Постанова № 68001231, 25.07.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 р. Справа № 805/1772/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 р. № 0025031304, суд -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2017 року Комунальнє підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 р. № 0025031304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач в особі Слов'янського регіонального виробничого управління звільнений від сплати суму грошового зобов'язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2127938,26грн., з яких 1924294,42 штрафні фінансові санкції. Позивач вважає, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків у період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції до позивача в особі Слов'янського регіонального виробничого управління не застосовується. Позивач зазначає, що має сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили з 10.06.2014р., який є єдиним належним і достатнім доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мала місце на території проведення антитерористичної операції, як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.

Представник позивача через відділ діловодства та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представник в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував, про що свідчить його підпис. Через відділ діловодства та документообігу суду надав письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678, вул. К. Лібкнехта, буд. 177 а, м. Маріуполь, Донецька область, 84500) пройшов передбачену законом державну реєстрацію 04.09.2007 року № 12661030001026990, має відокремлений підрозділ в особі Слов'янського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 35397869, вул.. Університетська, 13, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112) є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Слов'янського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Вода Донбасу», з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2013 року по 30.06.2016 року, за наслідком якої виявлено порушення п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, з надання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків по податковому розрахунку доходу фізичних осіб за ф.1ДФ за 3 квартал 2013 року, 2 квартал 2014 року, 3 квартал 2014 року, 4 квартал 2014 року, 1 квартал 2015 року, 2 квартал 2015 року, 3 квартал 2015 року, 4 квартал 2015 року; ст. 24 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, в частині не своєчасності виплати заробітної плати працівника Словянського РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу»; ч.3 ст.15 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, в частині порушення першочерговості виплати заробітної плати працівника робітника протягом періоду, що перевірявся.

На підставі акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0025031304 від 23.12.2016 року на загальну суму 2127938,26грн., у тому числі 1924294,42грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням скористався правом на позасудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження, але рішеннями контролюючих органів вищого рівня спірне податкове повідомлення-рішення залишені без змін.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.07.2013 року по 30.06.2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну планову перевірки Слов'янського регіонального виробного управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2013 року по 30.06.2016 року.

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушено:

- п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, з надання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків по податковому розрахунку доходу фізичних осіб за ф.1ДФ за 3 квартал 2013 року, 2 квартал 2014 року, 3 квартал 2014 року, 4 квартал 2014 року, 1 квартал 2015 року, 2 квартал 2015 року, 3 квартал 2015 року, 4 квартал 2015 року;

- ст. 24 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, в частині не своєчасності виплати заробітної плати працівника Словянського РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу»;

- ч.3 ст.15 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, в частині порушення першочерговості виплати заробітної плати працівника робітника протягом періоду, що перевірявся;

- п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.1, п.54.2, ст.54, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1, ст.168, п.п. е) п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині: неперерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяца, суми нарахованого/утриманного податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь працівників, перерахований після виплати доходу у розмірі 1468216,29грн. в т.ч.: за серпень 2014 року - 97766,92грн., вересень 2014 року - 160313,01грн., жовтень 2014 року - 20130,72грн., листопад 2014 року - 13342,57грн., грудень 2014 року - 12751,87грн., січень 2015 року 0 8147,24грн., лютий 2015 року - 1253,50грн., березень 2015 року - 21202,37грн., травень 2015 року - 7646,13 грн., червень 2015 року - 1256,54грн., липень 2015 року - 1981,24грн., серпень 2015 року - 63766,07грн., вересень 2015 року - 50902,17грн., жовтень 2015 року - 190194,20грн., листопад 2015 року - 141713,08грн., грудень 2015 року - 104823,90грн., січень 2016 року - 195266,97грн., лютий 2016 року - 228972,36грн. березень 2016 року - 245527,16грн., квітень 2016 року - 45558,27грн.; несвоєчасності перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду суми нарахованого/утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь працівників у розмірі 2367961,34грн.; у т.ч. за серпень 2014 року - 75919,90грн., вересень 2014 року - 161016,19грн., листопад 171112,76грн., грудень 2014 року - 167263,77грн., січень 2015 року - 153151,78грн., лютий 2015 року - 180615,76грн., березень 2015 року - 170238,85грн., квітень 2015 року - 194042,60грн., травень 2015 року - 166456,10грн., червень 2015 року - 185381,92грн., липень2015 року-186366,74грн., серпень 2015 року - 136942,55грн., вересень 2015 року - 118836,56грн., жовтень 2015 року - 27828,89грн., листопад 2015 року - 52188,20грн., грудень 2015 року - 112864,80грн., січень 2016 року - 43312,14грн., лютий 2016 року - 31712,54грн., березень 2016 року - 28961,44грн., квітень 2016 року - 3748,45грн.; на підставі п.п.129.1.3 п.129.1 ст. 129 відповідно до якої пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, нарахована пеня у сумі 203643,84грн.

Позивачем факт наявної заборгованості по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2013 року - 30.06.2016 року не заперечується, як і не заперечується факт несвоєчасного перерахування податку на доходи з фізичних осіб у період з 01.07.2013 року по 30.06.2016 року, проте вказується на протиправність проведеної перевірки з огляду на приписи статті 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 .

Проте, суд не приймає посилання позивача на норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо мораторію на перевірки у спірних правовідносинах з огляду на таке.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно зі статтю 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.

Таким чином, стаття 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо мораторію на проведення перевірок не розповсюджується на здійснення контролю органами державної фіскальної служби, в тому числі й шляхом проведення планових документальних виїзних перевірок.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, відповідно до п.163.1 ст.163 якого об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст.168 Податкового кодексу України.

Згідно із пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу податковий агент, поняття, якого визначено пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Отже, податковий агент, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Відповідно п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України, правила нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Крім цього, у п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків із сплати податку і завершується останнім днем строку, протягом якого податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплачений своєчасно.

Пунктом 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податного зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Податковим кодексом.

В силу п.176.2. ст.176 Податкового Кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, серед іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Відповідно до п.п.168.1.5. п.168.1. ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

У відповідності до п.п.49.18.1. п.49.18. ст.49 Податкового Кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено що, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.31.1. ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Разом із цим, ст.126 Податкового кодексу України, встановлено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Так, згідно вимог п.126.1. цієї статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями пп.54.3.5. п.54.3. ст.54 Податкового Кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Судом під час розгляду справи встановлено, що при перевірці повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що позивачем у порушення п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України не сплачений (не перерахований) до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Також у порушення п.п. 168.1.2., 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України позивачем несвоєчасно перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України позивачу нараховано пеня визначена відповідно до п.п129.1.3 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платника податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області правомірно визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені та штрафних санкцій у загальному розмірі 2127938,26 грн.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 р. № 0025031304 - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Галатіна О.О.