Постанова № 68002224, 26.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2017 року № 826/12294/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПідприємства з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»доОфісу великих платників податків Держаної фіскальної служби Українипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняНа підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків Держаної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу з приводу несвоєчасної сплати узгодженого зобов'язання, з земельного податку за 2015 рік є хибними, оскільки суму зобов'язання підприємством сплачено відповідно до платіжного доручення № 5417 від 21.01.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду мста Києва від 28.03.2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

В порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв'язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа 826/12294/16, справу розподілено між суддями повторно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2017 року справу прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.06.2017 року представником позивача позовні вимоги підтримано.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано усні, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення Податкового кодексу України, які підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Суд, керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 14.06.2017 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Відповідно до наданих доказів, позивач являється платником земельного податку, та подає декларацію з плати за землю, за земельну ділянку, що знаходиться у Святошинському районі міста Києва по вулиці Екскаваторна, 37-А.

Офісом великих платників податків ДФСУ проведено камеральну перевірку Підприємства з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» з питань несвоєчасної сплати земельного податку за грудень 2015року.

За результатами перевірки складено Акт від 04.07.2016 року № 875/28-10-42-09/21622958 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що Підприємством з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» в порушення п. 57.1 ст. 57 п. 287.3 ст. 287 Подакового кодексу України несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання по земельному податку за грудень 2015року на суму 10073,05грн. згідно поданої податкової декларації з плати за землю за 2015рік від 03.02.2015 №9008192500 та донарахування податку за грудень 2015року в сумі 1 521,75грн. згідно уточнюючої податкової декларації від 28.09.2015року №9199285252, кількість днів затримки - 20 днів.

Не погодившись із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, позивачем 12.07.2016 року до Офісу великих платників податків ДФС України подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого, листом від 20.07.2016 року № 157414/10/28-10-42-8-47 позивачу повідомлено про відповідність висновків акту камеральної перевірки вимогам законодавства.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки Офісом великих платників податків ДФСУ 25.07.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001714209, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати узгодженого зобов'язання, з земельного податку з юридичних осіб, на 20 календарних днів, нараховано штрафні санкції у розмірі 1 158,05грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0001714209 від 59.07.2016року неправомірним, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки безпідставними, тому звернувся до Суду із відповідним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Водночас, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПК України).

Строки сплати земельного податку визначено статтею 287 ПК України, якою встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як зазначалось вище, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки податкового органу щодо несвоєчасної сплати зобов'язання по земельному податку за грудень 2015року, зокрема таку суму сплачено 19.02.2016 року, хоча граничний термін сплати зобов'язання настає 30.01.2016 року.

З такими міркування податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до декларації від 03.02.2015 №9008192500 та уточнюючої декларації від 28.09.2015року №9199285252, позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання із сплати земельного податку за грудень 2015 року на загальну суму 11 595,00грн. із граничним терміном сплати - 30.01.2016 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення від 21.01.2016 року № 5417, що Підприємством з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» сплачено зобов'язання з земельного податку за грудень 2015 року в розмірі 11 595,00грн., однак суму зобов'язання підприємством сплачено на рахунки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Враховуючи, що нормами статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, суд погоджується з доводами позивача, що сплата зобов'язання відповідно до платіжного доручення від 21.01.2016 року № 5417 є належним доказом своєчасного погашення узгодженого зобов'язання.

Також судом встановлено, що позивач, дізнавшись про не зарахування сплаченого зобов'язання з податку на землю за грудень 2015 року, листом від 25.01.2016 року звернувся до ДПІ у Святошинському районі із проханням зарахувати сплачений на рахунки ДПІ земельний податок перерахувати на рахунки Офісу великих платників податків.

Статтею 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У той же час ст. 126 ПК України віднесено до глави 11 розділу ІІ ПК України «Відповідальність».

Так, у відповідності до ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Отже, настання відповідальності, передбаченої ст.126 ПК України, можливе лише за умови встановлення ознак податкового правопорушення, які визначені ст.109 ПК України, в діяннях особи, що до неї притягається.

Як вбачається з наведених норм, обов'язковою ознакою податкового правопорушення є протиправність діяння платника податків, яке потягло невиконання чи неналежне виконання вимог податкового законодавства.

В контексті приписів ст. 126 ПК України така протиправність має полягати в несплаті платником податку узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що для застосування штрафу відповідно до ст. 126 ПК України необхідними є наявність існування таких обставин: узгодження грошових зобов'язань та погашення суми податкового боргу із затримкою (понад строки визначені для сплати суми грошового зобов'язання).

Разом з тим, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що позивачем вжито всіх можливих заходів для своєчасної сплати узгодженого зобов'язання із сплати земельного податку за грудень 2015 року, а несвоєчасне зарахування таких коштів на відповідні бюджетні рахунки відповідача не може слугувати підставою для нарахування штрафних санкцій на підставі ст.. 126 ПК України

З урахуванням всього викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001714209 від 25.07.2016 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Офісом великих платників податків ДФС України № 0001714209 від 25.07.2016 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Держаної фіскальної служби України на користь Підприємства з 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30, код за ЄДРПОУ 21622958) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) .

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук