Ухвала суду № 68006697, 28.07.2017, Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

іменем України

28 липня 2017 рокуСправа №451/872/17Провадження № 1-м/451/2/17

28 липня 2017 року

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого - судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

прокурора Петрука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів клопотання про приведення вироку суду Чеської Республіки у відповідність із законодавством України, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України звернулося до Радехівського районного суду Львівської області із клопотанням, відповідно до якого, у зв'язку із прийняттям в Україну засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого відбування покарання, призначеного рішенням Міського суду в м.Прага від 29.05.2013 з урахуванням рішення апеляційного суду м.Правги від 21.08.2013.

Клопотання мотивовано тим, що 07 березня 2017 року наказом Міністерства юстиції України №797/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вирокои чеського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Чеської Республіки від 10.12.2014 №MSP-160/2014-МОТ-Т/24.

ОСОБА_1 засуджено рішенням Міського суду в м.Прага від 29.05.2013 з урахуванням рішення апеляційного суду м.Праги від 21.08.2013 до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених пунктом 1 статті 21, пунктом 2 статті 140 (замах на вбивство), пунктом 1 статті 234 (недозволене присвоєння, підробка та підміна платіжного засобу), підпунктом «а» пункту 1 статті 205 (крадіжка) Кримінального кодексу Чеської Республіки.

Згідно з ухвалою Міського суду в м.Прага від 05.09.2013 з урахуванням змін, внесених ухвалою цього ж суду від 31.01.2014, засудженому ОСОБА_1 зараховано у строк відбуття покарання період його перебування у слідчому ізоляторі від 04.10.2012 року до 21.08.2013 року.

ОСОБА_1 відбуває покарання у в'язниці м.Їржіце Чеська Республіка і кінець відбуття строку покарання - 04.10.2021 року.

Листами від 13.05.2016 №МЗР-160/2014-МОТ-Т/36 та від 09.02.2017 №М5Р-160/2014-МОТ-Т/43 Міністерство юстиції Чеської Республіки повідомило про згоду на передачу ОСОБА_1 з Чеської Республіки в Україну для подальшого відбування покарання.

Згідно даних, викладених у листі ДМС України від 17.06.2014 за №6.4/4492-14, останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.

У поданому клопотанні, ініціатор звернення просить суд визначити статті, частини статтей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним рішенням Міського суду в м.Прага від 29.05.2013 з урахуванням рішення апеляційного суду м.Праги від 21.08.2013 та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вищезазначених рішень судів.

Суд, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали справи у їх сукупності,вважає за необхідне привести рішенням Міського суду в м.Прага від 29.05.2013 з урахуванням рішення апеляційного суду м.Праги від 21.08.2013 стосовно ОСОБА_1 у відповідність з законодавством України з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний та території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна була приєднана на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб», 1983 рік встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Так, у статті 11 цієї Конвенції зазначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а)повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зараховувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури.

Виходячи з положень ст.10 Конвенції Про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, в разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначенуміру покарання з покараннямчи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст.606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями статею 610 цього Кодексу, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2)якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

За змістом частини 1 ст.7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, при цьому суд, як це зазначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є громадянином України і останнє відоме місце його проживання в Україні - це АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переведеним в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 17.09.2015 року.

Із рішення Міського суду в м.Прага від 29.05.2013 з урахуванням рішення апеляційного суду м.Праги від 21.08.2013 вбачається, що ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді 9 років позбавлення волі, із кінцевим строком відбуття покарання - 04.10.2021 року і дії його кваліфіковано за пунктом 1 статті 21, пунктом 2 статті 140 (замах на вбивство), пунктом 1 статті 234 (недозволене присвоєння, підробка та підміна платіжного засобу), підпунктом «а» пункту 1 статті 205 (крадіжка) Кримінального кодексу Чеської Республіки.

Вирішуючи питання про приведення рішень судів Чеської Республіки у відповідність із законодавством України, суд враховує наступні положення законодавства України.

Визначаючи статтю закону України про кримінальну відповідальність, якою передбачена відповідальність за кримінальний злочин, вчинений засудженим, суд виходить з того, що ОСОБА_1, як встановлено рішеннями судів ЧР, вчинив замах на вбивство, недозволене присвоєння, підробку та підміну платіжного засобу, а також крадіжку.

Статею 15 КК України визначено поняття замаху на злочин та його різновиди.

Частина 1 статті 115 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій оособі.

Частина 1 статті 357 КК України передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.

Частина 1 статті 185 КК України передбачає кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, на момент вчинення інкримінованих злочинів, відповідно до Кримінального кодексу України, дії ОСОБА_1, належить кваліфікувати:

- за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, де передбачено покарання від семи до пятнадцяти років позбавлення волі,

- за ч.1 ст.357 КК Україин, де передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років,

- за ч.1 ст.185 КК України, де передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськиих робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Строк відбуття покарання слід рахувати з 04 жовтня 2012 року.

При призначенні покарання за незакінчений злочин, суд вважає за необхідне застосувати норми ч.2 ст.68 КК України, відповідно до яких, строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією чатини статті) Особливої частини цього Кодексу (ч.1 ст.115 КК України).

Також, при визначенні виду та міри покарання ОСОБА_1, судом застосувуються вимоги ст.ст.70,72 КК України.

Керуючись ст.ст.110,370,372,602,606,609,610 КПК України та ст.ст.9-11 Конвенції Про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Чеської Республіки у відповідність із законодавством України, щодо громадянина України ОСОБА_1, задовольнити.

Привести рішення Міського суду в м.Прага від 29.05.2013 з урахуванням рішення апеляційного суду м.Праги від 21.08.2013, у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Станин Радехівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, вважати засудженим за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.357, ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України у виді дев'яти років позбавлення волі;

за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік та шість місяців.

Відповідно до ст.ст.70,72 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 04 жовтня 2012 року.

Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України та Департаменту пробації Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом семи днів з моменту проголошення, а Міністерством юстиції України та засудженим ОСОБА_1, у цей же строк, із моменту отримання її копії.

ГоловуючийМулявка О. В.