Постанова № 68002125, 23.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 червня 2017 року 09:23 справа №826/11524/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект"доДержавної аудиторської служби Українитретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Склад РКД"провизнання протиправними та скасування пунктів вимогиО Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (далі по тексту - позивач, ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної фінансової інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати пункт 6 (в частині діяльності ВП "Атомкомплект") та пункт 7 вимоги відповідача від 07 лютого 2014 року №05-14/148.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, позов задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2015 року К/800/41925/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 року адміністративну справу №826/11524/14 прийнято до провадження суддею Кузьменком В.А. та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Склад РКД" (далі по тексту - третя особа, ТОВ "Склад РКД").

В ході нового розгляду справи судом здійснено заміну відповідача Державну фінансову інспекцію України на правонаступника - Державну аудиторську службу України.

В судовому засіданні 16 листопада 2016 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; за відсутності заперечень представників сторін на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Державною фінансовою інспекцією України, правонаступником якої є відповідач, відповідно до пункту 2.27 Плану контрольно-ревізійної роботи на Ш квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" та його відокремлених підрозділів за період з 1 липня 2012 року по 30 вересня 2013 року, якою встановлено низку порушень та недоліків, за наслідками якої складено акт від 27 грудня 2013 року №05-21/341 (далі по тексту - акт ревізії).

На підставі акта ревізії та відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ Державною фінансовою інспекцією України направлено позивачу вимогу від 07 лютого 2014 року №05-14/148 про усунення порушень.

Так, згідно пункту 6 вищевказаної вимоги, в порушення статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193, статті 229 Господарського кодексу України та умов контракту №32231GOODS-1 поставка ТОВ "Склад РКД" обладнання, яке виявилося непридатним для використання, прийняття ВП "Атомкомплект" цього обладнання та перерахування ТОВ "Склад РКД" коштів в сумі 22 439,2 тис. гривень призвело до матеріальної шкоди (збитки) ДП "НАЕК "Енергоатом" на зазначену суму. У зв'язку з чим Державна фінансова інспекція України вимагає, у встановленому чинним законодавством порядку, стягнути з ТОВ "Склад РКД" суму заподіяних збитків в розмірі 22 439,2 тис. гривень, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Згідно пункту 7 вищезазначеної вимоги, в порушення вимог статті 231 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, ВП "Атомкомплект" за наявністю підстав для проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення з ТОВ "Склад РКД" та ТОВ "Кабельтехпостач" штрафних санкцій за неякісне виконання договірних зобов'язань відокремленим підрозділом протягом року з моменту виникнення таких підстав втрачено можливість із стягнення пені та штрафних санкцій, в тому числі з ТОВ "Склад РКД" - 5 986,5 тис. гривень, ТОВ "Кабельтехпостач" - 28,22 тис. гривень і, як наслідок, до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму, у зв'язку з чим Державна фінансова інспекція України вимагає, у встановленому законодавством порядку відшкодувати за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення матеріальну шкоду (збитки) в сумі 6 014,72 тис. гривень.

Позивач не погоджується із висновками акта ревізії та прийнятою на його підставі вимогою про усунення порушень, зокрема в частині пункту 6 та 7 вимоги, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної ревізії щодо порушень позивачем положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України при провадженні господарської діяльності є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову підтримав висновки акта ревізії, посилаючись на те, що під час проведення ревізії встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, внаслідок яких ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" завдано значних збитків.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23 грудня 2015 року К/800/41925/15 зазначив, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, а тому, оскільки "у справі, що розглядається, Держфінінспекція у своїх вимогах, зокрема у пунктах 6 та 7, вказує на виявлені збитки, їх розмір та зобов'язання ДП вжити заходів щодо повернення цих коштів, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували таких вимог і не дали їм оцінки"; крім того, оскаржувані пункти вимоги порушують права, інтереси, свободи та породжують зобов'язання ТОВ "Склад РКД", однак до участі у справі зазначене товариство залучено не було.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог із урахуванням вказівок Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі Положення), Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення передбачено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, зокрема: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Відповідно до підпунктів 15 та 21 пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

В даному випадку відповідачем пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункти 6 та 7 вимоги, що оскаржуються позивачем, вказують лише на виявлені збитки, їх розмір та зобов'язання позивача вжити заходів щодо повернення цих коштів. У свою чергу вказані пункти вимоги не містять вказівок щодо вчинення позивачем певних дій чи утримання від таких дій, не пов'язаних із примусовим стягненням збитків.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 10 лютого 2015 року № 21-632а14, від 09 червня 2015 року № 21-54а15.

Відповідно до частини першої статті 244І Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на обов'язковість висновків Верховного Суду України, а також враховуючи, що оскаржувана вимога фактично стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, суд приходить до висновку, що вимога Державної фінансової інспекції України не створює юридичних наслідків для позивача та не порушує його прав чи інтересів.

Таким чином, позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги Державної фінансової інспекції України від 07 лютого 2014 року №05-14/148 нормативно не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, в межах спірних правовідносин не виявлено дій чи рішень Державної фінансової інспекції України, які б не відповідали вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП "НАЕК "Енергоатом" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов