Постанова № 68001543, 26.07.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 липня 2017 року Справа № 814/2890/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2, смт. Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська область, 57232

доБаштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2016р. № 0000131400,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000131400 від 13.05.2016 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято незаконно, оскільки позивач не допускав порушень Податкового Кодексу та всі витрати підтверджуються первинними документами.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених в запереченнях.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд встановив:

Актом про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства № 249/14-20-22-31/34539925 від 03.11.2013(хоча по суті дата акта 03.11.2015) за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено порушення позивачем пп.134.1.1, ст.134, пп.138.1.1, п.138.1 , п.138.2, пп.138.8.1, пп.138.8.2, п.138.4, п.138.4, п.138.7, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139, п.140.3 ст.140, п.150.1 ст.150 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності у загальній сумі 53 912695 грн. в т.ч у 2013 у сумі 13 207342 та 2014 у сумі 40 705 353 грн.

За наслідками акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131400 від 13.05.2016, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 207 342 грн. за 2013, 39 147 978грн. за 2014, всього 52355320 грн.

Перевіркою повноти визначення доходу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено його завищення на 2013 на суму 12 495 092,31 грн. Згідно зворотно сальдової відомості по рахунку 25 встановлено, що у 2013 отримано цукру некондиційного у кількості 3 954,304 т, залишок станом на 31.12.2013 складає 100 т, але згідно приймально- здавальницьких накладних, які були виписані на підставі вимог до виробництва було передано цукру некондиційного- 1354,14т. Різниця між кількістю виробленого цукру некондиційного в 2013 році та переданого згідно з вимогами у виробництво становить 2 671,21 т цукру некондиційного.

Тому відповідач дійшов висновку, що підприємством не підтверджено факту повторної переробки цукру некондиційного в кількості 2 671,21 т та на підставі постанови КМУ № 223 від 03.04.2013 «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня до 1 вересня 2014», яким постановлено мінімальну ціну 1 тони цукру білого у розмірі 4677,69 грн., встановив заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 в сумі 12 495092 (2 671,21 т. цукру білого х 4677,69 грн.).

Позивач зазначає, що фахівцями фіскальної служби були використані дані про кількість переробленого некондиційного цукру без урахування поправочного коефіцієнту, що зазначеній у кожній накладній, не було взято до уваги залишок некондиційного цукру, виробленого в 2010 з тростинного цукру сирцю, який зберігався на складі на початок 2013 та складав 44,760 т, не було враховано цукор білий «змітки»- цукор білий 119,548 т, що в процесі виробництва та вантажних робіт просипається, потім збирається, але є непридатним для споживання без повторної переробки у зв'язку із забрудненням.

Позивач надав суду вимоги, приймально-здавальні накладні на некондиційний цукор, акти зважування , які свідчать, що на початок 2013 року цукор некондиційний тростинний складає 44,750 т, цукор некондиційний буряковий 3 857,952 т, цукор-«змітки»- 120,171(119,548 залишок на початок сезону, 2,063т передано з виробництва), всього 4 022,873 та 100,62 залишок на кінець виробництва.

Відповідач встановив заниження позивачем доходу у 2013 році на суму 12 495092 та посилається на норми ПК України( ст.135,137), в яких визначено, що дохід від реалізації товару визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів. Але відповідач не зазначив, на підставі яких первинних документів бухгалтерського обліку позивача він дійшов висновку про реалізацію товару та отримання позивачем доходу на суму 12 495 092 грн., тому збільшення доходів позивачу в 2013 році на суму 12 495 092 грн. здійснено протиправно.

Також у 2013 році позивачу зменшенні витрати на 712 250 грн. за розрахунками з його контрагентами: ТОВ «Сантехжилстрой» на суму 551 439 грн., ТОВ «Бізнес логіка»-39644 грн., ТОВ «ПТМ-Техсервіс» - 25 852 грн., ТОВ «Интер-ресурс» -95 315 грн.

По контрагенту ТОВ «Сантехжилстрой» в акті перевірки зазначено, що не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за 2013 рік на суму 551 439грн., за 2014 - 693550 грн. щодо здійснення будівельно-монтажних робіт та посилання на акт від 29.10.2014, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005201500 від 12.11.2014 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та № 0000432200 про нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, 19.02.2015 № 0000032200 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, які скасовані постановами Миколаївського окружного адміністративного суму від 30.06.2015 по справі № 814/3617/14 та від 27.08.2015 по справі № 814/2433/15, які були залишені без змін Одеським апеляційним адміністративним судом.

По контрагенту ТОВ «Бизнес логіка» відповідач зазначає, що неможливо підтвердити здійснення господарської операції на суму 39644грн. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/1128/16 від 26.10.2016 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000141400 від13.05.2015, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість по контрагентах позивача, в т.ч ТОВ «Бизнес логіка», в зв'язку з тим, що угоди не мали реального характеру, на підставі акта перевірки від 03.11.2015.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вищезазначеними рішеннями судів встановлено, що угоди, укладені позивачем з ТОВ «Сантехжилстрой» та ТОВ «Бизнес логіка» мали реальний характер, тому податкові зобов'язання з податку на додану вартість нараховані протиправно.

Відтак, і зменшення витрат в 2013 році по цих контрагентах є протиправним.

По контрагенту ТОВ «ПТМ-Техсервіс» були зменшені витрати, в зв'язку з актом перевірки контрагента від 20.06.2014 року, яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій. На підставі договору на виконання підрядних робіт № 55 від 12.06.2013 та додаткової угоди № 1 виконувались роботи щодо модернізації устаткування позивача - дифузії № 1. Факт виконання будівельних робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3,актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2, податковою накладною, оплата підтверджується випискою з банківського рахунку.

По контрагенту ТОВ «Интер-ресурс» виключено зі складу витрат 95 315 грн., на підставі акта № 260/14-04-22-02/20861394 від 29.04.2014 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Интер-ресурс». Позивач уклав з ТОВ «Интер-ресурс» договір підряда № 25 від 12.11.2012, за умовами якого ТОВ в 2013 році виконувало роботи перевірки ефективності роботи установок пилогазоочистки, на підставі договору № 30 від 12.11.2012 виконувало роботи з проведення контрольних інструментальних вимірів за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів на джерелах промислових викидів підприємства, відповідно до договору № 34 від 12.11.2012 ТОВ виконувало роботи з розробки проектів лімітів на утворення та розміщення промислових відходів, коригування технічних паспортів та реєстрових карт відходів. За договором № 37 від 25.03.2015 ТОВ здійснювало коректування інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, розробку матеріалів обґрунтування обсягів викидів з метою коректування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Згідно договору № 38 від 10.07.2013 ТОВ виконало паспортизацію 3-х установок пилогазоочистки лінії подачі вугілля. Позивач надав суду акти, податкові накладні, виписки з банківського рахунку позивача.

Дослідив надані позивачем документи, що підтверджують факт отримання послуг та робіт від його контрагентів ТОВ «ПТМ-Техсервіс», ТОВ «Интер-ресурс» та непереконливі доводи відповідача, на підставі яких були зменшенні витрати за 2013 рік, суд вважає, що угоди, які були укладені між позивачем та ТОВ «ПТМ-Техсервіс», ТОВ «Интер-ресурс» спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар та послуги, які придбавав позивач притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем витрат за результатами господарської діяльності з цими контрагентами, є правомірним.

За 2014 рік у податковому повідомленні-рішення позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 39147978 грн., з яких 13 207342 грн. зменшення залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період, виключення зі складу витрат 976737 грн., сплачених контрагентам позивача ТОВ «Спецбуд-2014» на суму 283184 та ТОВ «Сантехжилстрой» на суму 693550 грн.

В акті перевірки (стр.73 акта) зазначено, що ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» до складу валових витрат було віднесено у 2014 році суму у розмірі 1840562 по будівельно монтажним роботам з поліпшенням основних засобів, виконаних ТОВ «Спецбуд-2014».

В результаті адміністративного оскарження ДФС України прийняла рішення від 04.04.2016 (арк.с.135-138), яким скасувала податкові повідомлення-рішення від 19.11.2015 в частині взаємовідносин з ТОВ «Спецбуд-2014».

Але відповідач, прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в якому зменшив витрати позивача не на всю суму витрат, зазначених в акті перевірки- 1840562 грн., а на 1 557378 грн., витрати в сумі 283184 грн. по контрагенту ТОВ «Спецбуд-2014» залишились, хоча за рішенням ДФС податкові повідомлення-рішення в частині взаємовідносин з цим контрагентом скасовані повністю.

По контрагенту ТОВ «Сантехжилстрой» на суму витрат за 2014 рік в сумі 693550 грн., які були зменшенні в зв'язку з тим, що неможливо підтвердити реальність угоди, є рішення суду, які набрали законної сили по справах № 814/3617/14 та № 814/2433/15, якими встановлено, що угоди були реальними та податкові зобов'язання з податку на додану вартість прийняті протиправно, тому зменшення витрат по цим контрагентам є протиправним.

