Постанова № 68001028, 23.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 р. Справа № 804/8530/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГончарової Ірини Анатоліївни розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0001711201 від 15.09.2016 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 6778,81 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом була проведена перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 104/04-10-12-01-21-37085252 від 15.09.2016 року. На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0001711201 від 15.09.2016 року щодо нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6778,81 грн., яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на порушення порядку проведення камеральної перевірки та наявності мараторію на проведення перевірок.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, надав клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що оскаржуване рішення є правомірним та цілком обґрунтованим, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи наявність клопотань від сторін про розгляд справи в письмовому провадженні, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 11.05.2010 р. та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

15.09.2016 року Західно-Донбаською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «ДДС-ПЛЮС» з питань несвоєчасності сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ за червень 2015 року №9152865079 від 20.07.2015р., за липень 2015 року №9173643980 від 18.08.2015р., за серпень 2015 року №9186395287 від 09.09.2015р., за вересень 2015 року №9210007556 від 13.10.2015р., за результатом якої складено акт № 104/04-10-12-01-21-37085252 від 15.09.2016 року.

Перевікою встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України ТОВ «ДДС-ПЛЮС» не своєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання, які були відображені в деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2015 року.

За результатами камеральної перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001711201 від 15.09.2016 р., яким позивачу за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (на 53 календарні дні) нараховано штраф в сумі 6778 грн. 81 коп.

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду, правомірність винесення якого і є предметом розгляду у даній справі

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вже встановлено вище, відповідачем 15.09.2016 року Західно-Донбаською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «ДДС-ПЛЮС» з питань несвоєчасності сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ за червень 2015 року №9152865079 від 20.07.2015р., за липень 2015 року №9173643980 від 18.08.2015р., за серпень 2015 року №9186395287 від 09.09.2015р., за вересень 2015 року №9210007556 від 13.10.2015р., якою встановлено не своєчасну сплату останнім узгодженої суми грошового зобов'язання до 53 календарні дні, в результаті чого до нього застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (67788 грн. 10 коп).

Положеннями пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Із статуту позивача вбачається, що предметом діяльності товариства є, зокрема, оптова торгівля тютюновими виробами. В силу п. 215.1 ст. 215 ПК України тютюнові вироби належать до підакцизних товарів, у зв'язку з чим мораторій на проведення в 2015-2016 р.р. перевірок на позивача не розповсюджується.

Суд зазначає, що обставини щодо несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань, які були відображені позивачем в деклараціях з ПДВ за червень 2015 року №9152865079 від 20.07.2015р., за липень 2015 року №9173643980 від 18.08.2015р., за серпень 2015 року №9186395287 від 09.09.2015р., за вересень 2015 року №9210007556 не є спірними між сторонами.

Суд також зазначає, що проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування штрафу за положеннями пункту 126.1 статті 126 ПК України. Наведенні норми не повязують право податкового органу на застосування штрафу з фактом проведення перевірки, що доводить безпідставність посилання позивача на протиправність перевірки, як підставу неправомірності застосування штрафу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС-ПЛЮС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.09.2016 року № 0001711201 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова