Рішення № 68004814, 26.07.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/550/2017(м)

263/15195/15-ц

Категорія 55 Головуючий у 1-й інстанції Томілін О.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Гаврилової Г.Л., Пономарьової О.М.,

секретар -Брежнєв Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості із заробітної плати та з оплати лікарняних за апеляційною скаргою Виконавчої дирекції ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі її представника ОСОБА_4, на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 квітня 2016 року,

В с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі КП «Компанія «Вода Донбасу» або підприємство),ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), в якому, зменшив свої вимоги, просила стягнути на її користь з КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованість по заробітній платі за період з червня 2014 року по листопад 2015 року включно, заборгованість по оплаті лікарняних в сумі 8560 грн., стягнути з Фонду оплату за лікарняні в сумі 8560 грн.

В обґрунтування позову вказувала, що з 05 грудня 2013 року знаходиться з КП «Компанія «Вода Донбасу» у трудових відносинах, однак заробітна плата виплачувалась нерегулярно, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої невідомий, оскільки відповідач не надав позивачу відповідної довідки. Крім того КП «Компанія «Вода Донбасу» не оплатило лікарняні листки позивача, зокрема № 843414 за період з 15 травня 2014 року по 23 травня 2014 року у сумі 555,84 грн., № 842960 за період роботи з 23травня 2014 року по 30 травня 2014 року у сумі 555,84 грн., № 911040 за період з 16 червня 2014 року по 25 червня 2014 року у сумі 738,56 грн., № 668383 за період з 01 липня 2014 року по 11 липня 2014 року у сумі 722,24 грн., № 668019 за період з 17 липня 2014 року по 17 листопада 2014 року у сумі 5987,52 грн., а всього 8560 грн. Вказані листки непрацездатності надавались роботодавцю своєчасно, однак останній їх не оплатив, посилаючись на відсутність коштів.

Листом-відповіддю Фонду позивачу повідомлено, що позивач може отримати належні їй грошові кошти безпосередньо у відділенні Фонду. Однак у позивача немає можливості виїхати до відділення Фонду через відсутність коштів та довідки переселенця.

Позовні вимоги заявила до обох відповідачів, оскільки не розуміє хто саме повинен їй оплачувати лікарняний.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості з оплати лікарняних задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_2 суму заборгованості допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання (лікарняних) в розмірі 7555 грн. 04 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до КП «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення заборгованості із заробітної плати та з оплати лікарняних залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від6 травня 2016 року резолютивну частину рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості із заробітної плати та з оплати лікарняних доповнено текстом наступного змісту: «Стягнути з ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.».

Не погоджуючись з рішенням, Фонд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин справи, порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зокрема зазначає, що нормативними актами, якими врегульовано порядок здійснення страхових виплат у звязку із тимчасовою втратою працездатності, та які діяли на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено здійснення фінансування матеріального забезпечення ОСОБА_3 обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності безпосередньо застрахованій особі, а тому вимога позивача до ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо здійснення оплати за листками непрацездатності є безпідставною та такою, що суперечить порядку фінансування страхувальників. Крім того, законодавством не визначено механізм фінансування страхувальників, місцезнаходження яких є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 07 липня 2016 року апеляційну скаргу представника виконавчої дирекції ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_4 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 квітня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення оплати з лікарняних та додаткове рішення від 06 травня 2016 року про стягнення суми судового збору скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до КП «Компанія «Вода Донбасу», ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості із заробітної плати та з оплати лікарнянихзадоволено частково.

Стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_2 заборгованість з оплати лікарняних у розмірі 7 555 грн.04 коп.

В задоволенні позовних вимог доДонецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості з оплати лікарняних відмовлено.

Стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн.20коп.

Стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності судові витрати у розмірі 1071 грн.84 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року касаційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» задоволено частково.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 07 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, про що свідчить запис в книзі телефонограм апеляційного суду за № 1107 (а.с 129,130). Також позивач була повідомлена про розгляд справи шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті апеляційного суду (а.с. 131).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника Фонду ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, заперечення представника КП «Компанія «Вода Донбасу» - ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду цим вимогам частковоне відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи,ОСОБА_2 з 05 грудня 2013року є працівником Макіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» (далі Макіївське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу».

Згідно з копіями листків непрацездатності за періоди з 15.05.2014р. по 23.05.2014р. (№843414), з 23.05.2014р. по 30.05.2014р. (№842960), з 16.06.2014р. по 25.06.2014р. (№911040), з 01.07.2014р. по 11.07.2014р. (№666383), з 14.07.2014р. по 17.11.2014р. (№668019) ОСОБА_2 знаходилася на лікарняних.

