Постанова № 68002105, 26.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 червня 2017 року 17:00 справа №826/9897/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біотехнолоджі Груп"доГоловного управління ДФС у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотехнолоджі Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Біотехнолоджі Груп") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року №0276140303 та №0277140303.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2016 року відкрито провадження у справі №826/9897/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15 вересня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 13 квітня 2016 року №0276140303 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 та пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1, пункту 168.4 статті 168, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України ТОВ "Біотехнолоджі Груп" збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 137 004,59 грн., у тому числі - 74 874,62 грн. за основним платежем, 62 129,97 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 13 квітня 2016 року №0277140303 згідно пункту 51.1 статті 51, абзацу 2 пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, за порушення пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, ТОВ "Біотехнолоджі Груп" збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 510,00 грн.

Зазначені рішення прийняті відповідачем на підставі акта від 14 березня 2016 року №41/1-26-15-13-03-03-38454620 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Біотехнолоджі Груп" з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 19 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено наступні порушення: підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Біотехнолоджі Груп" занижено у липні-серпні 2015 року грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 57 455,43 грн.; підпунктів 168.1.1, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб протягом 2013, 2014 та 2015 років і не перераховано до бюджету (станом на 31 грудня 2015 року) утримані суми податку на доходи фізичних осіб у сумі 17 419,19 грн.; пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані тим, що у перевіреному періоді ОСОБА_1 була працівником (найманою особою) ТОВ "Біотехнолоджі Груп" та займала посаду фахівця з комп'ютерної графіки (дизайну) згідно трудового договору від 01 вересня 2013 року №4-к, а відтак взаємовідносини ТОВ "Біотехнолоджі Груп" та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1) згідно договору про надання послуг по дослідженню кон'юнктури ринку та виявленню громадської думки від 01 липня 2015 року №1/07, фактично є трудовими, а суми виплачених в рамках виконання цього договору доходів на користь ФОП ОСОБА_1 підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб; несплатою (неперерахуванням) до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб; невірним відображенням у звіті за формою №1-ДФ за III квартал 2015 року ознаки доходу у вигляді додаткової заробітної плати за виконані роботи в рамках трудової діяльності (ознака доходу - "101"), а підприємством застосована (відображена) ознака доходу "157".

Позивач вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на те, що: взаємовідносини ТОВ "Біотехнолоджі Груп" та ФОП ОСОБА_1 за договором про надання послуг по дослідженню кон'юнктури ринку та виявленню громадської думки від 01 липня 2015 року №1/07 не є трудовими, оскільки послуги надавалися фізичною особою-підприємцем та мали абсолютно відмінний характер від обов'язків, які покладені на цю особу як працівника підприємства, а тому позивач по цим відносинам не є податковим агентом та відсутні обставин порушення позивачем правил оподаткування у зв'язку з цим; позивачем було вірно відображено у звітності за формою №1-ДФ ознаку доходу "157", виплаченого фізичній особі-підприємцю; позивач не має визначеної в акті заборгованості по виплаті заробітної плати, адже строки її виплати за грудень 2015 року станом на 31 грудня 2015 року ще не настали, а тому висновок про несплату до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17 419,19 грн. є помилковим.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акту перевірки.

Вирішуючи з урахування вищенаведеного спір по суті, зокрема в частині встановленого порушення щодо заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлюються статтею 168 Податкового кодексу України.

Так, згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, крім іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Поряд з цим, пунктом 177.8 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, під час нарахування та виплаті доходу фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб'єкт господарювання, який нараховує чи виплачує такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Як підтверджують матеріали справи та визнається відповідачем, суб'єкт господарювання - фізична особа ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа - підприємець з 16 грудня 2014 року та перебуває на спрощеній системі оподаткування (II група); до видів діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД, крім іншого, відноситься: 73.20 - Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

01 липня 2015 року між ТОВ "Біотехнолоджі Груп" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №1/07, у відповідності до умов якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати останньому послуги по дослідженню кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки стосовно торгових марок: "Аленка", "МАМА", "TOP GEAR", запровадити збір інформації про тенденції ринку, вивчення потенціалу ринку, інформованості, прийнятності продуктів, популярності визначеного товару та послуг і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів і послуг, у тому числі статистичний аналіз результатів, аналіз торгової діяльності замовника, а замовник зобов'язувався прийняти вказані послуги та оплатити їх.

На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_1 надано ТОВ "Біотехнолоджі Груп" послуги по дослідженню кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки на загальну суму 300 000,00 грн., що підтверджується оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також звітами, складеними ФОП ОСОБА_1 за результатами надання послуг.