Перевіркою також встановлено, що «цукор не кондиція бурякова» відображена підприємством в калькуляції собівартості «готової продукції» на суму 24 249 715,76 грн. в кількості 3 857,952 т. Але перевіряючи вважають, що «цукор не кондиція бурякова» не може бути відображений підприємством на рахунку «напівфабрикати» , оскільки ця продукція пройшла всі установлені технологічним процесом стадії виробництва на підприємстві і не підпадає під це визначення. Перевіркою неможливо підтвердити категорію готової продукції «некондиційний цукор» без огляду первинних документів підприємства (виданих лабораторією чи відділом якості).

Відповідно до п.138.2., п.138.4 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Валові витрати позивачем за 2014 рік завищені на суму 24 249 715 грн. за рахунок віднесення до собівартості готової продукції «цукру не кондиція бурякова».

Цукор білий, що не відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий. Технічні умови» за одним або кількома показниками, не є остаточно забракованою продукцією, оскільки цей цукор може бути використаний в якості сировини при виробництві цукру білого, що відповідає ДСТУ, тому позивачем цукор не кондиція бурякова» обліковувався на рахунку 25 «Напівфабрикати», а не на рахунку 24 «Брак у виробництві», як це вважають фахівці податкової інспекції.

Відповідно до п.138.7 ст.138 ПК України фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що всі первинні документи, що підтверджують витрати, що пов'язані з виробництвом цукру, який не відповідає вимогам ДСТУ підтверджується наданими відповідачу при перевірці документами, також були надані вимоги, приймально-здавальні накладні на некондиційний цукор, зворотно -сальдовими відомостями.

Відповідач не довів суду, яким чином облік некондиційного цукру на рахунку 25 « Напівфабрикати» чи рахунок 24 «Брак у виробництві» може вплинути для виключення даних витрат із виробничої калькуляції собівартості готової продукції на суму 24 249 715,76 грн. Яким документом, крім наданої позивачем при перевірці калькуляцією собівартості продукції, обґрунтовується сума зменшення витрат на суму 24 249 715,76 грн.

В акті перевірки зазначено, що в 2014 році позивачем завищено валові витрати внаслідок віднесення до складу собівартості реалізованого товару-цукру вартістю 714 184 грн.

Відповідач дійшов такого висновку, в зв'язку з тим, що за період з 13.10.2013 по 15.10.2013 згідно приймально-здавальницької накладної цукрового буряка передано на виробництво 2 112,095 т. Згідно журналу обліку цукру від виробництва отримано цукор 17.10.2013 в кількості 65,9 т, що свідчить, що між першою передачею цукрового буряку до виробництва та відвантаження з виробництва першої партії готової продукції минуло 5 днів. Як пояснили усно перевіряючему генеральний директор, бухгалтер та начальник відділу контролю безпеки продукції повний виробничий цикл починаючи з моменту передачі цукрового буряка до виробництва та утворення цукру білого кристалічного минає приблизно 24 години.

Оскільки з 13.10.2013 по 15.10.2013 було використано 2 112,095 т буряка, а готова продукція була отримана тільки 17.10.2013, хоча виробничий цикл складає 24 години, відповідач дійшов висновку, що 2 112,095 т цукрового буряка не були використані у виробництві цукру білого, тому позивач не має права на віднесення його вартості до складу витрат в сумі 714 184 грн. ( 2 112,095х 338,14 грн. за 1 т без ПДВ мінімальна ціна цукрового буряку відповідно до постанови КМУ № 223 від 03.04.2013).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що в 2013 році відбувався перший пуск заводу після реконструкції та встановлення обладнання з переробки цукрових буряків. Затримка з отриманням товарної продукції обумовлюється виконанням пусконалагоджувальних робіт. Цукор, що був отриманий до 17.10.2013 не відповідав за якісними характеристиками вимогам ДСТУ, у зв'язку з чим був повернутий в виробництво для подальшої переробки.

Відповідач зменшив витрати позивача в 2014 році на суму 714 184 грн. за порушення ним п.138.2 ст.138 ПК України, якою передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ Кодексу.

В акті перевірки перевіряючими не зазначено, що позивачем не були надані документи внутрішнього обліку, що підтверджують передання сировини зі складів до виробництва та оприбуткування готової продукції на склад, тому відповідача протиправно зменшив витрати в 2014 році на суму 714 184 грн.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, відповідач не довів, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 року прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та підлягають поверненню позивачу.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 року № 0000131400.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" судовий збір у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень), сплачений платіжним дорученням № 3544 від 27.12.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко