Ухвала суду № 68006229, 27.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 330/1312/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-сс/778/795/17 Головуючий в 1-й інстанції - Куценко О.О.

Єдиний унікальний номер 330/1312/17 Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Фоміна В.А., Шаповал О.С.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Мороки М.С.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника Басова Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, дистанційно, в режимі відеоконференції, матеріали провадження за апеляційними скаргами адвокатів Басова Г.М. та Великанова М.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 12 липня 2017 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України,

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 вересня 2017 року, без визначення розміру застави.

в с т а н о в и л а:

в апеляційних скаргах адвокати Басов Г.М. та Великанов М.О., просять скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, постановити нову ухвалу, обравши інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що підозри ОСОБА_2 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України взагалі не вручалися, підписи підозрюваного підроблені, порушено право на захист, зазначені незаконні дії, посадовими особами вчинені під час незаконного затримання та позбавлення волі ОСОБА_2

Ні в клопотанні слідчого, ні в оскаржуваній ухвалі суду не зазначено ні обґрунтована підозра у вчиненні злочинів, ні достатньо обґрунтована наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчим суддею не прийнято до уваги вимоги ст.178 КПК України, щодо врахування всіх обставин в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. В порушення вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд взагалі не визначив розмір застави. Жодний ризик передбачений ст.177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційних скарг; адвоката та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, за наступних підстав.

Згідно зі змістом судового рішення, слідчий Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Сербо М.О. за погодженням з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Керімовим Е.І., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_2

В клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що 27.06.2017 року, приблизно о 08 годині 20 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Носкова та Калініна в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, маючи умисел на незаконне позбавлення волі людини, діючи з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, за попередньою змовою групою осіб, попередньо розподіливши між собою ролі, примусово посадили потерпілу на заднє сидіння автомобіля марки «ВАЗ 221099», в кузові зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, тим самим позбавили її волі, утримуючи її в автомобілі, поїхали з місця вчинення злочину до місця мешкання потерпілої ОСОБА_10, а саме за адресою: АДРЕСА_3

В ході пересування з місця події, а саме з перехрестя вулиць Носкова та Калініна в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, до місця мешкання потерпілої, ОСОБА_9 наніс потерпілій тілесні ушкодження, погрожував їй фізичною розправою, тим самим подавив волю потерпілої до активного опору.

Після цього, здійснивши вимоги майнового характеру, залишили потерпілу за місцем її мешкання.

Тим самим, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, із заподіянням фізичних страждань та нанесенням тілесних ушкоджень, позбавили волі потерпілу ОСОБА_10, в період часу з 27.06.2017, 08 годині 20 хвилин до 16 годин 05 хвилин того ж дня.

27.06.2017 року, приблизно о 08 годині 20 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Носкова та Калініна в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_9, разом із ОСОБА_8, та невстановленою в ході досудового розслідування особою, маючи спільний злочинний умисел на незаконне позбавлення волі людини, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, з метою реалізації подальшої протиправної вимоги до потерпілої ОСОБА_10 щодо передачі її майна на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, шляхом загибу руки потерпілої ОСОБА_10 за спину примусово посадили потерпілу ОСОБА_10 на заднє сидіння автомобіля марки «ВАЗ 21099», в кузові зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, тим самим, реалізуючи спільний злочинний намір, незаконно позбавили волі потерпілу ОСОБА_10

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_9, разом із ОСОБА_8, та невстановленою в ході досудового розслідування особою, реалізуючи спільний злочинний намір, незаконно утримуючи потерпілу ОСОБА_10 на задньому сидінні в автомобілі «ВАЗ 21099», в кузові зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, поїхали з місця незаконного позбавлення волі потерпілої ОСОБА_10 до місця мешкання потерпілої ОСОБА_10, а саме за адресою: АДРЕСА_3. Знаходячись за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_10, ОСОБА_9, разом із ОСОБА_8, та невстановленою в ході досудового розслідування особою, висловив до потерпілої ОСОБА_10 та її чоловіка ОСОБА_11 вимоги передачі її майна, а саме грошей в сумі 30 000 гривень.

Отримавши відмову у передачі майна потерпілою ОСОБА_10, ОСОБА_9, разом із ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, продовжуючи свої злочинні дії на автомобілі «ВАЗ 21099», в кузові зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, під'їхали до магазину «Ренат», який знаходиться за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Центральна, 28-а. Знаходячись біля вказаного магазину, в автомобіль до потерпілої ОСОБА_10 сів ОСОБА_2 та ОСОБА_7, та, шляхом висловлення на адресу потерпілої ОСОБА_10, погроз нанесення тяжких тілесних ушкоджень та залякування, вчинили психологічний тиск на потерпілу, тим самим сприяли у подавлені активного опору потерпілої ОСОБА_10, з метою реалізації подальшої протиправної вимоги до потерпілої ОСОБА_10 щодо передачі її майна на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_7, та невстановленої в ході досудового розслідування особи.

Після цього, ОСОБА_9, реалізуючи спільний злочинний намір, разом із ОСОБА_8, та невстановленою в ході досудового розслідування особою, на автомобілі «ВАЗ 21099», в кузові зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, разом із потерпілої ОСОБА_10 поїхали в смт.Кирилівка, до будівлі дельфінарію, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Першотравнева, 1В. Біля будівлі дельфінарію ОСОБА_9, реалізуючи спільний злочинний намір, разом із ОСОБА_8, та невстановленою в ході досудового розслідування особою, знову зустріли ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Продовжуючи спільні злочинні дії, направлені на незаконне позбавлення волі потерпілої ОСОБА_10 та вимогу передачі майна потерпілої ОСОБА_10 (вимагання), на користь ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_2, реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, шляхом висловлення на адресу потерпілої ОСОБА_10 погроз та залякування, вчинили психологічний тиск на потерпілу ОСОБА_10, у вимаганні передачі майна потерпілої ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_2, шляхом погрози нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_2 підозрюється у вчинені вимагання, з погрозою нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.189 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення 07.07.2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017081140000209, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

09.07.2017 кримінальні провадження за №12016080140000209, за №12017081140000212, об'єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєний №12017081140000209.

08.07.2017 ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст.146 ч.2 КК України.

10.07.2017 ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст.189 ч.2 КК України.

З посиланням на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого, посилаючись на те, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним у провадженні ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

За наслідками розгляду апеляційних скарг колегією суддів встановлено наступне.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, а також з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчинені кримінальних правопорушень в яких підозрюється останній, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисників, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, доводи захисників про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність "обґрунтованої підозри" у вчиненні правопорушення передбачає "наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин" (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства", те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства". У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисників про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Наведені слідчим обставини, які, на його думку, були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.

Розмір застави не обирався відповідно до вимог ст. 183 ч. 4 п. 1 КПК України.

Інші доводи захисників також не свідчать про істотне порушення норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційні скарги захисників з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги адвокатів Басова Г.М. та Великанова М.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 12 липня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 строком на 60 діб, без визначення розміру застави, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Білоконев В.М. Фомін В.А. Шаповал О.С.