Ухвала суду № 68008324, 25.07.2017, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/315/17

Провадження № 2/675/341/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 року м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Короля О.В.,за участю секретаря судового засідання Кущука А.О., сторін та інших осіб, які беруть участь в справі:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представник третьої особи 1: ОСОБА_3,

представник третьої особи 2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Ізяславського районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», ПАТ КБ «Приватбанк»

про визнання права власності на кошти та зняття арешту з рахунку та коштів на рахунку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася з позовною заявою до Ізяславського районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про визнання права власності на кошти та зняття арешту з рахунку та коштів на рахунку.

У судовому засіданні 25.07.2017 року представником відповідача заявлено клопотання, підтримане представником товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В обгрунтування заяви покликається, що Господарський суд Хмельницької області стягував борг із ОСОБА_4 не як із фізичної особи, а як із фізичної особи-підприємця і накладення державним виконавцем арешту на рахунки пов'язане саме з підприємницькою діяльністю позивача, а відтак вважає, що у відповідності до ст. 15 ЦПК, ст. 1, 12, 121-2 ГПК України, також п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні представник позивача вказав на відсутність підстав для закриття провадження в даній справі.

Розглянувши питання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, які прибули у судове засідання, суд вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановляючи ухвалу враховано наступне.

При визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Тобто критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що на вимоги ст. ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст. ст. 1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, тобто учасниками спору є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Разом з тим з врахуванням обставин встановлених у ході розгляду, суд вважає, що дана справа підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 205 ЦПК України із огляду на наступне.

03 червня 2016 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв Постанову № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

У відповідності до абзаців першого, другого та п'ятого пункту першого вказаної постанови, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язане з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Суд враховує, що згідно пункту 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна повязаний з їх підприємницькою діяльністю.

Слід зазначити і те, що частина 1 статті 52 ЦК України визначає, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як встановлено судом, державним виконавцем накладено арешт на рахунки позивача, яка являється боржником у виконавчому провадженні ВП № 52443026, під час проведення виконавчих дій на виконання Наказу про примусове виконання рішення за № 924/1337/14, виданого 06.11.2014 року Господарським судом Хмельницької області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна».

Слід відмітити, що Господарський суд Хмельницької області стягував заборгованість з ОСОБА_4 не як із фізичної особи, а як як суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи-підприємця і накладення державним виконавцем арешту на рахунки пов'язане саме з підприємницькою діяльністю позивача. Вказану обставину ні позивачем, ні представником спростовано не було.

Пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З врахуванням викладеного, на переконання суду, спір в даній справі має ознаки господарського та не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а відтак провадження у справі слід закрити, роз'яснивши позивачу право звернутися з даними позовними вимогами у порядку господарського судочинства в господарський суд Хмельницької області.

Керуючись ст. 168, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в цивільній справі №675/315/17 за позовом ОСОБА_4 до Ізяславського районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-МІКС Україна», ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання права власності на кошти та зняття арешту з рахунку та коштів на рахунку.

Повторне звернення до суду з цивільним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу право звернутися з даними позовними вимогами у порядку господарського судочинства в господарський суд Хмельницької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.В.Король