Ухвала суду № 68003001, 27.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6557/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

апелянта - ОСОБА_1;

представника ГУ МВС в Одеській області - Лисюка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року про залишення позову в частині вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а також про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області (далі - Ліквідаційна комісія ГУ МВС в Одеській області) та Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області ), в якому з урахуванням уточнень заявив наступні вимоги.

Так, звертаючись до Ліквідаційної комісії ГУ МВС в Одеській області ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Одеській області №77 о/с від 05 серпня 2016 року про його звільнення з посади старшого слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління ГУМВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»;

- поновити його на попередній посаді з 06 листопада 2015 року;

- зобов'язати начальника ГУ МВС України в Одеській області задовольнити рапорт, поданий ним згідно п.9 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» звільнити його за п.64 «з» (у зв'язку з переходом на роботу до іншого відомства);

- зобов'язати начальника ГУ МВС України в Одеській області перерахувати його загальний робочий стаж роботи в системі Міністерства внутрішніх справ у зв'язку зі звільненням відповідно до наказу №77 від 05 серпня 2016 року;

- стягнути з ГУ МВС України в Одеській області на його користь грошове утримання з 04 травня 2016 року до моменту винесення відповідного рішення.

До ГУНП в Одеській області позивачем були адресовані вимоги про зобов'язання розглянути його заяву від 07 листопада 2015 року про прийом на службу в поліцію та призначити на посаду слідчого управління ГУНП в Одеській області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року було задоволено клопотання представника відповідачів та залишено без розгляду позов у частині вимог про зобов'язання ГУ МВС України в Одеській області задовольнити рапорт ОСОБА_1 щодо звільнення за п.64 «з» (у зв'язку з переходом на роботу до іншого відомства), який був поданий 03 листопада 2015 року.

До того ж були залишені без розгляду вимоги позивача про зобов'язання ГУНП в Одеській області розглянути його заяву від 07 листопада 2015 року згідно п.9 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» про прийом на службу в поліцію та відповідно призначити на посаду слідчого управління ГУНП в Одеській області.

Підставою для залишення позову без розгляду, суд вважав пропущення позивачем строків звернення до суду, встановлених ч.3 ст.99 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити відповідачам у задоволенні клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга може бути частково задоволена з наступних підстав.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України).

Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним.

Спеціальні строки звернення до суду встановлені, у тому числі, і в ч. 3 ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду, у тому числі і на стадії судового розгляду справи (ст.100 КАС України).

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні суду першої інстанції перебував позов ОСОБА_1 про визнання протиправним наказу про звільнення від 04 листопада 2015 року та поновлення на роботі (а.с.17-19, 24-29).

Розгляд судом цього позову передував розгляду даного спору, про законність звільнення позивача, яке відбулося 05 серпня 2016 року та законність якого зараз є предметом розгляду.

У січні 2016 року позивач, уточнюючи свої позовні вимоги просив, у тому числі:

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України та Ліквідаційну комісію ГУ МВС в Одеській області розглянути його рапорт від 03 листопада 2015 року та звільнити його за п.64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (у зв'язку з переходом на роботу до іншого відомства);

- призначити його на рівнозначну посаду в ГУНП в Одеській області, згідно п.9 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» на підставі поданої ним 06 листопада 2015 року заяви, а в разі відсутності відповідної посади за штатним розкладом, зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України ввести додаткову посаду.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, сформулював вимоги позивача в цій частині наступним чином:

- зобов'язати ГУ МВС України в Одеській області розглянути рапорт, поданий позивачем 03 листопада 2015 року про звільнення за пунктом 64 «з» у зв'язку з переходом на роботу до іншого відомства згідно «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у зв'язку з виявленням бажання проходити службу в поліції;

- зобов'язати ГУНП в Одеській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у ГУНП в Одеській області.

Приймаючи рішення за цими вимогами, суд першої інстанції у своєму рішенні від 04 травня 2016 року зазначив, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ МВС України в Одеській області розглянути його рапорт від 03 листопада 2015 року щодо звільнення за п.64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» підлягає задоволенню, оскільки встановлений факт подання такого рапорту.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ГУНП в Одеській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади в цьому органі, відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», суд відмовив, мотивуючи це тим, що така вимога заявлена передчасно, оскільки заява позивача про прийняття його на службу не розглядалася суб'єктом владних повноважень.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Аналіз викладених фактичних обставин справи свідчить про те, що судом першої інстанції при розгляді спору, взагалі не була розглянута вимога позивача про обов'язок ГУ МВС України в Одеській області звільнити його, згідно з поданого рапорту від 03 листопада 2015 року за п.64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», адже формулюючи вимоги позивача суд взагалі не зазначив про таку вимогу.

Позивач погодився з рішенням суду першої інстанції, його не оскаржив та не ставив питання щодо постановлення додаткового рішення.

Тому, слід погодитися з позицією суду першої інстанції, що позивачем, за наведеними вище вимогами, пропущений строк звернення до суду, оскільки він належним чином не захистив свого порушеного права при першому зверненні до суду.

У той же час, на звернення до суду з вимогою про зобов'язання ГУНП в Одеській області розглянути заяву від 07 листопада 2015 року про прийом на службу в поліцію та призначити на посаду слідчого управління ГУНП в Одеській області, строк позивачем не пропущено, оскільки суд першої інстанції відмовив в її задоволенні з підстав того, що вона заявлена передчасно, адже на момент прийняття судового рішення, не був розглянутий керівництвом ГУ МВС України в Одеській області рапорт позивача від 03 листопада 2015 року про переведення до Національної поліції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову про зобов'язання ГУНП в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2015 року про прийом на службу та призначити на посаду, прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню та направленню для продовження розгляду.

Водночас висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем місячного строку звернення до суду без поважних причин для захисту свого права про зобов'язання задовольнити рапорт від 03 листопада 2015 року та звільнити за п.64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 196, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року - скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про зобов'язання ГУНП в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2015 року про прийом на службу, а також про призначення його на посаду слідчого управління Національної поліції в Одеській області.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Направити справу для продовження розгляду в частині скасованого судового рішення до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення в частині відмови в задоволенні апеляції.

В частині скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду, ухвала оскарженню не підлягає.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський