно до умов якого відповідачу було передано 22000,00 грн., але відповідач свої зобов'язання не виконав, гроші не повернув. 22.07.2016 року позивачем був надісланий лист про розірвання договору підряду з боку замовника та встановлений строк повернення грошових коштів до 01.08.2016 року. Відповідно до умов договору позивачем нарахований штраф в розмірі подвійної облікової ставки з 08.07.2016 року по 07.01.2017 року у сумі 3290,00 грн., та моральна шкода у розмірі 10000,00 грн. з посиланням на моральні страждання, пов'язані з невиконанням договору відповідачем.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечували, з посиланням на те, що договір укладений між позивачем та відповідачем не містить предмет договору, порядок виконання та позивачем не створені умови виконання договору.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, відповідача та їх представників встановив наступне.

З огляду на положення статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовнику.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже обов'язок прийняти виконані роботи і оплатити їх, а також оплатити надані послуги закон покладає на замовника.

Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 07.06.2016 року укладений договір підряду № 2 між позивачем ( змовником) та відповідачем ( підрядником) , відповідно до умов якого підрядник ( відповідач) зобов'язується з завданням та за кошти замовника власними та залученням силами і засобами, на свій ризик виконати роботи зі створенням продукції з унікальним змістом, з наступними технічними характеристиками: найменування продукції- часопис, формат- 36 сторінок, кількість 6( шість) номерів, а замовник ( позивач) зобов'язується прийняти т оплатити роботи зі створення продукції.

Договір підписаний обома сторонами, у судовому порядку не визнаний не дійсним або не укладеним.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що вартість договору складається із загальної суми авансових платежів за 6 місяців.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що замовник сплачує підряднику аванс щомісячно у розмірі 30 000,00 грн. Перша сплата авансу є оплатою першого місяця виконання робіт відповідно до п.2.3 договору.

Договором передбачено, що замовник сплачує аванс не пізніше 7 (сьомого) числа поточного місяця, крім випадку прострочення підрядником виконання робіт за договором строк сплати наступного авансового платежу зсувається на кількість прострочених підрядником днів. Строки виконання робіт, передбачені графіками виконання робіт, погодженими з замовником, у такому випадку для підрядника не змінюються.

Відповідно до акту прийому-передачі авансових платежів від 07.06.2016 року підписаний обома сторонами замовник за договором(позивач) передав підряднику (відповідачу) авансовий платіж у розмірі 30 000,00 грн., у рахунок оплати виконання робіт підрядником за 1 (один) місяць, який останній отримав, та сторони претензій один до одного не мали.

17.06.2016 року сторони уклали доповнення до договору підряду № 2 відповідно до якого підрядник відмовляється виконувати роботи з популярізації матеріалів замовника у онлайн соціальних мережах, а також надання послуг SММ, що зменшує розмір авансових виплат до суми 22000 грн. та повертає різницю у розмірі 8000 грн. з першого авансу.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що підрядник зобов'язується виконувати роботи зі створенням продукції протягом 6 ( шести) місяців.

Відповідно до п.4.2 підрядник зобов'язується розпочати роботи зі створенням продукції не пізніше наступного робочого дня після сплати замовником 100% авансу у розмірі, визначеним п.2.2.

Підрядник зобов'язується виконувати роботи відповідно до тижневого плану ( графіку) виконання робіт, погодженого з замовником, що передбачено п.4.2 договору.

Крім того, договором встановлено, що датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх опублікування.

Розділом 5 договору встановлений порядок виконання робіт.

Відповідно до п.5.1. роботи зі створенням продукції підрядник починає з планування змісту майбутнього номеру продукції. Варіанти інформаційних матеріалів, для наповнення змісту продукції, погоджується замовником.

Пунктом 5.2. передбачено, що на основі погодженого змісту підрядник складає тижневий план (графік) виконання робіт з підготовки відповідних інформаційних матеріалів для публікації.

Тижневий план ( графік) відповідно до умов договору погоджується замовником, а публікація інформаційних матеріалів можлива тільки після їх остаточного погодження та перевірки замовником ( п.п. 5.3, 5.4 договору).

Пунктом 5.7 договору встановлено, що роботи вважаються переданими замовнику з моменту публікації узгодженого сторонами матеріалу.

Судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 22000,00 грн. підрядником отримані, та на час розгляду справи замовнику не повернуті.

Замовником здійснювались дії щодо виконання договору підряду, а саме крім своєчасного передання авансового платежу у розмірі 22000,00 грн., замовником здійснювались дії щодо надання приміщення для виконання робіт, що підтверджується д копією договору оренди від 01.06.2016 року.

Відповідачем не надано доказів часткового або повного виконання зобов'язання за договором, а так само і не надав доказів, які свідчили про розпочаток роботи, та звернення до замовника про обставини, якщо такі були відповідно до ст. 847 ЦК України, та доказів ухилення від прийняття виконаної роботи замовником.

Згідно ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

22.07.2016 року позивачем на адресу відповідача була надіслано лист про розірвання договору підряду, у зв'язку з невиконанням підрядником своїх зобов'язань за договором з вимогою про повернення отриманої грошової суми у розмірі 22000,00 грн. до 01.08.2016 року. Вимога відповідачем отримана, але залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо виконання роботи зі створенням продукції з унікальним змістом, з наступними технічними характеристиками: найменування продукції- часопис, формат- 36 сторінок, кількість 6( шість) номерів не виконав, доказів виконання не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 852 ЦК України спірний договір розірваний, та встановлений строк повернення грошових коштів до 01.08.2016 року.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у разі порушень підрядником зобов'язань стосовно кінцевого строку виконання робіт, встановленого договору, а так і само у разі якщо підрядник не розпочав виконання робіт протягом 1 (одного) календарного дня з моменту, коли він повинен був їх розпочати, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від суми договору за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів розпочатку роботи зі створенню продукції після сплати замовником 100% авансу не пізніше наступного робочого дня, тобто 08.06.2016 року, який був сплачений 07.06.2016 року, то нарахування штрафних санкцій здійснюється з 08.06.2016 року по 01.08.2016 року, тобто до дати розірвання договору, яка встановлена замовником у листі від 22.07.2016 року, що становить 1093,38 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд не приймає до уваги докази, які надані позивачем аудіо записи перемовин щодо виконання договору та електронну переписку між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 57, ч.2 ст. 59 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини за договором підряду. Разом з тим, наслідки порушення договору підрядником та права замовника у разі істотного порушення підрядником договору підряду встановлені ст. 852 ЦК України, та не передбачають відшкодування моральної шкоди. Не встановлює такої відповідальності й укладений між сторонами Договір.

Таким чином, посилання позивача на те, що останньому була заподіяна моральна шкода у розмірі 10000,00 грн. зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків за договором, та він був позбавлений значних грошових коштів, які планував витратити для виконання роботи зі створенням продукції з унікальним змістом, не мав можливості завчасно розпочати свою діяльність, в результаті чого він нервував та погано себе почував, суд не приймає до уваги до зв'язку з необґрунтованістю та не доведеністю.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України обов'язок доводити обставини, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 22000,00 гривень та штрафних санкцій, нарахованих з 08.06.2016 року по 01.08.2016 року, що становить 1093,38 грн., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а в інший частині позову відмовляє у зв'язку з безпідставним нарахуванням, необґрунтованістю та недоведеністю вимог позивача.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 626,638,837,853,847,628 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень оо коп., та штрафні санкції у сумі 1093 ( одна тисяча дев'ятсот три гривні) 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги- після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 31.07.2017 року.

Суддя Теслікова І.І.