Відповідно до наказу №130к від 14.07.2014р. ОСОБА_2 було надано відпустку по вагітності та родам з 14.07.2014р. по 16.11.2014р. (т.1 а.с.83).

Наказом №219к від 17.11.2014р. ОСОБА_2 було надано відпустку до досягнення дитиною 3-х років з 17.11.2014р. по 01.10.2017р. (т.1 а.с.84).

З наданих відповідачем КП «Компанія «Вода Донбасу» документів (довідки, заяв-розрахунків, платіжних доручень) вбачається, що заборгованість по заробітній платі у підприємства перед позивачкою відсутня, позивачці були оплачені перші 5 днів за листками тимчасової непрацездатності №911040, №842960, №666383. Заяви-розрахунки страхувальника на фінансування нарахованої допомоги за вказані позивачкою періоди надані до Макіївської міської виконавчої дирекції ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (т.1 а.с.68-82). Зведені заяви-розрахунки були спрямовані до відповідача ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для здійснення фінансування. Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визнає розмір не профінансованого матеріального забезпечення на суму 7555,04грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що обовязок по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання починаючи з шостого дня непрацездатності покладено саме на Фонд.

З таким висновком колегія суддів не може погодитися повністю виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування узв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, законодавець покладає обовязок сплати перших пяти днів лікарняного застрахованій особі на роботодавця/ підприємство, а з шостого дня та до відновлення працездатності на Фонд.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством було виплачено позивачу у червні 2014 року заробітну плату разом із оплатою перших пяти днів лікарняних № 842960 277,92 грн., № 911040 461,60 грн., та у липні 2014 року підприємством було виплачено позивачу перші пять днів лікарняного № 668383 у розмірі 365,44 грн. (т.1 а.с.68,69,78,77). Зазначені виплати були перераховані позивачу, що підтверджується платіжними дорученнями № 2854 від 25 липня 2014 року, № 2975 від 01 серпня 2014 року, № 3045 від 19 серпня 2014 року, № 40 від 03 жовтня 2014 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що Макіївським ВУВКГ КП «Компанія вода Донбасу» 17 липня 2014 року було надано Макіївській міській виконавчій дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявки розрахунки для оплати фондом позивачу лікарняних з шостого дня втрати працездатності № 842960 у розмірі 277,92 грн., № 911040 у розмірі 276,96 грн. та лікарняного № 843414 у повному розмірі у звязку із причиною непрацездатності у сумі 555,84 грн.(т.1 а.с.91 -93).

29 серпня 2014 року Макіївським ВУВКГКП «Компанія вода Донбасу» було надано Макіївській міській виконавчій дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявки розрахунки для оплати фондом позивачу лікарняного з шостого дня втрати працездатності № 666383 у розмірі 456,80 грн., та лікарняного № 668019 у повному обсязі у звязку із причиною непрацездатності у сумі 5987,52 грн.(т.1 а.с.94 97).

Зазначені суми підприємством були нараховані, однак не виплачені позивачу.

Матеріали справи не містять інформації щодо перерахування підприємству Фондом грошових коштів для оплати лікарняних позивачу.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні позову до підприємства, оскільки останній виконав усі свої обовязки у повному обсязі, а саме оплатив позивачу перші пять днів лікарняних та подав фонду заявки розрахунки для оплати інших частин лікарняних.

Порядок нарахування та виплат страхових виплат у звязку із тимчасовою втратою працездатності здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 3 розділу VII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території ОСОБА_3 і Луганської областей.

Відповідно до пп. 19 п. 1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (Донецька область), який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів Українивід 2 грудня 2015 року № 1275-р, постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII « Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл ОСОБА_3 та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах ОСОБА_3 та Луганської областей» від 16 вересня 2014 року № 1680- VIII та постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл ОСОБА_3 та Луганської областей тимчасово окупованими територіями, місто Макіївка відноситься до міст, на території яких здійснюється антитерористична операція та визнано тимчасово окупованою територією.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014року №1085 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. В цьому Переліку є і м. Макіївка Донецької області.

Отже, в м.Макіївка проводиться антитерористична операція і там не здійснює свою діяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, зі змінами внесеними згідно із Законом України від 05 червня 2014 року, передбачено, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Таким чином, у звязку із проведенням антитерористичної операції, питання нарахування та виплат страхових виплат у звязку із тимчасовою втратою працездатності регулюється спеціальними нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообовязкове державне соціальне страхування» установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, повязаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів.

Постановою Кабінету Міністрів Українивід 05 листопада 2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення та продовження надання соціальних послуг, за рахунок коштів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Крім того, надання соціальних послуг, за рахунок коштів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування врегульовано Порядком надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 грудня 2014 року № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2015 року за № 68/26513 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, матеріальне забезпечення надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції та і не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у звязку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме:1) допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи;2) допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи;

Відповідно до п. 4 Порядку для отримання матеріального забезпечення застраховані особи звертаються особисто або через законного представника до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) (далі - робочий орган Фонду) із заявою, яка повинна містити реквізити банківської установи та номер поточного рахунку застрахованої особи для зарахування матеріального забезпечення, та предявляють паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідку про взяття на облік, а також надають документи, передбачені пунктами 5-9 цього Порядку, а у разі подання заяви законним представником застрахованої особи додатково пред'являються документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.

Тобто, особи з територій на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають право на одержання страхових виплат за умови переміщення з окупованої території і звернення до органу з питань соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В позовній заяві ОСОБА_6 зазначає про відсутністьвідповідної довідки переселенця та можливості виїхати безпосередньо до відділення Фонду.

Державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду особам, які тимчасово втратили працездатність та які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Їх права в повній мірі захищено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», актами Кабінету Міністрів України, іншим нормативно-правовими актами. На законодавчому рівні також визначено, що фінансування видатків з бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення вказаних територій під контроль органів державної влади.

Вищевикладене свідчить про те, що здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг у період наявності збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення страхових виплат особам, які не перемістились з тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території. Тобто, обов'язку здійснювати виплати таким особам жодним нормативним актом не встановлено.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-51цс17.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідачів страхових виплат не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Місто Макіївка Донецької області знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, Фонд свою діяльність там не здійснює. Страхові виплати здійснюються особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися, переміщені з тимчасово окупованої території, району проведення АТО або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за їх фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО.

Матеріали справи не містять даних про взяття ОСОБА_2 на облік як особи, що переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Як пояснили представники відповідачів, і це підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Макіївська міська виконавча дирекція ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перемістилась на підконтрольну органам державної влади України територію та зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1. Страхувальник роботодавець, а саме Макіївське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» залишилась на непідконтрольній території, зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_2, на якій здійснює по цей час свою виробничу діяльність (т.1 а.с.20 24, 26 29, 111 120, 159 161). Зазначили також, що ОСОБА_2 не позбавлена можливості отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах у робочому органі Фонду за місцем знаходження на обліку внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття її на вказаний облік.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права, що, відповідно до ст.. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Фонду суми заборгованості допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання (лікарняних).

Як розяснено в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Оскільки рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь позивача суми заборгованості допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання (лікарняних) підлягає скасуванню, додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 6 травня 2016 року про стягнення з останнього на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. втрачає силу та підлягає скасуванню.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах до КП «Компанія «Вода Донбасу» постановлено з дотримання норм матеріального і процесуального права, в цій частині рішення повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову до КП «Компанія «Вода Донбасу відповідають обставинам справи, підтверджуються допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні і підстав для його скасування у цій частині не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні з даним позовом ОСОБА_2 судовий збір не сплатила, ухвалою суду їй було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою відповідачем Фондом здійснено оплату судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» у сумі 1071 грн. 84 коп. (т.1 а.с. 180), а відповідачем КП «Компанія «Вода Донбасу» понесені витрати по сплаті судового збору при подачі касаційної скарги у сумі 1286 грн.21 коп. (т.2 а.с.28).

Враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, з останнього підлягає стягненню у відшкодування судового збору в дохід держави 487,20 грн., на користь Фонду у відшкодування сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - 1071, 84 грн., на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» у відшкодування сплати судового збору за подачу касаційної скарги - 1286,21 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі її представника ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 квітня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_2 суму заборгованості допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання (лікарняних) у розмірі 7555 гривень 04 копійок та додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 травня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості із заробітної плати та з оплати лікарняних відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір 487 гривень 20 копійок, на користь Виконавчої дирекції ОСОБА_3 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ЄДРПОУ 21955772) у відшкодування судового збору 1071 гривень 84 копійок, на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678) у відшкодування судового збору 1286 гривень 21 копійку.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: О.М.Пономарьова

ОСОБА_7