Рішення № 68008635, 20.07.2017, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1718/15-ц

Провадження №2/173/9/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шевченко О.Ю., при секретарі судового засідання Демяненко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „РайффайзенБанкАваль" звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «РайффайзенБанкАваль» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 014/3169/14265/82, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 15300 дол.США на строк до 25 березня 2018 року з умовами сплати процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних. Відповідно до умов договору Позичальник взяв на себе зобов'язання отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, а також виконати інші обов'язки. визначені цим договором. Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів щомісячними платежами в розмірі згідно Графіку погашення кредиту та інших платежів, включаючи погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. 5 січня 2011 року між Банком та Позичальником було укладено додаткову угоду № 014/3169/146265/82/1 відповідно до умов якої строк повернення кредиту визначено як 26 березня 2028 року. Позичальник припинив належним чином виконувати свої грошові зобов'язання за кредитним договором, зокрема не здійснював належним чином погашення щомісячних платежів, визначених Графіком погашення, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість яка станом на 8 липня 2015 року складає 13 814,31 дол.США: 12005,14 дол. США (260 516,12 грн.) - заборгованість по кредиту; 1100, 53 дол.США (23 881,92 грн.) - заборгованість за відсотками; 708,64 дол.США (15377,76 грн.) - пеня. 24 квітня 2015 року Позичальнику було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості, проте вимоги Банку не було виконано. На підставі вищевикладеного ПАТ „РайффайзенБанкАваль" просило суд стягнути з ОСОБА_2 на йог користь заборгованість за кредитним договором в сумі 13 814,31 дол.США (за курсом НБУ становить 229 775,80 грн.): 12005,14 дол. США (260 516,12 грн.) - заборгованість по кредиту; 1100, 53 дол.США (23 881,92 грн.) - заборгованість за відсотками; 708,64 дол.США (15377,76 грн.) - пеня.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не погодившись з розміром та розрахунком заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

25 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «РайффайзенБанкАваль» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено кредитний договір №014/3169/14265/82, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 15300 дол.США, а Позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку строком до 25 березня 2018 року (а.с.11-25). 25 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством «РайффайзенБанкАваль» (Банк) та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 014/3169/14265/82/1 до кредитного договору, якою було передбачено тимчасове зменшення суми щомісячного платежу по кредиту та збільшено строк кредиту на 120 календарних місяців, а саме до 26 березня 2028 року (а.с.26-34).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши з відкритим акціонерним товариством «РайффайзенБанкАваль» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, ОСОБА_2 допустив порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, згідно з яким з серпня 2014 року почалося нерегулярне погашення кредиту та не в обсязі, визначеному умовами договору, а з квітня 2015 року взагалі припинено погашення заборгованості за кредитом, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з розрахунком позивача станом на 8 липня 2015 року становить 13 105, 67 дол.США: 12005,14 дол.США - заборгованість по кредиту та 1100, 53 дол.США - заборгованість по процентам (а.с.7-10).

Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Так само відповідно до п. 9.1 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором Кредитор маж право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом, пеню та штрафи відповідно до цього Договору.

В судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушений передбачений договором порядок погашення заборгованості, оскільки з квітня 2015 року заборгованість взагалі не погашалася, тому вимога позивача про стягнення всієї суми заборгованості, а саме дострокового стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є законною та обґрунтованою.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачена відповідальність Позичальника за неналежне виконання зобов'язання, а саме, згідно з п.16.3 Договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача за порушення строків повернення кредиту та сплаті процентів нараховано пеню на загальну суму 708,64 дол.США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 15 377,76 грн. (а.с.7-10).

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком пені, який надано позивачем в обґрунтування заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 3-29гс15.

Враховуючи вищевикладене розрахунок пені, починаючи з 26 жовтня 2014 року, коли почалася про строчка виконання зобов'язання, має проводитися в такому порядку.

місяць нарахуваннясума заборгованості (дол..США)сума заборгованості за відсотками (дол..США)загальна сума заборгованості (дол..США)курс НБУзагальна сума заборгованості (грн.)кількість днівподвійна облікова ставка НБУ %сума пені (грн)26.09.-26.10.201427,57140,02167,5912,952170,29302544,706.10-26.11. 201423,23144,44167,6714,972510,02312859,836.11.-26.12.201428,16139,50167,6615,772644,00302860,9026.12.14-26.01.1523,85143,78167,6315,812650,23312862,9326.01.-26.02.201524,13143,74167,8730,015037,783139166,726.02.-26.03.201538,27129,80168,0723,503949,652960188.226.03.26.04.201524,87143,14168,0122,533785,273160192.826.04.-26.05201529,76138,14167,9021,133547,733060174,926.05.-26.06.201525,52142,75168,2721,203567,323160181,626.06.-08.07.20150,0055,2655,2621,701199,14136025,61Всього 1158,17

Отже, загальна сума заборгованості по пені становить 1158 грн. 17 коп.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по пені в розмірі 708,64 дол. США, а в іншій частині, на думку суду, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, позов підлягає частковому задоволенню. При цьому суд приймає до уваги правову позицію Верховного суду України, яка викладена у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 6-1680 цс15, згідно з якою якщо у кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України) за наявності хоча б у однієї сторони зобов'язання: або у банка-отримувача або у ініціатора платежу індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, то суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідно до ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги, що позивачем було понесено судові витрати в сумі 2997 грн. 76 коп. (а.с.1), суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 192, 526, 533, 610, 612, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «РайффайзенБанкАваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «РайффайзенБанкАваль» (49044, м.Дніпро, пр..К.Маркса, 35, р/р 29091000000002, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором №014/3169/14265/82 від 25 березня 2008 року у розмірі 12005,14 дол.США - заборгованість по кредиту; 1100,53 дол.США - заборгованість по відсоткам та 1158 грн. 17 грн. - заборгованість по пені.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «РайффайзенБанкАваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «РайффайзенБанкАваль» (49044, м.Дніпро, пр..К.Маркса, 35, р/р 29091000000002, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) понесені судові витрати в сумі 2854 грн. 99 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, проте не були присутні під час проголошення рішення суду, мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко