Ухвала суду № 68001394, 24.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2017 року № 810/2485/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЛАК»

до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкої інспекції ГУ ДФС у Київській області

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "АМЛАК" з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкої інспекції ГУ ДФС у Київській області визнання протиправними дії щодо призупинення дії електронного договору та зобов'язання поновити дію договору №161120151 від 16.11.2015 "Про визнання електронних документів".

Пунктом 3 частини 1 статті 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно зі змістом частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п.3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Позивачем у поданому позові заявлено дві позовні вимог немайнового характеру, оскільки у відповідності до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 позовна вимога № 1 є похідною від позовної вимоги № 2.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору за звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Натомість позивач до позовної заяви долучив клопотання в якому просить відстрочити йому сплату судового збору до винесення рішення по суті позовної заяви.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Так, в обґрунтування клопотання про відстрочення судового збору позивач зазначає, що слідчим суддею Солом'янського районного суду м.Києва Бобровником О.В. були винесеня ухвали на підставі яких ухвалено: накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках підприємств, що відкриті у:

- ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627) - ТОВ "АМЛАК" (ЄДРПОУ 37075045), рахунки №260000130472636, 26052013003430, 26008023003430;

- АТ "Таскомбанк" (МФО 339500) - ТОВ "АМЛАК" (ЄДРПОУ 37075045), рахунок №26007355881001;

- ПАТ КБ "Приватбанк", м.Київ (МФО 380775) - ТОВ "АМЛАК" (ЄДРПОУ 37075045), рахунки №26007056106994, 260560561102897, 26041056103124;

- Головне Управління по АТ "Ощадбанк" м.Київ (МФО 322669) - ТОВ "АМЛАК" (ЄДРПОУ 37075045).

Також, до вказаного клопотання позивачем долучена копія апеляційної скарги по справі №760/19091/16-к.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, суд звертає увагу, що у даному випадку, вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки позивачем по-перше, не додано до клопотання копію ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва Бобровника О.В. про накладення арешту на рахунки підприємства. По-друге, у суда відсутні відомості відносно того чи на всі рахунки позивача накладено арешт.

Крім того, сума, яку має сплатити позивач складає 1600,00 грн., оскільки позовні вимоги є взаємопов'язаними ця сума є незначною і такою що, не призведе до значних фінансових витрат позивача.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що вирішення питання про звільнення позивача (заявника) від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення його сплати вирішується судом на власний розсуд з урахуванням майнового стану позивача, тобто є правом, а не обов'язком суду.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору підстави є недостатніми для його задоволення.

Зазначені обставина свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам процессуального законодавства, а саме статті 106 та 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 11 вересня 2017 року шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, 1 600,00 грн. за подання однієї вимоги немайнового характеру.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків, а у разі не виконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись не поданою і повернута заявникові.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЛАК» про відсточення сплати судового збору до винесення рішення по суті.

2.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЛАК» до КиєвСвятошинської об'єднаної державної податкої інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

3. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 11.09.2017 року.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу. .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.