Ухвала суду № 68002698, 25.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7060/17 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Бужак Н.П. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-АТЕЛЬЄ" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХ-АТЕЛЬЄ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримані вимоги ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, суд першої інстанції із посиланням на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" вказав на те, що в даному випадку не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок Окружного адміністративного суду м. Києва передчасним з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка повинна здійснити таку оплату.

Водночас, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Однак, перед вирішенням питань, про які йдеться в диспозиції частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (частини 1 статті 88 КАС України), встановлений розмір судового збору, що підлягає сплаті слід порівняти з матеріальними можливостями сторони.

В той же час, на підтвердження незадовільного майнового стану позивачем було надано суду першої інстанції наступні докази: фінансовий звіт суб'єкту малого підприємства, податкову декларацію на прибуток за 2016 рік, рух коштів по розрахунковому рахунку позивача за лютий, березень, квітень 2017 року.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував положення процесуального закону та не навів мотивів за яких дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, зокрема, не дослідив документи, які надані позивачем як доказ скрутного майнового стану, та не надав їм належної правової оцінки.

Таким чином, в даному випадку належить детально дослідити докази важкого фінансового стану підприємства, його безпосередній зв'язок із можливістю сплати визначеної судом суми судового збору.

Оскільки Окружний адміністративний суд м. Києва допустив порушення вимог процесуального закону під час вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору, тому не можна вважати вірним його наступне рішення про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28.07.2017 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.