За надані послуги протягом липня-серпня 2015 року позивачем було сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 300 000,00 грн.

Тобто, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів ненадання фізичною особою - підприємцем позивачу копії документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, можна дійти висновку, що за загальним правилом при виплаті доходу ФОП ОСОБА_1 позивач згідно положень пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України не мав обов'язку в утриманні податку на доходи фізичних осіб та не був податковим агентом.

В контексті ж доводів відповідача про те, що відносини ТОВ "Біотехнолоджі Груп" та ФОП ОСОБА_1 за договором від 01 липня 2015 року №1/07 фактично є трудовими, оскільки ОСОБА_1 є працівником (найманою особою) ТОВ "Біотехнолоджі Груп", суд зазначає наступне.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2013 року між ТОВ "Біотехнолоджі Груп" (роботодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (працівник) укладено трудовий договір №4-к, предметом якого виступають трудові відносини у зв'язку з прийняттям працівника на роботу до роботодавця на посаду (за професією) фахівець з комп'ютерної графіки (дизайну).

Зокрема, пунктом 3.2 договору, окрім іншого, передбачено, що працівник зобов'язується чітко виконувати вимоги локальних актів роботодавця, у тому числі правил трудового розпорядку, посадових інструкцій, інших положень тощо.

Згідно наказу директора ТОВ "Біотехнолоджі Груп" №4/1 від 02 вересня 2013 року ОСОБА_1 - фахівцю з комп'ютерної графіки (дизайну) встановлено неповний робочий день із загальною тривалістю роботи ? місячної норми робочого часу.

Поряд з цим, у відповідності до пункту 1.7 розділу 1 посадової інструкції фахівця з комп'ютерної графіки (дизайну) ТОВ "Біотехнолоджі Груп", затвердженої наказом директора ТОВ "Біотехнолоджі Груп" №3 від 30 серпня 2013 року, передбачено, що фахівець з комп'ютерної графіки (дизайну) виконує трудову функцію, передбачену його посадовими обов'язками, вичерпний перелік яких визначено в розділі 3 цієї посадової інструкції. На фахівця з комп'ютерної графіки (дизайну) не може бути покладено виконання будь-яких інших трудових обов'язків, крім прямо передбачених цією посадовою інструкцією.

Пунктом ж 3.3 розділу 3 посадової інструкції визначено, що до посадових обов'язків фахівця з комп'ютерної графіки (дизайну) не відноситься проведення та/або участь у будь-яких маркетингових заходах чи дослідженнях щодо продукції та реклами товариства, ринку, споживачів тощо.

З наведеного у сукупності вбачається, що до посадових обов'язків ОСОБА_1 як працівника ТОВ "Біотехнолоджі Груп" на посаді фахівця з комп'ютерної графіки (дизайну) не належить виконання робіт (послуг) по дослідженню кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки стосовно торгових марок, які за своїм змістом не є тотожними до змісту виконуваних функцій вказаної особи, передбачених умовами трудового договору, а тому, враховуючи те, що законодавством не заборонено суміщення трудових функцій працівників та діяльності в якості фізичної особи - підприємця, відсутні підстави вважати взаємовідносини позивача із ФОП ОСОБА_1 згідно договору від 01 липня 2015 року №1/07 такими, що носять трудовий характер, а сплачені згідно договору кошти заробітною платою.

Суд при цьому враховує, що послуги по дослідженню кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки надавалися у межах обраних ФОП ОСОБА_1 видів діяльності (КВЕД 73.20), а фактичне надання таких послуг та їх реальний характер відповідачем жодним чином не спростовано.

Посилання відповідача на обставини наявності у трудовому договорі від 01 вересня 2013 року №4-к, укладеному між ТОВ "Біотехнолоджі Груп" та громадянином України ОСОБА_1, положень щодо можливості покладення на працівника виконання додаткових обов'язків та виплати додаткової заробітної плати суд вважає безпідставними, оскільки, виходячи із положень цього трудового договору, вказаної посадової інструкції, зокрема пункту 3.3 розділу 3 інструкції, та характеру виконуваних функцій, наведене не може беззаперечно свідчити про можливість покладення на фахівця з комп'ютерної графіки (дизайну) обов'язків по наданню послуг із дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, що надавалися згідно умов договору від 01 липня 2015 року №1/07.

Таким чином, судом під час розгляду даної справи не встановлено, а відповідачем не доведено, обставин наявності у взаємовідносинах ТОВ "Біотехнолоджі Груп" із ФОП ОСОБА_1 фактично трудових відносин, не встановлено обставин того, що ТОВ "Біотехнолоджі Груп" може бути прирівняний до роботодавця для цілей розділу IV Податкового кодексу України, а відтак суд приходить до висновку, що при виплаті доходу ФОП ОСОБА_1 позивач не мав обов'язку утримувати податок на доходи фізичних осіб та не був податковим агентом, а тому визначення ТОВ "Біотехнолоджі Груп" суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 57 455,43 грн. та застосування штрафних санкцій у зв'язку з цим є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року №0276140303 в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно, враховуючи те, що позивач у розмінні підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є податковим агентом стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, він також не мав обов'язку відображення у звіті за формою №1-ДФ за III квартал 2015 року ознаки доходу у вигляді додаткової заробітної плати за виконані роботи в рамках трудової діяльності (ознака доходу - "101"), про що стверджує відповідач.

За таких підстав суд приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. на підставі пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року №0277140303 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно висновків відповідача про несплату (неперерахування) позивачем до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17 419,19 грн., суд зазначає про наступне.

Згідно підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Підпунктами 168.1.2, 168.1.4 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Підпунктом 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що податковий агент зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який повинен бути зарахованим до державного бюджету.

Як вбачається з акта перевірки та додатку №2 до нього, відповідно до відомостей нарахування заробітної плати та оборотів по бухгалтерському рахунку 6411 підприємством нараховано (утримано) податку на доходи фізичних осіб (починаючи із залишку на 19 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року) на загальну суму 35 863,25 грн., в той же час відповідно до інтегрованої картки платника податку ТОВ "Біотехнолоджі Груп" по коду бюджетної класифікації 11010100 сплачено податку на суму 15 758,47 грн., а тому, як стверджує відповідач, станом на 31 грудня 2015 року ТОВ "Біотехнолоджі Груп" не сплачено до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17 419,19 грн.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжних доручень від 05 травня 2015 року №133 та від 02 вересня 2015 року №78 ТОВ "Біотехнолоджі Груп" сплачено через банк 4 355,86 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб із ЗП за вересень 2014 року-березень 2015 року, строк сплати 05 травня 2015 року" та 6 129,16 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб із ЗП за квітень-липень 2015 року" на розрахунковий рахунок №31113175700002, відкритий в УДКСУ у Голосіївському районі ГУ ДКСУ, замість рахунку №33117340700002 (код бюджетної класифікації 11010100), тобто помилково.

На думку суду, допущення платником податку помилки в частині зазначення іншого бюджетного рахунку у платіжному дорученні зі сплати податку не є правовою підставою для висновку про несплату такого податку та, як наслідок, для застосування штрафних (фінансових) санкцій, за умови фактичної сплати суми податку та її надходження до бюджету.

Більш того, виявивши згодом факт допущеної помилки при перерахуванні податку, позивач звернувся із письмовою заявою від 24 березня 2016 року до начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з проханням провести перерахування коштів згідно платіжних доручень від 05 травня 2015 року №133 та від 02 вересня 2015 року №78 з рахунку №31113175700002 та рахунок №33117340700002 (код бюджетної класифікації 11010100) в зв'язку із допущеною помилкою.

Суд звертає увагу, що про наведені обставини помилкової сплати сум податку на доходи фізичних осіб на інший рахунок позивач зазначав у письмовому запереченні на акт перевірки, подане 01 квітня 2016 року до ГУ ДФС у м. Києві, однак, всупереч положенням пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, такі обставини не знайшли свого відображення у відповіді відповідача за результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 08 квітня 2016 року №8479/10/26-15-14-03-03 та, відповідно, не були враховані відповідачем під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року №0276140303.

Крім того, як стверджує позивач та визнається відповідачем у відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 08 квітня 2016 року №8479/10/26-15-14-03-03, розрахунок несплачених до бюджету сум утриманого податку на доходи фізичних осіб, проведений з врахуванням нарахованих сум цього податку за грудень 2015 року ,термін сплати яких станом на 31 грудня 2015 року не настав.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що висновок акта перевірки про несплату (неперерахування) позивачем до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17 419,19 грн. та порушенням у зв'язку з цим підпунктів 168.1.1, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи, а тому, податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року №0276140303 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, беручи до уваги те, що згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 13 квітня 2016 року №0276140303 та №0277140303, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ГУ ДФС у м. Києві не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Біотехнолоджі Груп" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотехнолоджі Груп" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 13 квітня 2016 року №0276140303 та №0277140303.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотехнолоджі Груп" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 062,72 грн. (дві тисячі шістдесят дві гривні сімдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко