Вирок № 68012433, 31.07.2017, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/485/17

Провадження № 1-кп/616/95/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„31" липня 2017 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДА В.М.

прокурора ХАРЬКОВА Р.О.

в присутності обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12017220250000143 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, освіта професійно-технічна, безпартійного, розведеного, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- за вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 вересня 2015 року за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим 16 вересня 2015 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку повторно скоїв злочин при наступних обставинах.

Так, на початку травня 2017 року (більш точна дата не встановлена) у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин конопель, при цьому, останній достовірно знав, що це заборонено Законом. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 на присадибній ділянці свого господарства, яка розташована за місцем його мешкання на території домоволодіння АДРЕСА_1, тобто за місцем свого мешкання та реєстрації, не маючи спеціального дозволу, всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, посіяв насіння рослини роду конопель. Продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне вирощування коноплі, ОСОБА_1 став незаконно їх вирощувати: звільняв рослини від бур'янів, культивував, поливав та доглядав за вказаними рослинами з метою створення умов дозрівання рослин конопель, щоб у подальшому їх використати у власних цілях, без мети збуту.

07 червня 2017 року в період часу з 17 год. 22 хв. до 17 год. 45 хв. в присутності понятих, в ході проведення санкціонованого обшуку присадибної ділянки по АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено 15 рослин ззовні схожих на рослини конопель, які згідно з висновком судово - хімічної експертизи № 1057 від 15 червня 2017 року являються нарковмісними рослинами - рослинами роду коноплі, масою 25,9 грам, в кількості 15 штук.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» рослини роду коноплі віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби, обіг яких допускається лише для промислових цілей.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченому ч.2 ст.310 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що дійсно на початку травня 2017 року він посіяв на присадибній ділянці за місцем свого мешкання, розташованого по АДРЕСА_1 насіння коноплі, які поливав та обробляв, бажаючи їх виростити для використання у власних потребах.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши обвинуваченому про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вивчивши досудову доповідь органу пробації про обвинуваченого (а.с.141-143), прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.310 КК України, а саме: незаконне вирощування рослин конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.65 КК України, покарання винній особі має бути призначено у межах санкції закону, за яким її визнано винною, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу, із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст.12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, має постійне місце проживання, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, у лікаря-нарколога перебуває з 2010 року з діагнозом «Синдром залежності к опіатам» (а.с.111).

У відповідності з п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд вважає її щире каяття у вчиненому.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Також, суд враховує, те що системний аналіз положень КК України свідчить, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК. У разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

За таких умов, суд бере до уваги той факт, що 16 вересня 2015 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області ОСОБА_1 засуджено до 3 років позбавлення волі, в порядку ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки, тож вважає за необхідне остаточну міру покарання визначити на підставі ст.71 КК України, яка буде більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у межах санкції ст.310 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах, встановлених у санкції статті, пов'язане з позбавленням волі. При цьому із застосуванням правил ст.71 КК України, оскільки обвинувачений був засуджений за вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 вересня 2015 року за ч.2 ст.309 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки і в період відбуття покарання, пов'язаного з позбавленням волі, знов скоїв злочин. Тому, суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Початок строку покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту винесення вироку, тобто з 31 липня 2017 року.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за скоєння умисного злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, новий злочин також пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, вчинив даний злочин не відбувши покарання за попереднім вироком, тому суд вважає до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання, обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як, на думку суду, є ризики невиконання вироку.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат - відповідно до ч.2 ст.124 КПК України. Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави витрати, пов'язані із проведенням експертизи, у розмірі 742 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України та призначити йому покарання у виді 3(двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання, призначене вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 вересня 2015 року та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27, взявши його під варту у залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення даного вироку, тобто з 31 липня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи у сумі 742 (сімсот сорок дві) грн. 20 коп.(код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу: Держава).

Речові докази - рослини конопель в кількості 15 штук, загальною вагою 29,5 г, які передано на зберігання до Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Харківській області - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: М.І.РИКОВ