Ухвала суду № 67999291, 27.07.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1191/17

Номер справи місцевого суду: 504/2277/17

Головуючий у першій інстанції Рідник

Доповідач Гончаров О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гончарова О.О.

Суддів: Потаніна О.О. та Грідіної Н.В.

при секретарі: Лупу О.С.

за участю прокурора: Рябоконь Р.В.

адвоката: Капля Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Каплі Т.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 липня 2017 року.

Вказаною ухвалою в відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 раніше судимого 11 листопада 2002 року Червоногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 5 ст. 185 КК України до одинадцяти років шість місяців позбавлення волі, звільнений умово-достроково постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року на невідбутий строк один рік два місяці двадцять чотири дні та 26 жовтня 2016 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на три роки

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у шістдесят сім тисяч триста шістдесят грн.

встановила:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про застосування до ОСОБА_2, якому оголошено про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного.

Крім того, застосовуючи запобіжний захід, слідчий суддя вказав на ризики можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя врахував також те, що під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, для переконання у тому, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Адвокат Капля Т.А. у апеляційній скарзі зазначила, що ухвала слідчого судді має бути скасована.

На її думку, слідчий суддя не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки, матеріальна шкода, в спричиненні якої він підозрюється є незначною, а також те, що повідомлення про підозру було вручено несвоєчасно.

За таких обставин адвокат Капля Т.А. просила ухвалу слідчого судді скасувати та орати ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши доповідь судді, вислухав думку адвоката, яка апеляційну скаргу підтримала та просила суд її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.

Так, з наявних матеріалів справи випливає, що на даній стадії досудового слідства ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, а, з урахуванням особи підозрюваного, він може переховуватися від органу досудового слідства та суду, а також загроза вчинення іншого кримінального правопорушення є реальною.

Слідчий суддя навів в ухвалі ризики, передбачені ст. 178 КПК України, навів мотиви на підтвердження того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти, тому доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими і безпідставними.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тому, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати норми міжнародного права та практику Європейського суду з прав людини, а саме те, що «обґрунтована підозра у вчинені кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1 (с) Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 р., § 57).

Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Летельє проти Франції звернув увагу на те, що тримання особи під вартою може бути виправдано, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Тобто, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Аналогічне ствердження є й у рішенні Європейського суду з прав людини по справі ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства, де йдеться мова про те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або, навіть, для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя об'єктивно врахував обставини справи, дані про особу підозрюваного та дійшов правильного висновку про те, що під час досудового слідства та розгляду справи у суді, підозрюваний має утримуватись під вартою.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 178, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд Одеської області,

ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката Каплі Т.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 липня 2017 року, якою в відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у шістдесят сім тисяч триста шістдесят грн, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

О.О. Гончаров О.О. Потанін Н.В. Грідіна