Рішення № 68010893, 28.07.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14386/16-ц

Провадження № 2/344/986/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказала, що 27.12.2011р. між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, згідно якого вона передала відповідачу суму коштів в розмірі 9000 доларів США, які останній зобовязувався повернути в строк два роки.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.04.2014р. її позов задоволено, вирішено стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 9000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03.04.2014р. становить 101160грн.

У звязку з несплатою ОСОБА_2 боргу по позиці позивач була змушена звернутись до суду з позовом про стягнення з позичальника процентів за користування чужими коштами. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.11.2014 року задоволено її позов до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування коштами та три проценти річних за договором позики від 27.12.2011р., а саме вирішено стягнути з відповідача 1595,46 доларів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на дату ухвалення рішення становить 24027,63грн. Розмір процентів за користування коштами, який задоволений судом, нарахований за період з 27.12.2011р. по 23.04.2014р.

Проте незважаючи на це відповідач не виконав своїх зобовязань по поверненню позики, тому позивач змушена нарахувати йому додатково проценти та вимагати їх стягнення в судовому порядку.

Станом на 27.10.2016р. заборгованість ОСОБА_2 по відсотках за користування коштами відповідно до облікової ставки НБУ становить 4413,15 доларів США, що еквівалентно 112888,37грн. Виходячи з наведеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь вказану заборгованість по відсотках за користування коштами.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив розглядати даний спір у відсутності представника та не заперечив проти прийняття заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомлено. З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

27.12.2011р. між сторонами укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 отримав позику в сумі 9000 доларів США, яку відповідач зобовязався погасити протягом 2 років.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.04.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено, вирішено стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 9000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03.04.2014р. становить 101160грн. та судовий збір (а.с.2).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.11.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено, вирішено стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -1595,46 доларів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на дату ухвалення рішення становить 24027,63грн. та судовий збір (а.с.3-4).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.01.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Івано-Франківського міського суду від 25.11.2014р. залишено без змін (а.с.5-7).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з розрахунку процентів за користування позикою в розмір 9000 доларів США згідно встановленої НБУ облікової ставки за період з 24.04.2014р. по 27.10.2016р. по договору позики від 27.12.2011р. (а.с.8,9,10) станом на 27.10.2016 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі 4413,15 доларів США, що еквівалентно 112888,37грн.

Згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Жодних доказів того, що ОСОБА_2 борг повернуто повністю чи частково, відповідачем суду не подано.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача суми боргу є обґрунтованими, тому позов слід задовольнити.

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1046-1050 ЦК України ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208-209, 212-215, 218.224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, 25.07.1958р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, 01.11.1945р.н., зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість по відсотках за збереження та користування коштами, отриманими за договором позики від 27.12.2011р. у розмірі 112888 (сто дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 37коп., що по курсу НБУ станом на 27.10.2016р. становить 4413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) доларів США 15 центів.

Стягнути із ОСОБА_2, 25.07.1958р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00коп.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Татарінова