Ухвала суду № 68006120, 31.07.2017, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1438/15-к

провадження № 1-кс/439/269/17

УХВАЛА

про відвід судді

31 липня 2017 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Бородійчук О.І.,

з участю:

секретаря судового засідання Скорик І.Б.,

прокурора Буфан Н.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3.,

захисників Дмитренка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого адвоката Дмитренка В.П. про відвід судді Петейчука Б.М. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 420150060000001340 від 03.07.2015 року про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Бродівського районного суду Львівської області (головуючий суддя Петейчук Б.М.) перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України.

31.07.2017 року захисником обвинуваченого адвокатом Дмитренком В.П. подано заяву про відвід судді Петейчука Б.М.

Подану заяву захисник мотивує тим, що суддя Петейчук Б.М. при відсутності в матеріалах кримінального провадження доказів про належне оповіщення свідка сторони захисту ОСОБА_4 про судові засідання постановив 23 червня 2017 року ухвалу про застосування до вказаного свідка приводу. Натомість, щодо свідків обвинувачення, обов'язок забезпечення явки яких у судові засідання взяв на себе прокурор, однак, суддя Петейчук Б.М. приводу не застосував.

Заявник вважає, що суддя Петейчук Б.М., незважаючи на клопотання сторони захисту про визнання на підставі частини дванадцятої статті 290 КП К України недопустимими наданих стороною обвинувачення у судовому засіданні 25 липня 2017 року речових доказів, які в порушення вимог частик 2-4 статті 290 КПК України не були взагалі відкриті стороні захисту, в порушення вимог частини 2 статті 89 КПК України дослідив їх у судовому засіданні і приєднав до матеріалів справи, проігнорувавши правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 16 березня 2017 року у справі №671/463/15-к, номер в ЄДРСР 66203468, у застосуванні частини 12 статті 290 КПК України.

Також адвокат наголошує, що суддя Петейчук Б.М. замість передачі питання про заявлений йому відвід на розгляд іншому судді без будь-якої мотивації причин на підставі частини 4 статті 81 КПК України залишив вказану заяву без розгляду, процитувавши лише вказану процесуальну норму і не розкривши змісту фактичних обставин, які б містили ознаки зловживання стороною захисту правом на відвід, обмеживши сторону захисту у праві на відвід судді.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Дмитренко В.П. заяву про відвід підтримали.

Окрім того, в судовому засіданні захисник просив врахувати, що суддя Петейчук Б.М. змушував обвинуваченого стоячи висловлюватися в судовому засіданні в той час, коли обвинувачений ОСОБА_3 пересувається з допомогою милиць, так як має травмовану праву ногу, яка в даний час загіпсована.

Також захисник зауважує, що суддя Петейчук Б.М. спілкувався з прокурором Буфаном Н.М., який підтримує обвинувачення в судовому засіданні.

З метою перевірки фактів, наведених в заяві про відвід, захисник просить відтворити звукозапис двох останніх судових засідань.

Суддя Петейчук Б.М., якому заявлено відвід, в засіданні по розгляду заяви про його відвід участі не брав, подав письмову заяву, у якій просить розгляд справи провести у його відсутності та у заяві повідомив, що заявлений йому відвід є безпідставним і таким, що спрямований на затягування кримінального провадження.

Прокурор Буфан Н.М. вважає заяву безпідставною та такою, що до задоволення не підлягає.

Дослідивши заяву захисника про відвід судді, врахувавши думку учасників процесу, суд приходить до переконання, що така заява є безпідставною та не підлягає до задоволення виходячи із таких міркувань.

Частиною 1 ст. 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до абз. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року) вказав, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

На думку суду, вищенаведені твердження заявника про сумніви у безсторонності та упередженості судді Петейчука Б.М. є голослівними та не можуть свідчити про упередженість судді при розгляді даного кримінального провадження, і не є тією обставиною, яка відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, викликає сумнів у неупередженості судді.

Керуючись ст.ст. 75, 81, 82 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого - адвоката Дмитренка В.П. про відвід судді Петейчук Б.М.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бородійчук О.І.