Постанова № 68002182, 26.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 червня 2017 року справа №826/15274/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті КиєвідоПриватного акціонерного товариства "ПАННА"простягнення податкового боргуВ С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - позивач, ДПІ у Голосіївському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "ПАННА" (далі по тексту - відповідач, ПрАТ "ПАННА"), в якому просить стягнути з рахунків відповідача суму податкового боргу у розмірі 22 397,32 грн.

Згідно з довідкою про грошові зобов'язання та податковий борг за ПрАТ "ПАННА" обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у розмірі 16 938,67 грн. та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 458,65 грн., а також пеня за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, ДПІ у Голосіївському районі вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судому порядку.

Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як зазначає позивач в адміністративному позові, спірна сума податкового боргу виникла у ПрАТ "ПАННА" внаслідок донарахування податкового зобов'язання податковим органом, а також несплати визначених самостійно податкового зобов'язання.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували наявність у ПрАТ "ПАННА" податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 16 938,67 грн., податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 458,65 грн. та пені за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань, зокрема інтегрованої картки із сумою недоїмки, податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, що позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі не підтверджуються документально, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.А. Кузьменко